У серці радість я тримаю.
Із нею я живу
В цім світі наяву.
Її я серцем відчуваю.
Вона у ньому протікає,
Немов швидка ріка,
А тугонька гірка
Його проходить, оминає.
Вона у серці розквітає,
Мов квітка навесні.
Так хороше мені
Із нею! Радість огортає
І душу так, неначе мати
Кохане немовля,
Що ще й не розмовля,
Але вже може відчувати.
Душа із серденьком співають
Із радістю пісні
Веселії мені,
Мене втішають, розважають.
А радість світлая з них ллється
Рікою в світ, щоб всі
В її усій красі,
Допоки тихо серце б’ється
І в них, на цьому світі жи́ли
Також вони весь вік,
Щоб більше вже повік
На нім ніскільки не тужили.
Цього безмежно я бажаю
І радість чарівна,
Мов чарівна весна
В заквітчаному буйно гаю.
Тож душі та серця, о люди,
Їй відчиняйте всі,
Щоб дійсно у красі
Її всій ви жили вік, всюди!
Євген Ковальчук, 21. 02. 2022
