Зацвіли півонії біля хати
В літнім садочку під моїм вікном.
Їх давно посадила рідна мати,
Щоб зігрівали мою душу теплом.
О, яка благодать у божій ласці!
Розцвіла під вікном мальва струнка.
Зацвіли ,так вишні немов у казці
Запрошує у мамин рай весна.
Іду до них на душевну розмову
У той рай ,де моя весна цвіла .
Щоб почути милу мамину мову
Віднайти розраду в літа тепла.
До них прилітає ластівка мила
Слухає щебет пісні солов'я.
О, мамо матусю - голубко сива!
Без вас ходжу немов сирота я.
Мамо, ви любили, як цвітуть квіти
Дивитись на півонію в красі.
Діти злітались, як пташки зі світу,
Щоб вдихати аромат у росі.
Стоїть біленька хата край дороги
Очима дивиться на божий світ.
З віт падає листячко на пороги
Вітри зривають топчуть білий цвіт.
Вицвіли стіни від морозу зими
Гуляє крізь скло по хаті вітер.
Не горить в печі вогонь серед зими
Не гріють душу рядки із літер.
Плачуть вікна дощовою сльозою
Закрита хвіртка, двері на замок.
Стежка в споришах заросла травою
Похилив голову на тин бузок.
Вже не родить ,так плодами райський сад
Жалісні пісні співає пташка.
Постарів горіх і сонечку не рад
Зітхає від самоти ,так важко.
На подвір'ї ходили півні зранку
Будили від зимового сну нас.
Світило сонечко весни крізь фіранку
Усміхався душі - прекрасний час.
Тут колись на цьому клаптику землі
Мати з грядки збирала урожай.
До віт ясеня злітали журавлі
Сіяв зорі на щастя - небокрай.
-------------2------------------
Нехай вам люди добрі на щастя!
Стелиться у світ - рушником дорога.
На світанку сонце, як причастя
Осяює вашу путь - зірка БОГА.
Нехай вам люди добрі на щастя!
Ллється благодать божа - з небесних рік.
Цілує руки аж до зап'ястя,
Як жар пелюстки - коханий чоловік.
Нехай вам люди добрі на щастя!
Розквітає райський сад до ваших ніг.
Хай у вашім житті вам все вдасться!
Новий день буде, як чистий білий сніг.
Нехай вам люди добрі на щастя!
Падають в долоні зірки із небес.
Зійде Богиня зір на обійстя
Подарує свято - тисячу чудес.
Нехай вам люди добрі на щастя!
Весна принесе добро та мир у дім.
Хай мальва прикрашає обійстя,
Ніжні квіти любові цвітуть у нім .
------------3-------------
Щаслива, та жінка, що родила дитя,
З уст немовлят почула слово "мама".
Від Бога подароване нове життя
Цілунком любові гоїться рана.
Щаслива, та мати, що зростила дитя
Під своїм крилом вивела у люди.
Віддала любов і ласку, та почуття...
Постоїть за них, як Ангел повсюди.
Мати веде за руку дитя в дорогу
Крізь квітучі весни сніжну заметіль.
Вчить літати у політ, любити Бога...
Полинне життя сипле на рану сіль.
Важкий труд лягає на тендітні плечі,
Нагодувати, вдягти, вкласти спати.
Бувають капризні, як дзиґа малечі...
Іноді від них ночами плаче мати.
Все треба пережити у цьому житті,
Вести у садочок, а потім в школу.
І щоб правильний обрали шлях на путі
Були красиві душею соколи.
Не шанують свою стару мати діти,
І цураються від неї на старість.
Порозлітались немов пташки по світу,
Несуть їй смуток, печаль, а не радість.
Гарний вірш! Нагадали Ви й мені про півонїї в саду...Та я проклинаю оцю рашистську страшну війну...нема тої стежини...нема і родини...не цвітуть півонії,на жаль біля хатини... Спогад -серце крає....Нехай ніколи наш світ та й воїн не знає.
Гарно пишите п. Маріє,дякую!