|
Думи мої, думи мої,
Що робити з вами?
Ви не їжте моє серце –
Ходите стадами.
.
Ідіть думи мої світом
Про все розпитайте.
Повертайтеся зі звітом
І відповідь дайте.
* * *
Думи світом походили.
Інші – й досі ходять,
Вибиваються із сили:
Бо злі верховодять.
Бо диявол в світі править
І Правду фальшує:
Дітей людям брехня бавить.
І так він панує!
Правда знівечена бісом.
Мало-хто шукає.
Ходить бідна попід лісом,
До людей гукає.
- А хто правду хоче знати?
- Де знайдеш ти нині? -
Вас дозвольте запитати –
Бо мало в людині.
- Правда лише у Ісусі,
В Господі Святому!
Відкриття – в Святому Дусі!
І спасіння в Ньому.
Правда, Правдою і буде –
Істиною сяє!
І побачать її люди:
Хто прийшов, спасає:
Час летить! Він вже збігає!
А хто вірить, знає?
Люд гребе і знемагає:
Падає. Вмирає.
То ж чи варто грабувати
Весь народ до, нитки?
Щоби сльози їх складати
У блискучі злитки?
Під кінець, щоб одуріти
Від влади і «слави»,
За оте все зло горіти
В пеклі для забави.
Бог – наш Батько всім навіки,
Україна – мати.
І поля, сади і ріки
Будем захищати!
А ‘’брати’’, як нас так ’’люблять’’,
Хай будуть братами,
Не вбивають і не брешуть, –
Глумлячись, над нами.
Наш Тарас далеко бачив,
Переніс на шкурі:
Знав неволю й що те значить,
Як то є в натурі.
І що є ще супостати,
Як у «Сні», при слові,
Що готові все продати,
За пів дулі Вові.
А за цілу, то готові
І поклони бити,
Все, що хочеш у, ‘’любові’’,
Лизати і мити.
Поклонитися неправді –
То Бога гнівити!
Підпирає нас – насправді,
Бо ми Його діти.
Всі ті ниці побрехеньки
Не бери у вуха,
Не руйнуймо себе й Неньки –
Правду люби й слухай.
Стільки часу Бог тримає,
Дає Духа й силу.
Брехня в пеклі запалає,
Поведе в могилу.
І ми її поховаєм,
Кайдани пірвемо,
Славу Богу заспіваєм,
В мирі заживемо.
Не хитаймось, українці,
Як верби на вітрі,
Щоб не стер нас ворог хитрий,
Як мак у макітрі.
Не сумуймо і не плачмо –
На Бога надіймось.
Своїм словом необачно
Поразки не сіймо.
Тож, живім в любові й мирі
І пильнуймо хати.
Будьмо справжні, дружні, щирі,
Щоб більш не страждати.
Бо брехня обводить світом,
І в морі потопить.
Розцвіте лиш правда цвітом
І щастям покропить.
https://znewaha.blogspot.com/2026/01/blog-post.html
ID:
1058809
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Громадянська (патріотична) лірика
дата надходження: 09.03.2026 23:31:07
© дата внесення змiн: 09.03.2026 23:31:07
автор: Тріумф
Вкажіть причину вашої скарги
|
