Дівчинко, мила, поглянь як ти виросла,
Роки колоссями в сніп позбирала.
Втрати, знущання, неволю - все винесла
Й стала міцною як кована брама.
Дівчинко, мила, поглянь як зворушливо
Тулиться час, заглядає у віченьки.
Ти ж непохитно ідеш, не порушивши
Денної тиші, грайливої ніченьки.
Дівчинко, мила, поглянь, все минається -
Осінь за літом, веселка за зливами.
Добрі та щирі в житті теж трапляються,
Тільки б розгледіти правду за ширмою.
