A.Kar-Te: Вибране

Леонід Луговий

30 ОМБР

Не  хмуртеся,  тумани  шаруваті,
Війною  не  затерти  кольори.
Здіймають  батальйони  у  "Тридцятій"
Свої  червоно-чорні  прапори.

Тут  стяг  приймали  воїни  від  старших,
І  клали  ствол  в  прорубане  вікно.
Для  танкового  дизеля  на  марші
Царі  і  комісари  -  все  одно...

Знайде  снаряд  старого  адресата  -
Немитого  російського  козла.
Від  куреня  козацького  "Тридцята"
Незмінними  устави  зберегла.

Хай  нюхають  чужинці  свої  трави  -
Нову  сторінку  пишуть  не  вони...
В  донецький  грунт  опорою  держави
Вгризаються  підрозділи  війни.

Нових  бійців  добавить  у  реєстри
В  бригаді  поріділій  офіцер.
Заходять  парамедики-медсестри
З  поповнення  у  стрій  ОМБР.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029050
дата надходження 22.12.2024
дата закладки 29.12.2024

Lana P.

Замерзло в осені коліно…

Замерзло  в  осені  коліно.
Сніги  упали  білопінно,
Укрилось  інеєм  плече.
Мороз  не  відає,  пече.

В  обличчя  вітрюган  січе.
Удалеч  листопад  втече.
В  каміні  тріскотить  поліно.
Долоні  гріє  капучино.

Зима  пелюшку  Грудню  тче  -
Найпершого  так  нарече.                                        27.11.24

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029187
дата надходження 24.12.2024
дата закладки 29.12.2024

Любов Іванова

ОТЯМСЯ, СВІТЕ!

[b]Отямся,  світе!!!!  В  тебе  на  очах
Терзає  ворог  землю  України.
І  майже  всюди,  в  селах  і  містах
Він  залишає  вирви  і  руїни…

Отямся,  світе!  Ти  чому  мовчиш,
Бо  не  болить  і…не  твоє  це    горе?
Глянь,  Україна  в  полум’ї  кострищ
І  сліз  людських  вже  невичерпне  море.

Отямся,  світе!  Врешті  щось  зроби,
Бандит  один,  а  вас  же  так  багато.
В  нас  гинуть  хлопці…  хлопці,  як  дуби,
Бо  їм  належить  неньку  захищати.

Отямся,  світе!  В  орків  лють  страшна,
Не  шкода  їм  ні  люду,  ні  планети.
Для  них  убивства  -  лиш  звичайна  гра
Забава  в  ній  –  шахеди  і  ракети.  

Отямся,  світе!!!    З  нами  стань  у  стрій,
Бо  сторонитись    –  це  ж  бо  гріх  від  Бога.
Ми  за  життя  ведемо  смертний  бій.
…Нам  вкрай  потрібна  світу  допомога  !
[/b]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029322
дата надходження 26.12.2024
дата закладки 29.12.2024

Валентина Ланевич

Передноворічне

Затуманюють  радість  тривоги,
Не  зігріє  їх  зелень  натхненна.
Упивається,  аж  до  знемоги,
В  серце  голками  велич  блаженна.

Сліпить  очі  ця  тисячна  розкіш,
Що  іскриться  на  гілках  ялини.
Забиває  від  захвату  подих,
А  в  душі  підіймаються  кпини.

Налягає  війна  на  свідомість,
Тиснуть  мізки  щоденності  втрати.
Угорі  розлилась  невагомість,
Заховались  за  сірістю  ґрати.

Непокірності  ж  дух  б’ється  в  тілі,
Та  розбурхує  внутрішню  сутність.  
Чи  живеш,  коли  все  у  похміллі,
Чи  відчув  вже  для  себе  в  тім  зручність?

Як  не  як,  таки  прийде  в  оселю,
Новий  рік  зі  змією  в’юнкою.
Заясніє  на  небі  зорею
Й  нарече  її  кожен  своєю.

І,  дай  Бог,  щоб  щасливою  стала,
Щоб  світила  у  скрутну  годину.
Щоб  недоля  навіки  пропала  -
Напились  бо  по  вінця  полину.

