мій світ о Господи нікому не цікавий
ні помисел ні відчай ні терпке вагання
й від того Боже він як порошинка яви
в Твоєму оці жде свою сльозу останню
усе що бачу я то невимовна мука
сліпі керманичі безрукі працелюби
дволикий суд крадійкувата лженаука
й любов тернова як черстве насилля груба
один на всесвіт на який він мав би бути
один на мрію що не для восьми мільярдів
один для себе загнаний в тілесні пута
один віч-на-віч із брехнею в стилі правди
скажи о Господи як довго це терпіти
й чому ніхто як я того упень не бачить
ми всі ж Твої дедалі повнолітні діти
та жити в цьому лиш стає мені ледачо
***
