|
У мене спитай: -"як діла -
Твої ... дорогенька знайома?
Спокійною нічка була?
Повідай все другу…свідомо…
- Приснився вночі той потік -
Чистесенькі води в міжгір'ї.
Я чую їх голос щорік:-
До моря несе ностальгія…
Усюди природні пастки –
Кругом є завади в дорозі,
Від них не втекти, де стежки -
На волю прохід… де на розі?
Лиш там відкривається даль,
Де води в єдине зіллються.
Вві сні поселилась печаль,
Не бачу шляху, щоб вернутись –
В початок, де радість була,
Де мрії блукали щоднини…
Сумні дуже нині діла…
Стискаються в серці судини…
Тримаю у пам`яті шлях,
У рідні краї, де Надія,
Була і жила в небесах,
Літали там зграйками мрії…
Тоді я пізнала любов,
І в цьому – твоя є заслуга,
Мій друже, чому ти замовк?
Не чую я відповідь друга…
Не бачу обличчя, туман,
Тебе закриває від мене…
Кохання було, як вулкан,
А нині душа моя мерзне…
Сьогодні наснився потік,
Твоїх почуттів, щирі мрії…
Коли ти зі мною хотів,
Прожити життя у надії,
Де води Нірвани – мета,
Прожити щасливо, без болю…
Там є почуттів висота,
Взаємне кохання на волі…
15.03.2026 за мотивами 2014
Фото автора - "Кришталевий потік у міжгір'ї"
Чернівецька обл. Буковина Карпати.
Свідоцтво про публікацію: №0050724920260315
© Тетяна Іванова Юртина, 2026
ID:
1059179
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 16.03.2026 08:20:40
© дата внесення змiн: 16.03.2026 08:20:40
автор: Тетяна Іванова - Юртина
Вкажіть причину вашої скарги
|
