|
Складні шляхи – ведуть до місць прекрасних,
Де – пощастило, раптом, - опинитись,
Та, без людських зусиль, - важких, завчасних, -
Не часто там трапляється – лишитись.
Господарі того, про що – змовчали,
Щоб – розголосу мудро уникати, -
Того – стають «рабами», що – сказали, -
Бо, сказане, - слід вчинками здійсняти.
Слова з людей – птахами вилітають,
Як – стріли, можуть в душу залетіти,
Несказане – простіше виправляють,
Щоб – серце, непораненим, - лишити.
Від слів необережних, чи – мовчання, -
В байдужості – скоріше опинятись, -
Із неї – не буває намагання,
В людини – у минуле, - повертатись.
Сучасним – закладається майбутнє, -
Теперішніми - вчинками, думками,
Усе, що зараз у людей – присутнє, -
Формує те, що – трапиться з роками.
ID:
1058357
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Вірші поза рубриками
дата надходження: 02.03.2026 16:25:54
© дата внесення змiн: 02.03.2026 16:32:24
автор: Алла Демчишина
Вкажіть причину вашої скарги
|
