|
Літав цей протяг змій - Горинич,
І відчиняв всі вікна.
Я бігала з кийком, з ялинки,
Як навіжена грішна...
Лети туди, де був раніше…
Не псуй погоду в домі.
Від тебе збитки все частіше,
Все скло лежить у комі...
Розбилась ваза, кіт кудлатий,
Повис на рваних шторах.
На люстрі капець є строкатий,
І кран зірвавсь - умора...
Хропе мій чоловік, як мерин,
Нема від нього зиску.
Йому порядок, як химери,
Вві сні танцюють диско…
Я цілий день дзижчу, як бджілка,
Верчусь, як дзиґа в кухні.
Дістав мене, беру тарілку,
По хропуну, як «ухну».
Горинич - протяг з переляку,
Схопив тебе, і в двері,
Помчався геть цей розбишака…
І ти проснувсь у сквері…
На лавочці бешкетний вітер,
Повчав тебе, як жити…
Звучало грізно кілька літер…
Неси для жінки квіти!
Фактично з протягу є користь,
Позбавив від проблеми.
Мій чоловік мене уморить…
Нема кохання в темі...
Навіщо ледар цей у домі?
Який вві сні працює…
У нього є постійна втома,
Він сам – себе милує…
12.03.2026 за мотивами 2021
PS - дякую авторам картинок, які були використані по темі вірша!
ID:
1058944
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Гумористичні й жартівливі вірші
дата надходження: 12.03.2026 11:25:07
© дата внесення змiн: 12.03.2026 11:25:07
автор: Тетяна Іванова - Юртина
Вкажіть причину вашої скарги
|
