Душа і серце. В них несу
Я світлі почуття
Впродовж свого життя,
Всю їхню дивную красу,
Яку і навіть описать
Не вистачає слів.
А я би так хотів,
Що й вам цього не передать.
Я тільки завдяки і їм
На світі цім живу
Насправді, наяву.
Повік не зраджу я своїм
Цим світлим, добрим почуттям,
Які тримаю я
В собі впродовж життя
Свого. Клянусь своїм життям,
Яке у мене лиш одне
Так само, як у вас,
Як в кожного із нас,
Життя, що з часом все ж мине.
Та доки в мене є воно,
Лиш світлі почуття
В собі тримаю я.
Адже життя всім нам дано,
Щоб насолоджуватись ним
Кожнісінькую мить,
Допоки стукотить
Ще серце. Почуттям лихим
Немає місця у душі
Та серденьку моїм
І не було, й не буде їм
Повік. Немов товариші,
Неначе друзі, в них жувуть
Лиш світлі почуття
Усе моє життя,
Тому що в них його ж і суть.
Євген Ковальчук, 17. 02. 2022
