Що вперше — не забудеться ніколи...
Лиш вірі та терпінню не зашкодь,
то й прийде час щасливої підкови,
яку згинає кожному Господь.
Все вийшло не за розкладом. Впівнеба
роздмухав нам Амур ясний вогонь:
такий високий — вищого не треба,
його й на Марсі вбачили, либонь.
Космічний струс! Ми близько — брови в брови!
Пливе в очах зірок жовтавий дуст
і я вбираю дотик пурпуровий
трояндових — твоїх, кохана, вуст!
---