«Бісове» Дитя
Вмер у Римі старий Чорт,
Вмер, ще й сам сказився.
А була ж тому біда...
На монашці оженився!
А якби ж той чорт ще взнав:
Сина вона народила,
Та не дай же Бог — одна
В Ватикані й охрестила.
Та і це — не вся біда,
Більша втричі приключилась:
Як на хлопчику вода
Зашкварчала, запалилась!
Щоби диво неземне
Пояснити і природу,
Зібралося в Ватикані
Всіх апостолів спільнота.
Як сичі мовчать святі,
Лише хрестяться прелати,
Бо не знають, як дитя
В тую віру... привертати.
Янголя ж — в очах вогонь,
А в руках — пекельна сила,
Хоч на свитку золотого
Мати хрестика прибила.
Глянув Папа на маля,
Витер піт рясним окропом:
«Це ж ми чорта у раю
Охрестили ненароком!»
А дитя росте, сміється,
Хвіст під рясою ховає,
Та над купеллю святою
Чорний дим з вогнем злітає.
Те забачивши, Святі
Із окладів повтікали,
Кардинали й панотці —
Хрести, чепці покидали.
Безлад взяв всіх, переляк
Та страшная трясовиця...
Так тікали, що забули й
Папу Римського в дзвіниці.
З переляку він завив так,
Що весь Рим побудився,
Рему й Ромулу в жаху
Сивий вовк з мощами снився.
Шкода стало всіх чомусь
Рогатій дитині:
— Мамо... йдемо додому,
Бо тут хлів, мов і свині...
Те промовивши, дитя
Мамі посміхнулось,
Мати ж чорної вуалі
На шляху й позбулась.
Йшли вони удвох, раділи,
Птахам усміхались...
В Ватикані ж — несвяті в рясах —
Всі сховались!
© Ан. Бук-Стефко
ID:
1060149
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 01.04.2026 17:01:43
© дата внесення змiн: 01.04.2026 17:01:43
автор: АНФІСА БУКРЕЄВА(СІРКО)
Вкажіть причину вашої скарги
|