27.12.24
світлина:  Валентина  Ланевич

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029408
дата надходження 27.12.2024
дата закладки 29.12.2024

Кадет

Хотелось бы…

Хотелось  бы,  пока  ещё  при  жизни,
Каких-нибудь  приятных  мелочей…
Чтоб  в  чарку  друг  чего  покрепче  брызнул,
Чтоб  понапрасну  не  терзать  врачей…

Хотелось  бы  побольше  ровных  строчек,
Поменьше  всяких  там  обиняков…
Чтоб  выросший  на  бруствере  цветочек
Порадовал  суровых  мужиков…

Хотелось  бы  ходить  как  прежде  в  гости…
Чтоб  волновал  лишь  книжный  переплёт…
Чтоб  не  рыдали  бабы  на  погосте,
Чтоб  в  Новый  год  салют,  а  не  прилёт…

Хотелось  бы  спокойствия  и  мира,
Чтоб  наконец-то  кончилась  война…
Ещё  б  хотелось  кайфу  от  кефира,
Но  он  не  помогает  ни  хрена…

ноябрь  24

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026341
дата надходження 11.11.2024
дата закладки 29.12.2024

Любов Іванова

ЧОМУ ЦЕЙ СМУТОК ?

[b]Ні,  не  зима  наповнила  хандрою,
Не  мокрий  сніг  впереміжку  з  дощем.
І  не    ворон  клуби  над  головою…
Тоді  чому  весь  час  на  серці  щем?

Чому  заснути    через  думи  важко,
А  як  проснешся  –  радості  нема.
Чому  журба  застрягла  в  серці  в`язко
Виною    в  цьому  точно    не  зима.

Це  стан,  коли  не  сила  рахувати
Скільки    забрала  ця  війна  життів.
Як  взагалі  реальність  цю  сприймати…
Коли  щодень    Герої    на  щиті…

Варитись  важко  у    думках  киплячих,
Такий  болючий  цей  життєвий    вир.
Молімось,  люди,  за  Героїв  наших…
За  Україну,  Перемогу  й  мир.[/b]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028874
дата надходження 19.12.2024
дата закладки 24.12.2024

Анатолій Волинський

Наша доля…

           Наша  доля…

Наша  доля  з  вітром  в  полі
Немов  лист  літала,
Підчинялась  чужій  волі,
А  душа  гуляла.

Через  горе,  через  сльози
Ледь  жива,  жевріла…
Біда  чорна  –  не  дай,  Боже!
А  хатинка  біла.  

Знову  гірко,  знову  пекло:
День  і  ніч  вбивають…
Вже  здавалось  сонце  зникло,
А  вони…  співають!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027955
дата надходження 05.12.2024
дата закладки 24.12.2024

Світлая (Світлана Пирогова)

Дощ співає

Цей  дощ  співає  про  життя  осіннє.
Краплини  бризкають  у  трави,
Лопочуть  гулко  по  покрівлі  сіна,
І  в  ґрунт  закопується  равлик.

Дощить,  дощить...і  в  сірих  сукнях  хмари
Збігають  нотами  мелодій,
Хоч  скло  вікна  блищить,  розмокла  рама,
Сльозить  замріяно  погода.

Тривало  музика  дощу  проллється,
І  свіжіть  огорне  повітря.
Затихне  знову,  певно,  інтермеццо.
І  сонце  посміхнеться  світу.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026068
дата надходження 08.11.2024
дата закладки 09.11.2024

Світлая (Світлана Пирогова)

Розтікся обрій

Не  хочеться  осіннього  глінтвейну,
Ні  позолоти  в  стінах  чотирьох.
Розтікся  обрій  гіркоти  по  венах,
Приріс  терплячості  останній  мох.

Альбоми  спогадів  давно  в  конвертах,
Байдужості  годинник  на  стіні.
Не  падають  сльозини  болю  вперто,
Тривожність  світу  блимкає  в  вікні.

Ця  тиша  надто  кам'яна  й  солона,
Повзуть  шляхи  набитих  мозолів.
І  шквали  грозові  від  штучних  клонів
Впадуть  обличчям  сліпо  до  землі.



(Картина  Юлії  Ільїнської).

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026069
дата надходження 08.11.2024
дата закладки 09.11.2024

Олекса Удайко

ОСІННЄ МРЕВО

   [i][color="#750101"]Katмy[/color]-шо  мариться  в  довгі  осінні  ночі-[color="#750101"]Udо...[/color][/i]
[youtube]https://youtu.be/f5aO4encXl4?si=7JCHpemLDhDnQR-U[/youtube]
[i][b][color="#4f042d"]Осінній  ранок…  Шедрим    промінцем
в  вікні  моєму  ти  затріпотіла...
Як    не  впустить,  коли  на  серці  –  щем
й  химерні  заштрики  по  всьому  тілу?!

