НА СВІТАНКУ ПІСЛЯ БОЮ
На світанку після важкого бою
Від вогню стелився сивий дим.
Там , як у пеклі, немає спокою
За крок до смерті він став слабким.
Прилетіла ворожа куля шахед
Поранила молоде тіло.
Холодно... і не зігріє теплий плед,
Плаче від жахіть пташка мила.
Впав у траву ниць від атаки удару
Друг наклав жгут, і зупинив кров.
розчинилась чорна біда між хмари ,
І життя врятувала божа любов.
Лежав безпомічний і стікав кров*ю
Дихав важко і пам*ять втрачав.
Кусав свої губи до ран, до болю,
В Бога ласки в думках благав.
Біля нього в білих халатах люди,
Стояли величні мов Боги.
А серце билося важко у грудях
А Ангел шептав **дихай, живи **.
Тебе чекає в дома стара мати,
Молить Бога за тебе щодня.
Ти сильний, і злетиш птахом до хати
Хоч важка дорога у життя.
Життя на волоску за крок до смерті,
Ти не здавайсь, на зло ворогам !
Обпечені руки - крила обдерті,
Ти вір, не здавайся - ні на грам.
Роби вдих, видих вдихай у повітря,
Коли стоїш на межі - краю .
У цій борні до вогню ти обпікся
борись, щоб радіти знов життю.
М Чайківчанка
