Долаєм нелегкий ми шлях, міцні, як криця,
Та не замулиться в віках – душі криниця.
Вода під сонечком сія, кругів чересла
Тримають суть. Не видно дна, і чисте плесо.
Отам, де пращурів сліди – зросили грядки,
Черпаєм чистої води – своїм нащадкам.
Бо берегти глибинну суть цих осередків
В словах, що мудрість нам несуть – веліли предки.
Душі співучої луна піде по світу,
Розквітне радісна весна, всміхнеться літо,
Наповнить осені печаль підземні води,
Зими холодної кришталь зміцнить народи,
І знову випаде роса, роса-живиця,
Воскресне внутрішня краса – душі криниця.
Заграє хвильками вода, і заспіває,
І буде мир, і благодать у ріднім краї.
14.04.2026
Ілюстрація згенерована ШІ