І  ось  –  весна  розквітла  на  губах,
у  розмаху  розкриті  млосні  руки.
Не  всто̀яти  вже  на  твердих  ногах,
не  винести  гріховно-хтиві  муки!

Й  міраж-туман  здавався  вже  не  злом,
стікаючи  по  тілу  струмом  крапель.
Бо  птах  кохання  в  груди  б'є  крилом,
зникає  сором,    замість  нього  –  за̀пал!

Й  зникає  враз  оманно,  стрімголов
височество  табу,  умов  і    правил.
Міраж.  як  тро̀ща,  все  перемолов,
усе,  що  вище,  прритьмом  обезглавив.

Навіщо  нам  отой,  знать,    мревний  рай?..
Навіщо  грає  він  із  нами  в  сховок?
Впіймав  міраж  –  візьми  і  покарай,
І  не  веди  даремної  розмови!

Так  ні  ж:  усі  його  таємно  ждем,
усі  чомусь  завмерли  у  надії…
Неначе  Він  –  останній  наш  Едем,
Спаситель  наш,  прихисток  і  Месія.[/color][/b]

5.11.2024

На  світлині  автора  -  колега  Катруся,  яка  по  світах
літає  в  Европі  та  комусь  кватирку  відчняє!  Бог  їй  в  поміч![/i]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025941
дата надходження 06.11.2024
дата закладки 09.11.2024

Катерина Собова

Солодка жінка

Був    ще    з    ночі    злий,    сердитий
Іннокентій    на    дружину,
Придирався    до    дрібничок,
Тарабанив    безупинно:

-Я    вважав    -    ти    жінка    мудра,
Апетитна,    як    сосиска,
Думав:    ти    -    цукрова    пудра,
А    насправді,    ти    -    редиска.

Де    ж    той    цукор    заховався?
Погляд    -    хижої    вовчиці,
І    в    душі    твоїй,    і    в    тілі  –
Суміш    хрону    і    гірчиці.

-Вам    не    вгодиш,-    каже    жінка,
Здатні      всі    критикувати!
Щоб    відчути    смак    солодкий,
Треба    знати,    де    лизати.

Я    -    лікер    солодкий    в    пляшці,
А    ти    бачиш      лише    тару,
Я    не    жінка,    я    -      цукерка,
Суміш    меду    і    нектару!

І    хоч    я    -    пахуча      квітка,
Піду    геть    з    цієї    хати,
Доведеться    мені,    бідній,
Іншого    джмеля    шукати!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011741
дата надходження 24.04.2024
дата закладки 01.05.2024

ТАИСИЯ

ВИРУС.

ВИРУС.
Нынче          вирус          «сукин          сын»
Косит          праведных          мужчин.
Не          идут          у          них          дела.
У          них        «горе          от          ума»
Овладели          они          ловко          
И        снарядом          и        винтовкой…
Побывав          в          горячих          точках,
Потеряв          друзей,          знакомых,
Им        конечно        трудно        очень
Уживаться        даже        дома…
В        жизни        места        не        находят
И          свою          семью          подводят…
Этот        праведный          народ    -
Он          в          депрессии          живёт…
Вирус          этот        кровожадный    -
Утоляет        свою        жажду.
В        той          нервозной          атмосфере
Нервы          будут        на        пределе…
Места      в      жизни        не      находят  
И        в      депрессию        уходят…
К      ним      стресс      в      отчаянье          приходит.
23.04.    2024.              (    продолжение      следует)

Часть    2.                  СТРЕСС.
(Из      старой        тетради.)
Как          избавиться        от        стресса,
Знаю      теперь      чётко.
Эту        трудную        проблему
Не          спасает        водка…
Так      устроен        организм  –
Мигом        реагирует:
Закипает      в        жилах        кровь,
Всё        тебя        нервирует.
Изучила        я      проблему  _
Сложная      наука.
Медицина      доказала:
В      стрессе      съели      КУКА…
От      избытка      нервных        чувств
Скачет      и      давление.
Ты      в      критический        момент
Сделай        упражнение:
Три,        четыре    -    руки      шире.
И        вдыхаешь        глубоко.
А        потом      разбей        посуду,
Вазу      в      стиле      «рококо»…
Но!    Помогут      и      объятья!
В      офис        женщина        вошла…
К      Вам      она      в      нарядном      платье    
На      свидание      пришла…
Этот      метод      самый      верный!
Эффективнее      других!
Вирус      смоется      мгновенно!
ЛОЖЕ      -    делим            на      двоих…
23.  04.    2024.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011709
дата надходження 23.04.2024
дата закладки 01.05.2024

Світлая (Світлана Пирогова)

Колючки волі (сонет)

"Весна"  Вівальді  в  по́думках  звучить.
Терно́вий  цвіт  мережить  простір,
Видніється  пелюсток  біла  мить,
А  потім  щезне  "сніжний"  острів.

