Ти лягла між рядків на папері
Наче хвиля із серцебиття.
Я вдихаю твій голос в етері,
Й пошепки видихаю ім’я.
Я тебе малював
Тонкими судинами світла.
Як подих ламає повітря,
Твій силует складаючи з крихт.
Я тебе малював
Пульсом тактів таємних сигналів,
Із власних подряпин і шрамів,
Щоб кожен дотик читався як шрифт.
Я тебе малював…
Стрілки годинника — твої пальці,
Що крадуть секунди зі шкіри.
І ангажують тіло до танцю,
І серце штовхають до Ліри..
Я тебе малював
Хрипким подихом нашого ранку
В теплому колі із філіжанки,
В якому пахне тобою кава.
Я тебе малював
Із мокрих вулиць і фарб розлитих,
Щоб дощ не зміг тебе змити
З моєї пам’яті, що так чекала
Я тебе малював…
Якщо ти зникнеш з моїх долонь —
Як Ехо зниклих лавсторій
Я перетворю ніч на полотно
І в твої риси з'єднаю всі зорі
Я тебе малював
По краю втомлених вікон,
Де за склом цілуються тіні,
Залишаючи відбитки у небі
Я тебе малював
Там, де серце збігається в такт,
Де в кожній паузі знак
І кожен крок повертає до тебе.
Я тебе малював…
Я тебе малював…
____________
Музика та голос =SUNO
