А в яблука коник сивий
Лугом проскакав,
Це до любої дівчини
Козак поспішав.
Із походу повернувся
З перемогою,
Хоче милую красуню
Взяти за свою.
Вже його дівча стрічає,
Руку подає,
Він цілує-обнімає
Ще й пригортає.
Довго дівчина чекала
Милого з війни,
На рушник, що вишивала
Стануть вже вони.
А в яблука коник сивий
Знову проскакав,
Молодят таких щасливих
Вінчаних чекав.
У них радістю іскряться
Очі карії,
Їм на довгі роки значить
Бути парою.
Дуже гарно! 
