|
Прийди до мене, радосте моя,
Мене наповни аж по самий край!
Хай неповторність дивная твоя
Всім смуткам покладе нарешті край!
До мене в душу й серце ти прийди
І, наче в домі, вік у них живи,
І, як вода джерельная, завжди,
Щомить собою щедро їх живи!
Очисти їх від темних почуттів,
Що, мов отрута, труять їх лишень!
О радосте, давно я вже хотів
З тобою жить в цім світі кожен день
І мить усякую свого життя,
Хай і колись усе ж воно мине
Так, як і в кожного, без вороття,
Тому що в нас усіх воно одне.
Душа і серце й досі прагнуть, щоб,
Немов в оселю, ти у них ввійшла,
Позбувши їхніх внутрішніх хвороб
Своїм ласкавим дотиком тепла.
Зроби їм ласку цю! Тебе молю
Я, радосте, яка не має меж!
Тебе нестримно, палко я люблю,
А отже, і душа, і серце теж.
Неначе сонце, їх, мене зігрій
Ти ніжно, лагідно, ласкаво так!
Здійсни, благаю, ти одну із мрій
Моїх, щоб жив я в цьому світі всмак,
Щоб насолоджувався я життям,
Його моментом кожним наяву
З тобою – світлим, чистим почуттям,
Допоки я іще дишу, живу!
З тобою, радосте, не буду я тужить
Більш аніскілечки на світі цім,
Який мене трима, а буду жить
З тобою значно довше я на нім.
Євген Ковальчук, 25. 01. 2022
ID:
1058632
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Вірші поза рубриками
дата надходження: 06.03.2026 19:54:28
© дата внесення змiн: 06.03.2026 19:54:28
автор: Євген Ковальчук
Вкажіть причину вашої скарги
|
