Вітер ранковий у пісні пісень весняних
Раптом підхопить і ти вже вінець творіння
Чи пересічний блазень від дюн піщаних,
Стін вапняних свіжим дурнем свого коріння,
Що проступає вздовж берега до безкраю ,
Сам собі пан і гармидер де б'є на сполох
Вже патріот диванний, що гнів жебрає,
Як надпотужний і злий ханаанський Молох
Вітер мов птах – в байстрюку не пізнає сина,
Не нарече сталим іменем від Кассандри,
Щоб ні накого не схожий і не любимий
Той повертався б додому з далеких мандрів…
p/s
https://www.youtube.com/watch?v=ahQ2TA20Usw