Допоки  ж  сонце  пестить  юний  цвіт,
Колючки  захищають  густо,
Так  само,  як  і  сотні  давніх  літ,
Щоб  на  душі  не  бу́ло  пусто,

Як  в  тих,  хто  з  чужини  прийшов  до  нас,
Змінити  прагне  благодаті  час,
Війну  посіявши  зухвало.

Приборкаєм  ворожий,  звісно,  сказ,
Посадимо  на  те́рен  -  згинуть  враз,
Колючок  волі  є  чимало.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011696
дата надходження 23.04.2024
дата закладки 01.05.2024

Валентина Ланевич

Мій краю рідний

Люблю  тебе,  мій  краю  рідний,
За  неповторності  красу.
За  місяць,  що,  буває,  зблідлий,
За  нічку  тиху  й  чарівну.

За  хор  птахів,  що  безперервно,
Славлять  життя  й  весну  нову.
За  "кум"  та  "кум"  від  серця  -  ревно,
Зелених  жабок  у  ставку.

За  крик  сови  у  лісі  з  ляку,
Де  вітер  гілочку  зірвав.
За  дичину,  що  там,  усяку,
За  хащі,  що  павук  запряв.

За  луг  та  річку  з  карасями,
За  хлібний  лан  і  спориші.
Тендітність  квітів  з  пелюстками,
Що  припадають  до  душі.

За  люд,  від  роду  роботящий,
За  стійкість  духу  в  час  біди.
Мій  краю  рідний,  ти  -  найкращий,
Неси  ж  незламність  крізь  віки!

08.04.24

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010572
дата надходження 08.04.2024
дата закладки 15.04.2024

Кадет

Скелет

Летим  с  тобой  в  неведомые  дали,
Судьбу-злодейку  делим  на  двоих,
Смакуем  потихоньку  «Цинандали»,  -
Мне  кажется,  что  я  ещё  жених…

Но  ты,  увы,  мне  больше  не  невеста
И  на  любовь  надежды  больше  нет…
Однако  ж,  мы  сожрали  столько  теста,
Что  не  измерит  даже  интернет…

И  всё-таки  не  всё  так  безнадёжно,
И  я  ещё  пришлю  тебе  привет…
Вот  только,  если  б  как-то  было  можно
Не  быть  бы  пустотелым  как  скелет…

апрель  24

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010814
дата надходження 12.04.2024
дата закладки 15.04.2024

Кадет

Молчевой

Нынче  всё  опять,  как  прежде,
Да,  «ребята,  всё  не  так»…  (ВВС)
Опрокинулись  надежды,
Всё,  блин,  наперекосяк…

В  этой  мрачной  атмосфере,
Где  таится  мерзкий  страх,
Ни  во  что  уже  не  верю
И  бухаю  в  пух  и  прах…

А  когда  я  не  бухаю,  -
Подседаю  на  грибы
И  над  улицей  порхаю,
Натыкаясь  на  столбы…

А  потом  в  своих  застенках
С  расщеплённой  головой
На  твоих  крутых  коленках
Затеваю  молчевой…

апрель  24

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010863
дата надходження 13.04.2024
дата закладки 15.04.2024

Lana P.

ДУШІ ФІОРДИ…

Душі  фіорди  небувалі,
Енергій  танці  фейєричні,
Де  дві  душі  злились,  дотичні,
У  невідомому  астралі.

Ковтаєм  бризки  водоспадів  -
Іскриться  простір  веселково,
Шліфує  гул  важливе  слово
У  вібраційному  каскаді.

Пірнаємо  у  чисті  води,
Межи  стрімкими  берегами,
Сердець  піймавши  світлі  гами.

