Щастя корабель пливе.
Я на нім пливу,
Доки серденько живе
В грудях, наяву,
Кожну неповторну мить
Часу, що мина.
Серце з щастям не щемить.
Серце омина
Щем. А щастя корабель
Той мене несе
До незвіданих земель,
Тих земель, де все,
Хай, чого б я не схотів,
Здійснюється вмить.
Промовляти навіть слів
Не потрібно в мить
Ту. І думки досить, щоб
Втілилося все
У життя насправді, що б
Не схотів. Несе
Щастя корабель мене
До земель тих. Я
Буду жити все земне
Й лиш одне життя
Так, неначе у раю,
Дійсно, наяву
У прекрасному краю
Тім, як допливу
Я до нього і зійду
З щастя корабля,
І душею увійду
Разом з серцем я
В щастя ніжне, чарівне,
Так, неначе в дім,
І усе життя земне
Буду жити в нім.
Євген Ковальчук, 11. 02. 2022
