Я знаю, мій вибір найкращий на світі,
Кохати ТАКУ… Це, як пити вино,
Яке років тридцять тому, десь у серпні,
Ще гроном смачним дозрівало в Бордо.
Це ніби у грі, усі виграшні числа
Зійшлися, як в Бінго, і стало життя,
Наповнене сенсом, коханням і змістом,
І ось ти для мене любов вже свята.
Я бачу той шлях, яким йду, аж до смерті,
Бо сам його вибрав, коли лиш зустрів,
Ці очі…Це серце…Ці губи відверті,
Я сам видно жертвою стати хотів.
Але, це мій вибір…Хіба я повинен,
Комусь, окрім Бога, давати свій звіт,
Я всі почуття романтичні лиш римам,
Весь час довіряю…А ти, вір – не вір.
Іди подивися у дзеркало нині,
І ту запитай, чи готова вона,
Іконою стати в цій створеній ніші,
Які пропонують і серце й душа.
Ти знаєш…Для мене ти ніжна Веселка,
А я? Я один серед тисячі тих,
Хто може відрізати мовчки зі серця,
Шматочок гарячий, й покласти до ніг.
Якщо не помітиш, розтопчеш раптово,
Чи ніженьки витреш, як в килим, хто зна…
Тобі обіцяю…Даю тобі слово,
Ти будеш й надалі, Веселка моя.
Бо це вже назавжди, душевний мій вибір,
І навіть, якщо я піду десь туди,
Де все чорно-біле, чи морок лиш сірий,
Всіма кольорами життя будеш ти!
ID:
1061072
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Сюжетна лірика відносин
дата надходження: 19.04.2026 17:48:54
© дата внесення змiн: 19.04.2026 17:48:54
автор: Ярослав Ланьо
Вкажіть причину вашої скарги
|
