На пагорбі церква, в долині ставок,
Дорога до Бугу збігає
А квітів рясніє в траві, мов зірок,
І ліку тим зорям немає.
Ген, вишня квітує рясна й запашна,
Хмаринками білого цвіту.
Радіє душа і сміється весна,
Щаслива для цілого світу.
Село моє миле, найкраще за все,
Що є на землі і у небі.
Вже вітер південний на крилах несе
Всі спогади й мрії - до тебе!
