Душу розкриваю
Я, мов пелюстки
Квітка, і впускаю
В неї залюбки
Світлі почування,
Щоб жив з ними я,
Доки мить остання
Не мине моя,
Бо у них вбачаю
Сенс свого життя,
Що в собі я маю.
Світлі почуття
Все життя тримають,
Як фундамент дім,
Живлять, надихають
Жити в світі цім,
А також творити,
Щоби кожну мить
Лиш із ними жити,
Доки стукотить
Серце, щоб лишити
За собою слід
Добрий, розтопити
В цьому світі лід
Всіх нещасть навіки,
Щоб текли, немов
Повноводі ріки,
Знову, знову й знов
В кожної людини
Протягом життя,
Цілі ночі й днини
Світлі почуття
У душі, у серці.
Хай вони пливуть,
Рибки мов в озерці!
В них життя бо суть.
Євген Ковальчук, 24. 01. 2022
