Звичайно, ти скажеш, що я був неправий. Звичайно ж, я посилатимуся на зрив.
Звичайно ж, кожен потім напише, що був непричетним.
Час – це зухвале, пустотливе бісеня, яке змінює правила і сенс гри,
І як кожен суддя у фіналі стає і суворим, і злим, і конкретним.
Звичайно, ми подорослішаємо і не буде більше ні битв, ні ворогів.
Ми будемо пити чай з квітчастого, трохи надколотого блюдця.
Час – це тихе відлуння. Це звуки наших човнів, що віддаляються від берегів.
Це наші дитячі жарти, з яких, на жаль, вже давно не сміються.
Накладання швів, особливо коли дивишся на це за кимось зі сторони,
Досить кумедний процес, який, часом, відволікає від розпачу й безсилля.
Час – це примхлива дівчинка-куля, яка пізнала солодкість і терпкість війни,
Що без промаху б’є своїх хлопчиків точно навиліт.
Виправдання себе, особливо коли ти намагаєшся в сотий раз знайти його не в собі
Мізерно. Вони не кращі і не гірші за тебе. У них просто інакше.
Час – це зайва пара годин. Це – дев’яте життя у маленькій котячій судьбі,
Яке сонний касир пропонує, щоб падати стало пом’якше.
І забута душа що із жовтня зім’ята лежить у кишені твого піджака,
Що темніша за ніч і крутіша за будь-які скелі, яри чи бескіди.
Час – це примха. Це – непередбачуваність чергової витівки малюка,
Що улюблені іграшки знову безладно зламав і розкидав.
Носити чуже обличчя – не ново. Ось, що ж нам залишиться в результаті? Злість?
Обманюючи себе, можна прожити ще рік, два або більше. Та знов не розчулиш.
Час - це тихий дзвінок. Це - дивний, нічний, спантеличений гість,
Той, на кого так довго чекали. Але, знову, не дочекавшись, забули.
ID:
1058674
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Філософський
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 07.03.2026 10:13:54
© дата внесення змiн: 07.03.2026 10:13:54
автор: Seth
Вкажіть причину вашої скарги
|
