| |
| Зараз на сайті - 1 |
|
Немає нікого ;(...
|
| Перевірка розміру |
|
|
|
honeypot
|
Хто тишу пряде?
|
Вмостився вечір на моїм плечі,
Зоря згори послала нам вітання,
За неї зачепилась височінь,
В душі – на мир солодке сподівання.
Зраділа тиші я святій оцій
І неба зорянистому убранству…
Сльоза скотилась тепла по щоці:
Як мало треба для земного щастя!
Лиш тиші дзвін і сяйво в вишині…
Це так багато важить для людини!
А вечір слухав думку і синів.
Зірки і душу, й тіло молодили.
Снують думки: хто тишу цю пряде
У глибині далекій, зореокій?
А десь на сході народився день,
Та ще його не чути перших кроків.
27.12.2025.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
ID:
1058974
ТИП: Поезія СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний ВИД ТВОРУ: Вірш ТЕМАТИКА: Філософська лірика дата надходження: 12.03.2026 20:22:07
© дата внесення змiн: 12.03.2026 20:22:31
автор: Ганна Верес
Вкажіть причину вашої скарги
|
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ
Пречудово.
|
|
| ДО ВУС синоніми |
Знайти несловникові синоніми до слова: ОповзеньЮхниця Євген: - Знайти несловникові синоніми до слова: ВідчуженняEnol: -
|
|
|
Нові твори |
|
|
|
|
Обрати твори за період:
|
|