І нову вранці на роботу
І знов бракує геть часу.
Аврал, як визвуть у суботу,
Бо навести треба красу...
А десь в душі гуляють мрії
Стоїть відпустка на кону.
І лиш надії душу гріють.
Але вже ледве молоду
Я не кажу вже про бажання
Їх не злічити як мурах
Вдягаєш сукню, як в останнє
Мрія у подраних штанах
І знов скажений на роботу.
Летиш мов в штопорі літак.
Начхати на красу і квоту
На каву гірку й її смак
