Поволеньки минають
Останні дні зими.
Весну зустрінем ми
Невдовзі. Всі це знають.
Вона не за горами.
Її вже кроки чуть.
Вони її ведуть
До нас усіх із вами
Просторами без краю
Крізь ночі та крізь дні.
І ми усі весні
У нашім ріднім крáю,
Немов маленькі діти,
Радітимемо всі.
У всій своїй красі
Цвістимуть буйно квіти
І ніжно гріти будуть
Нас сонця промінці
У дні весняні ці,
Які до нас прибудуть.
О, як же я чекаю,
Коли прийде весна
Прекрасна, чарівна!
А те, що прийде, знаю.
Адже вона приходить
До нас усіх щорік,
Коли на цілий рік
Від нас зима відходить
В край інший. Ми ж із вами
У нашому краю,
Неначе у раю,
Допоки буде з нами
Весна, всі будем жити
Без винятку усі
У всій її красі,
Забувши, як тужити.
Євген Ковальчук, 16. 02. 2022