В  обіймах  розправляєм  крила  -
Льодовикова  тане  брила,
Відчувши  присмак  насолоди.                                                  04.04.24

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010281
дата надходження 04.04.2024
дата закладки 05.04.2024

Рунельо Вахейко

ЛИСТ З ПЕРЕДОВОЇ

Дід  "мессери"  збивав,  
Казав,  неначе  груші.  
І  я  уполював,  
І  завалив  я  "сушку",
Бо  не  ловив  я  гав,  
Сама  летіла  в  руки.  
Дід  якось  виживав,  
Брав  "мессерів"  на  мушку,
Я  теж  не  відставав  
І  влучив  "сушку"  в  дупу.  
Дід  вижив,  повернувся,  
І  брязкали  медалі...
І  ти,  моя  матуся,
Діждись!  Я,  мов  із  сталі.  
Та  тільки  ось  зіб'ю  
Тварюку  ще  крилату.  
Тебе,  братів  люблю,  
Помщусь  всім  оркам  клятим!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010019
дата надходження 31.03.2024
дата закладки 05.04.2024

Lana P.

Forget Me Not…

Мрії  -  мандрівні  маршрутки,
Переповнені  думками.
Ваші  очі  -  незабудки  -
Оживляють  шлях  між  нами,
Причепурений  зірками,
Із  небесної  козубки
Голубіють  ліхтарями.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010147
дата надходження 02.04.2024
дата закладки 04.04.2024

Lana P.

Між зіркових диво-свіч…

Між  зіркових  диво-свіч
Воском  скрапує  у  ніч
Вічність.

Порох  струшує  із  пліч
Галактичних  протиріч  
Цінність.

Обіцяє  потойбіч
Сонце  ранку  віч-на-віч
Світлість.

День  новий  готує  спіч,
Кинув  зпересерддя  в  піч
Сірість.

Між  зажурених  сторіч,
Пелена  злітає  з  пліч  -
Зрілість.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010096
дата надходження 02.04.2024
дата закладки 04.04.2024

Світлая (Світлана Пирогова)

Весна запилена - Сахара сипле

Весна  запилена  -  Сахара  сипле...
Чомусь  у  згустку  пил  піднявся,
Нависло  сірохмар'я,    і  невпинно
Вітрище  дме,  -  то  сила  явна.
І  свого  пилу  вистачає,  спека.
Мандрує  африканське  диво.
І  не  заціпить  хтось  лиху  пащеку,
А  пил,  як  дим  кружляє  сивий.
Кватирки  зачиняйте,  не  виходьте,
Повітря  впереміжку  з  пилом,
Закутані  та  заспані  "висотки"...
...Сахара  скрізь  пилила  і  млоїла.

(2  квітня  до  нас  дійшов  пил  із  Сахари.  Спостерігала  з  8  поверху.  Була  саме  в  цей  день  спека  +  25)

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010253
дата надходження 04.04.2024
дата закладки 04.04.2024

Lana P.

Easter morning…

Вербовий  котик
Пилком  лоскоче  ніздрі.
Весна  в  повітрі.

31.03.24

P.S.  Світлина  автора.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009977
дата надходження 31.03.2024
дата закладки 04.04.2024

ТАИСИЯ

Морской курорт.

Морской          курорт.

Живу          у          моря          я        под          боком.
Оно          ведь          рукотворное.
Но          не          окинешь          его          оком,
Когда          оно            наполнено.

Теперь          наш          город          стал          престижным.
Нам        море          создаёт          комфорт.
Зимой          мы          любим        стать        на          лыжи,
А          летом        -      отдых          и        курорт.

Стихи          слагаю          я        о        море.
Рисунок:          ватман,          тушь,          перо.
Пейзаж          волнует          априори.
Влечёт          нас          море          как        кино.

Природа          моря          удивляет.
Оно          непредсказуемо!
То          ласкою          тебя          встречает,    
 То          гневно:        с        ветром,        с        бурею…

А          мы          спасаемся          на          даче,  
Где        с        удовольствием          рыбачим.
Улов        и        клёв      весьма          приличный.
И        аппетит        всегда          отличный…

30.  03.  2024.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009898
дата надходження 30.03.2024
дата закладки 04.04.2024

Катерина Собова

Гумор. Джинси

Завелася    теща    зранку,
Бо    зібралась    прати,
Враз    до    зятя    приступила,
Стала    верещати:

-Заявити    всі    підозри
В    мене    є    мотиви:
Витрясла    із    твоїх    джинсів
Три    презервативи.

