Похвала Всемогутній Богородиці
(на розтанення й спасіння сердець)
Така вона доля
холодних і теплих ще
і дуже гарячих вже
але
при всім при тім — гейзерів!
я добре навчився:
у Львові по сцені
в «Тангейзері» повзав —
Тангейзер
з чемоданом — без ручки, —
це співець,
але вОди —
назад —
в чемодан попадали
а він совавсь
щось в ньому у серці гукало:
«О Маріє!!»
«Марія!!»
то є
так супроводжували
й проводжали
чемодани без ручок —
цілі зали й вокзали...
що оце кажете??!
ви казали? —
мої друзі у ямі на скрипках
це грали!
і казав: «Богородице Діво, радуйся!»
то я ручки любив Її
(недосяжні!)
при них
ріки коміри знали
ріки коміри — рвали!
Добрим серцем це мовчки
казали
о спасенна — Ти, мріє:
«Марія!!»
«Марія!!!»
Без Марії
те й те ,
й те
воно
все не так
й
все не те!
Хай — літа!
Пісня й крила!
як мені мала хата!! —
із одних цих історій!
якщо — Духом мене не пірвати!
як неосяжний Вогонь весь вміщати?
Неосяжний! —
Як Врубель —
в потойбічне
Володимирський вже зачав — відлітати!!
І що?
Замалювали.
Замалювали?
Й це
що, змалювати
вас??
Духу Святому —
мовчати?
серця вириви — ох — пориви!!
Хай летючи чи ждучи
Цвіте
Все в Марії — є —
враз
те і те —
«Богородице Діво, радуйся!» —
все набралось
Марії
і все-все вполонила
хай безкрилий — ще повзав
а росли
об
повітря співали
ці крила!!
й наждачкИ
на язИчок терпкі
в ямі — й тії!
й
що мені кажете?!
В Меджугор’ї
Обняла, каратисте,
тебе
в супокої !.. —
здивувалися
всі каратисти
то він б’є — ачи ні?
Ах, вже він не — в кіні...
він то
ні?
його серце вже Інше
просте
Ось він всіх й обіймає
Як ягнятко
Над плаєм
він літає, розказує,
мед Той палає
і — він пахне й цвіте!..
славимо — славимо!!
Богородице Діво!..
Це — луна моя — гаєм?
Ця луна полетить — Вогонь
з маєм...
хоч водою у серці не скачем
сльози в серці
сльозою заплачем
30.03.2026, пам’ять прп Іоана Ліствичника;
Київ —
третій вибір Богородиці
