Та ні, та ні... проблема не в мені,
Ти десь згубив свого кохання ноти.
Так довго мандрував ти ночі й дні,
Це хтось чужий сидить тепер навпроти ?
І наче, той знайомий силует,
І голос твій, але холодні очі.
Давно ми не стрічались тет-а- тет,
І серце в правду вірити не хоче.
Хай краще б вже ілюзія жила,
В моїй душі, у спогадах кохання.
Ця наша зустріч зайвою була,
В ній лиш печаль і біль розчарування
