Є дівки, що Рим і Крим пройшли
Їх сватає мама, брат і баба .
Лиш би заміж вийти і врости,
В чужу сім*ю, як трава до граба .
Заможніх, багатих шукають,
Щоб добре жилося їм у житті.
Очима на жертву кидають,
як мара стають на їхнім путі.
Будують план дівки ночами,
Щоб лиш красеня завоювати.
Беруть у свій полон словами,
Запрошують до своєї хати.
Дівки легкої поведінки,
Заміж по любові не виходять.
У неї був вже опит жінки,
Вони від коханця діти родять.
Є що нагулялась - безплідна,
Не може більше дітей родити.
Ходить наче цариця грізна ,
На мужа буде увесь бруд лити.
Навішає на вуха лапшу,
уміє голову закрутити.
Переходить усяку межу,
Щоб по світу як пава ходити
І хоче файно довго спати
Добре їсти і шоколад пити.
Не хоче ніц допомагати
А Лиш на широку ногу жити
До нецілованих зелених
Які не бачили красунь дівчат
Летять зозульки до кленів
думають що на гроші є верстат
У божевільних і скажених
Закохуються гарячі серця
овечок рогатих не вчених
Ведуть у білій фаті до вінця
Покажуть бюст і голі ноги
Як змія фостом шию обкрутить
Оббиває чужі пороги
А після весілля життям рулить
Є дівки хитрі як лисиці
Наче модель з журналу на показ
Де живуть плюють до криниці
В болоті камінь не буде алмаз
Дивись добре гарний юначе!
Яку собі дівку заміж брати
Бо і нераз серце заплаче
будеш тікати з своєї хати
