|
Люди навчилися робити різні сурогати – їси і не впізнаєш, що воно таке є. Пахне ковбасою, виглядає, наче ковбаса, але, щось таки, не таке. Так буває з вірою, довірою і любов’ю.
Він був дуже доброю людиною – так говорили сусіди і бувші студенти. Мав, у свій час три школи англійської мови. Усіх здібних дітей, з незаможних сімей навчав безплатно, і, навіть, привозив їм дрова, щоб діти не мерзли зимою. Я запитала його, чому у нього нема свої сім’ї. Він мені відповів, що школи, діти, університет, робота, книжки, а на дружину і сім’ю у нього не було часу. Їх потрібно любити і багато часу віддавати їм, а часу на все у нього не вистачало. Так буває з багатьма, що не можуть зрозуміти справжнього людського щастя, свого призначення під небом, чому вони прийшли у цей світ, як його пройти, де і як закінчується дорога життя.
Одного разу прийшов відвідати бувший його студент. Очевидно, мали особливу давню симпатію чи особливий духовний зв’язок, бо відкрито, як татові, розповідав про всі свої успіхи і поразки, почуття і переживання, надії і сподівання. Запитував його думку і просив пораду. Через відкриті двері до салону я чітко чула їх розмову.
Те, що я почула дуже вразило мене, і я зрозуміла, чому моя заробітна плата мала, чому законної доплати не буде, чому так мало грошей на харчування… . Виявляється, що коли стався інсульт, дорогі племінники швидко переписали на себе дім і продали. Тепер він живе у своєму домі і половину пенсії платить за квартиру тому, хто купив. Оскаржувати не хоче, бо своїх дітей не має, а вони найближчі, сестрині діти. Не сподівався що таке може з ним статися. А школи давно їм переписав, рахунки в банку також, можна сказати, украли.
Я бачила скромну, культурну, тактовну людину, яка ніколи не показувала роздратування, злості чи невдячності, а того болю, що в серці не показував ніколи і не виливав свій біль на інших. Він написав 14 книжок. Половина з них – Поезія. Пробувала читати: там більше філософія , але і про кохання, вірність, мрії… Я стояла в роздумах, наче серед уламків судна, що викинули на берег хвилі. На борту назва судна ‘’МРІЯ’’, що пливло по океану життя під рожевими вітрилами, і розбилося об скелі. Виникає запитання: Чому?
ID:
1058506
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Любовна та інтимна лірика
дата надходження: 04.03.2026 20:35:33
© дата внесення змiн: 04.03.2026 20:35:33
автор: Тріумф
Вкажіть причину вашої скарги
|
