Здається марно все на світі,
Ганебна зрада, не любов,
Сувора ненависть і гріх,
Наступить підло,
Жахливе рабство,
Давить спину.
Як утриматись, коли давлять,
Коли витрушують кишені,
Коли навколо мучать злидні,
На дно затягують в безодню?
Але так хочеться розбити,
На грудях тяжкі кайдани,
І досить крикнути у спину,
О тим, що зраджують і б'ють,
І в вічнім калатанні серця,
Знайти останню віру і любов,
І вмить пірнути у тривозі,
До теплих губ, білих колін.
Не жити без віри, без цілі,
Знайти у пеклі діамант,
Що проводжає нас з безодні,
До рідних і щасливих стін.
ID:
1060516
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 08.04.2026 16:00:21
© дата внесення змiн: 08.04.2026 16:00:21
автор: Ти не осліп
Вкажіть причину вашої скарги
|
