Ці соняхи. Яка гірка омана.
Рілля порожня б'ється об дощі.
Ще нині світ вигукує "осанна",
та завтра хрест воздвигне при межі.
Така мінлива істина. О, сорі!
Такі канони вічності, а чи
усе, що пожинаємо не в горі,
відтак іде ріллею плачучи.
Збираючи свої гіркі омани.
І соняхи... Яка сумна деталь!
Бо всі, що нині ще кричать "осанна",
на завтра розпинатимуть, на жаль.
1.04.26 р.
