Знову водяні горіхи
Радо згадують покої,
Знов над світом пролітає
Їхніх роздумів ватага,
Розмальовані тимпани
Мову дзвонами тривожать,
Де між гикавки прокльонів
Ворони, смереки, плавні.
Тінь солом’яних балеток
Приховала трьох Йокаїв,
Сунуть берегом колони,
Кіцуне не оминають.
Смак просфори серед степу
Рятівним здається дивом,
Всім , хто скочив у халепу,
Всім хто марить позитивом.
Де у храмі на болоті
Подих лісового чаю
І схололий у дрімоті
Місяць Сонце зустрічає…
p/s
https://www.youtube.com/watch?v=tLSm_r136xo
