У тісненькій комірчині
Жив домовичок,
Він обходив весь будинок
І знав назубок
Де лежить цікава книга,
Де млинці смачні,
Заглядав усюди стиха
Тільки уночі.
У кімнатах тишу й спокій
Він оберігав,
Почувався як господар,
Жаль ніхто не знав.
Хіба мишенятко тільки
Сіре та мале,
З ним секретами ділився,
Сиром й сухарем.
Щоб ніхто його не бачив
Та не заважав,
Вдень домовичок ховався,
Солодко так спав.
Сподобався віршик 
Так мило, казково! 
