Розцвіли сади та й під мами хатою Зацвіли сади, квіт вже опада.
Розцвіли сади та й під мами хатою
Зацвіли сади, квіт вже опада.
Побілило квітом ніби й стару мати
А була ж колися весной молода
Сіла на ослоні, в небо задивилась
Вишенька торкає вітром до чола
Білена хатина в сонці звеселилась
-Ой верніться, діти, яснії літа!
А сади співають весело птахами
Дивиться матуся на ясний поріг
А за ним - дорога, мов до серця мами
Де ще ніби чути дзвінкий сина сміх
Струсить квіт весний вітер на коліна,
Мати посміхнулась — чи то сон, чи ні?
Ой.. там біля хвіртки: постать доні й сина
Маряться старенькій в сонячнім вогні.
