|
В кожнім серці хай палає,
Щирая любов
Та, мов сонце, зігріває
Ніжно знов і знов,
Доки не мине остання
Мить! Нехай у нім
Це пресвітле почування
В світі цім земнім,
Буйно й пишно розцвітає,
Наче навесні
Квіти, серце огортає
Дійсно, а не в сні
Так, мов матінка дитину,
Ріднеє дитя,
В темну ніч, у світлу днину,
Протягом життя
Усього! Хай серце з нею
Буде кожну мить
Жити, ніби із ріднею,
Доки стукотить,
Доки в грудях б’ється тихо,
Й буде оминать
Серце будь-якеє лихо,
Доки відчувать
Серце буде почування
Ніжне це – любов,
Позабувши всі страждання.
Так, неначе кров
В жилах, хай у серці ллється
Це лиш почуття,
Хай і іноді здається
Нам те, що життя
З нас глузливо лиш сміється!
Лиш любов всіх нас
Порятує, доки б’ється
Серце в нас всякчас.
Євген Ковальчук, 14. 02. 2022
ID:
1060621
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Любовна та інтимна лірика
дата надходження: 10.04.2026 20:31:26
© дата внесення змiн: 10.04.2026 20:31:26
автор: Євген Ковальчук
Вкажіть причину вашої скарги
|
