Час прийшов сказати, стихнуть,
В тихім трепеті зомліть,
Нарікання між латаття
Загубити михохідь.
Тож заплющи очі смутку,
Прикуси язик жалю,
Піднімайся по драбині
За хмаринки з крохмалю!
Затріщи, як друзка в хащі,
Бігай ранками у грім,
Як провісницьке ледащо,
Чи безхатько – пілігрим!
Досить хвилям під Хароном
Реготатися весь час,
На налигач брати диво
Мзду ховати прозапас!
Але стій-но ! - легінь красний -
Обіпрись на всякий стіл,
Є ще полог душеспасний,
Є потуга в термофіл!
p/s
https://www.youtube.com/watch?v=EWSD_373mKY
