Позич їй свою гордість — вона давно не стикалась з цим поглядом.
Наче настільки тобі все одно, наче немає місця докору.
Позич їй свою скупу тишу, яка голосніша за клятий вибух.
В минулому все залишить чи бачити те, що не має вибору?
Позич їй свої очі, нехай подивиться на світ крізь одне ціле.
Просто будь на її боці, якщо ще лишиться щось вціліле.
Позич їй свою гордість — вона проростає в тобі лозою.
Тільки, коли йтимеш на поміч, не бреши собі, хто перед тобою.
