Я й моє життя. Удвох
Ми. Ним повен вщерть
Я, допоки нас обох
Не розлучить смерть.
Я й моє життя – одне.
Я – воно, воно –
Я. Нехай життя й мине
З часом, бо дано
Лиш на певний той же час,
Та я буду з ним
Всюди, також повсякчас,
Доки цим земним
Світом йду, допоки стук
Серденька звучить
Тихо в грудях «тук-тук-тук»
Ледь не кожну мить,
Доки я дишу, думки,
Також почуття
У собі несу таки
Все своє життя.
Я й моє життя. У нас
Все на двох із ним,
Бо іду я повсякчас
Шляхом життьовим,
Що мене веде щомить
Через ночі й дні,
Доки серце стукотить
Тихо у мені,
У далеке майбуття,
Звідки мати я
Вже не буду вороття,
Бо таке життя.
Я й моє життя. Удвох
Ми. Ним повен вщерть
Я, допоки нас обох
Не розлучить смерть.
Євген Ковальчук, 25. 01. 2022
