Гетьманська криниця
( Легенда)
Над Тясмином, біля млину,
Серце спочива
Де та милая дівчина,
Зачаровані слова?
Стара груша, квітне дуже
Та й біля води
Мов ту читую криницю
Обійняла ти..
Ой летіте, чорні гуси
На гетьманський став!
Повз криниченьку,
Кохану, де він обіймав...
Ой гилля.. та й чорні гуси
Проминув той час
Чи згадають знов нащадки
Ту криницю й нас
Ан. Бук-стефко
