Уже п’ята весна, а тепла все нема.
Уже п’ята весна, а у серці – той лютий.
Уже п’ята весна – іде ця клята війна,
Стражденна земля залізною кригою скута.
Коли закінчиться війна, нарешті вже прийде весна.
Слізьми гарячими розтоплять кригу люди.
Коли закінчиться війна, всміхнеться стомлена земля,
І згине в небуття довготривалий лютий!
Коли закінчиться війна, ми келих терпкого вина
Вип’єм за тих, хто відлетів у вирій –
За мир, свободу і життя, і за щасливе майбуття –
Вони летять у небі журавлиним клином.
Уже п’ята весна, але в серці зима,
Уже п’ята весна, і втомилися люди.
Уже п’ята весна – незламно б’ються серця,
Хоч і залізною кригою лютою скуті.
Коли закінчиться війна, нарешті вже прийде весна.
Слізьми гарячими розтоплять кригу люди.
Коли закінчиться війна, всміхнеться стомлена земля,
І згине в небуття довготривалий лютий!
Коли закінчиться війна, ми келих терпкого вина
Вип’єм за тих, хто відлетів у вирій –
За мир, свободу і життя, і за щасливе майбуття –
Вони летять у небі журавлиним клином.