|
Немає вороття
До того, що минуло,
До того, що заснуло
Немов на все життя.
Немає майбуття,
Яке ще не настало,
Яке ще не повстало,
Ввійшовши у буття.
Теперішній є час,
Який щомить триває,
Який іде, минає,
Тече, біжить повз нас.
Ми в ньому живемо,
Хоча він не зважає
На нас, а лиш минає
Собі. Ми ідемо
Крізь нього в майбуття.
Він нас немов проводить
У нього, як проходить,
І вже без вороття.
Тож тішмося всі ним,
Його моментом кожним!
Живімо не з тривожним,
А лиш із чарівним,
Прекрасним почуттям –
У щасті неземному
На світі все ж земному!
Живімо тим життям,
Яке було б не жаль
Покинуть, як настане
Та мить, коли розтане,
Мов льодовий кришталь,
У кожного із нас
Воно уже навіки,
Бо іншого повіки
Не дасть нікому час!
Євген Ковальчук, 19. 02. 2022
ID:
1061079
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 19.04.2026 19:49:46
© дата внесення змiн: 19.04.2026 19:49:46
автор: Євген Ковальчук
Вкажіть причину вашої скарги
|
