Життя вже склалось, не до змін,
та й час для підсумків підходить.
Чому ж трапляються мені,
як і раніше, дві дороги?
Одна - знайома, я по ній
давно вже, стомлена, блукаю -
купити б туфельки нові.
Коня і принца не чекаю.
На другій гарне все й нове,
не видно купин і вибоїн.
Звернути? Чи порив мине? -
Ось шанс і вибір лиш за мною.
Хто знає, як вірніше йти?
Та цього нам ніхто не скаже.
Шукаємо нові шляхи,
в них помиляючись щоразу.