НІЧ - не вічна, Біль - не стерпний, Слова - не доречні.
Війна не закінчиться до тих пір, доки ви усі не перестанете ділити людей на своїх і чужих, за мовною принадлежністю, за вибором вірювань, за кольором шкіри і за будь-якою іншою маячнею, поки Землю єдину не перестаните дробити на наділи і вважати чиєюсь сторонньою власністю, бо вас таким чином взагалі не лише від власності, волі, вас.. від життя відстороннюють. Розставлють як фігури і грають в ігри, вважаючи себе богами, а вас - пішаками.
Я —
не строка
в вашем отчёте!
Я —
не расход
в чужом расчёте!
Слышите?!
Я — голос,
а не ведомость!
Я —
живая
неподконтрольность!
Вы —
чернилами
делите мир:
“этот — свой,
этот — тир”.
Вы —
таблицами
режете плоть,
чтоб удобнее
было
сжечь и списать.
Но
я
выхожу
из ваших схем!
Я
не подписан
под этим “всем”!
Каждый,
кого вы
назвали “никем”, —
встань!
Слышишь?!
Встань
против стен!
Пусть
разорвёт
тишину
не приказ —
а отказ!
Не “вперёд” —
а “хватит”!
Не “стреляй” —
а “видь”!
Человек —
это больше,
чем ваша
арифметика
смерти.
И если
хоть кто-то
ещё
дышит —
значит,
система
не вечна.
