Я покажу себе собі,
Без маcок, справжню, без підлаштування і обману.
І одягну із квітів я прикрасу-оберіг,
Щоб вижити й розквітнути крізь пелену туману.
Я посміхнуся щиро, від душі,
Собі і світу із запалом полум‘яним,
Як м‘яти запах вздовж високої межі,
Я проросту корінням у своїх переконаннях.
Я стану тим, ким я насправді є,
Без домішок чогось, наслідування чи визнання,
Я буду жити лиш життя моє
І буду квітнути, щасливо втілюючи всі свої бажання.
