Давай напишемо роман
Чи нашу лиш історію,
Не для поширення інтриг чи драм,
Не на загал, а для душевної гармонії.
Давай напишемо про нас,
Для нас - прекраснішу симфонію.
Давай зупинимо весь час,
Щоб бути разом вічно, зшитими серцями долею.
Давай осяємо цей світ ми світлом із середини
Й покажемо вишневий цвіт,
Якому довжелезно-довгий час, неперевершений, відведений.
Давай у ногу разом вдвох іти
Полями, водами і горами.
Давай життя до дна це пити,
Як напій, найкращий в світі,
Лиш для нас, для двох, на небі створений!
