|
Я жінка під сузір*ям Терези
І корюсь, я лиш Богині ВЕНЕРІ.
Родилась у жовтні восени
Відкрию друзям серед ночі двері.
Відкрита, щира у розмові
В усьому прагну гармонію, баланс.
Читаю думки у півслові,
Кожному даю у житті - другий шанс .
Гублюсь у власному ваганні,
Коли мене заганяють в глухий кут.
Між пеклом і раєм в тумані,
Шукаю до світла істинний маршрут.
Зважую на вазі суть життя,
На золотих чашах істину слова.
Не люблю брехні, обману я,
Як рвуть сад з коріння, ламають дрова.
А терези бувають різні,
То яскраві, сонячні, то наче дощ,
Неначе в саду квіти пізні.
Шукаю красу у душі як у руж.
Була у житті радість, печаль
Нераз хитала доля терезами.
від розпук виливала свій жаль
Зцілювала я рани небесами.
Терези, це - осінь золота
Всесвіт, який зважує добро і зло.
Це гармонія сердець - краса,
У руках Венери святіть, божество .
А терези люблять природу,
Романтичні із оптимізмом люди.
наче сонечко у негоду,
Запалюють вогонь свято у грудях.
Терези наївні , як діти -
Летять за вітром, йдуть всліпу до вогню .
Роблять крок назад , щоб не тліти...
Обпікають свої руки , йдуть по склу.
Я не птах, дужі крила маю
Літаю до сонця , місяця , до зір.
Люблю , як цвіте сад в розмаю
Будую свій рай із любові , довір .
М ЧАЙКІВЧАНКА
ID:
1061781
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 03.05.2026 22:57:34
© дата внесення змiн: 04.05.2026 01:32:19
автор: Чайківчанка
Вкажіть причину вашої скарги
|
