Ізвращуга ліліпутін бабі раші в вуха сцяв:
«я тебе безпутню дуру на панелі підібрав»
«Будеш в мене багатіти, будеш в роскошах купатись
Все що треба, тобі дівка, по потребі віддаватись»
«Подивись яка гидка ти! Тож «нарвіца не нарвіца»
Величезная бабіща, ні яка нє красавіца!
Занедбана, зашугана, розбита ще й не мита
Ну кому потрібна шльондра «роздовбане корито»!?»
«Тільки я і одружуся…всі до мене – сутеньори!
І зроблю з тебе, кріпачки, панну, леді чи сеньйору…
Поки що не вирішив, може всі й одразу
Буде для твоїй манді-мацкві всім по унітазу!»
Так насцяв, що та дурепа вуха розпустила
Та не вперше, (як завжди) у інтім вступила
Що поробиш як її на маніяків тягне
р-ша:(Хоч плюгавий та гидкий - одружитись прагне!)
Час іде та коротун про любов триндить,
А тим часом баба раша зв’язана лежить
В хвіст і гриву бідолашну долблять в ніч і вдень
Пожалітися не може, рот в роботі до легень…
Багатіє баба раша, з слів чекіській молі,
Та дурепа не збагне що вона в неволі,
А брехло вже обіцянок більше не дає
Виявляється воно трохи голубе…
Ще він трохи педофіл, одинак в душі
В перспективі накидав, так, в «карандаші»,
Що йому насправді треба типу щось гарему
І з одруженням наразі закриває тему!
Не цікава, бач, йому назавжди й єдина,
А тим більш коли є поряд краля Україна.
Гарна дівчина, заможна, ніби сирота…
Скільки в вуха їй не сцяв, на х_ й посила.
Так завівся дід що дах їде - час іде
Стільки вклав зусиль та грошей, але все не те
«Нравіца не нравіца» - до об’юзу вдався
А вона: «дивись, старий, щоб не обісрався»
х-ло: «Як не будеш ти моя, я тебе уб’ю!!!
Буду довго катувати та живцем спалю!
Ні прийде на порятунок «бабушка Європа»,
Бо давно глуха й сліпа. «Резіновая попа»»
Укр: «Меле щось дурне й старе, але щось він може
Прикидався довгий час друганом вороже!
Обібрав як міг, тепер - не пусті погрози»
«Та не буду у неволі литиму я сльози!!!»
«Що ти нице і підступне – я то не забула
Хитродупий, але бач, пиха ТЕБЕ надула
Заздрість із безкарністю з тебе познущались
Старість разом із нудьгою з тебе посміялись»
«Як же так воно працює? Як мале й слабе -
То за розміром женеться куце і тупе.
Але скільки не давай – буде все замало,
Тож раніше все про тебе лише я і знала.»
«А тепер про твої вади буде знати цілий світ
Більш ігнорити не буду я тебе, мерзенний дід!!!»
«Я велична Україна, а не баба раша
І ніколи не була і не буду «ваша»!!!»
ID:
1061019
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 18.04.2026 16:46:31
© дата внесення змiн: 09.05.2026 13:37:19
автор: Любов Люта
Вкажіть причину вашої скарги
|
