Попри Ваші безжальні слова - я не з колишніх епох,
Не з часів, де стікаються часом докупи чарунки.
Там де іншим даровано щастя любитись удвох -
Я у долі сама вигризаю свої ж подарунки.
Не з колишніх епох, не з майбутніх часів - сьогоднІшня!
Лише раз долю нам назначає усім Рожаниця.
Не втрачайте часу, не вигадуйте, ну ж бо, облиште,
Бо прийдеться звертатись до інших Долі-провидиць.
Там де Ма́кош терпляче пряде нитки долі в сукно,
Я прадавній божественній силі низенько вклонюся,
Та на нитці життєвій вузли зав’яжу все одно.
Якщо Доля вичікує час – я її не боюся.
Я сьогодні живу! Без ілюзій і таєн чужих.
І в покорі німій не бажаю коритись нікому.
Я для себе стаю житнім полем і небом ясним,
Вільним степом, нескореним вами, упевненим словом.
Моя правда проста: у сьогоднішніх днях є життя,
Що не тоне в чарунках, де вільного часу відлуння.
Попри різні пророцтва - сонце все ж сходить щодня.
Ні своїм, ні чужим не зламати ніколи майбутнє.
Я, володарка власних нездійснених марев і мрій,
В праві дихати вільним, сьогоднішнім днем в повні груди.
Впертість, праця, надія і віра у завтрашній день
Не порине, не згасне, не дінеться більше нікуди
Бо у серці палає вогонь, не покірний іскриться.
І допоки в нестримному серці горітиме жар,
Я кидатиму виклик і часу, і долі провидцям.
Я залишусь живою! Я буду собою пишатись!
