Я вийшов тихо з - під війни
У кожній дірці чийсь крик застив
Мене рахують по швах хірурги
А я рахую кого вже нема.
У ваші вікна тече мій пил
Мої обпалені сни – листи
Ви ж у сервантах тримаєте тишу
Як трофей незданої чужої весни
А ви вдома трикляті упирі
Що ще чекають з рузьким миру
П'ючи новини... як дешеве вино
Поки нам ріжуть пам’ять по – живому
Не запитаєте , чи є куди втекти
Чи ще болить де більше не ростиме шкіра
Я повернувся, та не повернувся
Я вас боюся більше, ніж ті сирени й міни
На ваших кухнях гуде жаріння
Говорять голосно , щоб не чути фронт
Мої побратими лишили ім’я
На хрестах, де трава не встигає підрости
Я мию руки, але не сходить грунт
З – під нігтів, хлопці що впали вночі
Ви міряєте час лише до зарплати
Я ж між вибухом і тим, як дихну ще раз.
А ви вдома трикляті упирі
Що ще чекають з рузьким миру
Моліться тіням, що повзуть з екранів
Щоб ваші діти не знали наших снів.
Не запитаєте, чи снились мені
Ті, хто лежать замість старих алей каштанів
Я повернувся , та не повернувся
Бо між нами вирва з чорного скла
Я не святий і не герой,
Я просто втомився вмирати щодня
Та коли чую, як шепочуть, та досить
Хай вже домовляться
У мене знову прострілює шрами
А ви вдома трикляті упирі
Що ще чекають з рузьким миру
Ховаєте очі в тарілки й телефони
Щоб не зустрітись з моїм порожнім поглядом.
Не запитаєте, що буде далі
Коли повернуться ті, хто не повернеться ніколи
Я вийшов тихо з – під війни
А в ваших стінах ще дихає її холод