Ще    були    ключі    і    гроші,
І    якась    записка…
Що,    нема    чого    сказати?
Не    розтулиш    писка?

Злидень    ти,    бабій,    гуляка,
Бігаєш    по    барах,
За    такі    гріхи    я    хочу,
Щоб    ти    спав    на    нарах!

Розгубився    зять    і    ледве
Вставив    своє    слово:
-Не    знімав    я      свої    джинси,
В    них    -    цілодобово.

Тут    дружина    в    хату    вбігла:
-Дякую,    матусю,
Випрала    мої    штанюльки,
Бо    я    не    зберуся.

В    мами    щелепа    відвисла,
Стала    враз    зелена:  
Як    у    тому      ’’Ревізорі’’  –
Була    німа    сцена…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009877
дата надходження 30.03.2024
дата закладки 04.04.2024

Тамара Шкіндер

У веснянім саду…

У  веснянім  саду  поміж  віття  застигла  молитва,
Бо  туди  з  покаянням  я  знову  і  знову  іду.
Отче  наш,  втри  сльозу,  бо  не  все  ще  сплачено  мито  -
Загубилось  в  літах.  Та  надіюсь,  що  все  ж  віднайду.

Я  шукала  шляхи.  В  перехрестях  губились  дороги.
І  збирати  каміння  приходилось  важко  не  раз.
Отче  наш,  порятуй,  на  скрижалях  лиши  застороги,
Щоб  у  відчаї  й  смутку  промінчик  надії  не  згас.

Час  пульсує  у  скронях,  у  простір  веде  ритуалом.
В  нім  розкладені  руни  миттєвих  секунд  і  хвилин.
І  вже  так  не  важливо:  багато  було  їх,  чи  мало.
Скоро  сад  зацвіте...  І  не  стане  для  смутку  причин.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009561
дата надходження 26.03.2024
дата закладки 29.03.2024

Валентина Ланевич

Летіли лелеки

Летіли  лелеки  з  далека,
Кругом  там  була  небезпека.
Та  все  ж  вони  вперто  летіли,
Допоки  в  них  вистачить  сили.
Присіли  у  лузі  спочити,
Спочивши,  щоб  в  небо  злетіти.
У  небо  злетіти  в  тривозі,
Жадаючи  спокій  в  дорозі.
Дорога  ж  до  рідного  краю,
У  серці  любові  без  краю.

26.03.24
світлина:  Валентина  Ланевич

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009558
дата надходження 26.03.2024
дата закладки 29.03.2024

Катерина Собова

Гумор. Скотина

Зла    свекруха    метушиться,
На    невістку    сичить    Ганку:
-Та    коли    ж    ти    нажерешся?
Запихаєшся    вже    зранку!

Знаю,    що    ваш    рід    ледачий,
За    роботу    не    береться…
Ти    скотину    годувала,
Чи    нехай    вона    загнеться?

Іч,    допалася    до    миски,
Своє    черево    трамбує,
А    худоба    ще    не    їла,
І    тебе    це    не    хвилює!

Це    не    вплинуло    на    Ганку
(Мама    кожен    день    не    в    дусі),
І,    доївши    запіканку,
Дала    відповідь    свекрусі:

-Ваш      синочок    дорогенький,
Міцно    спить    і    вас    не    чує,
Не    хвилюйтеся    за    нього,
Коли    встане    -    нагодую.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009511
дата надходження 26.03.2024
дата закладки 29.03.2024

Валентина Ланевич

Блимав місяць між хмар

Блимав  місяць  між  хмар,
В  небі  виснув  -  султан.
Лив  холодний  він  жар,
Де  літав  вже  кажан.

На  дерева  й  двори,
На  гнучкі  явори.
На  сліди  дітвори,
На  піску,  й  на  сади.

На  молочний  туман,
Що  стеливсь  по  землі.
На  озерця  ще  дзбан,
Що  блищав  у  імлі.

Там  купались  зірки
Поміж  хвильок  малих.
Вітер  їх  залюбки
Колисав  з  боку  в  бік.

Тиха  нічка  пливла,
Прикликаючи  сон.
Раптом,  зла  сарана,
Замигтів  в  небі  дрон.

Хижа  паща  війни
Несла  смерть...Упирі...
Боже!  Збав!  Борони!
Ворогам  все  верни!

26.03.24
світлина:  Валентина  Ланевич

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009496
дата надходження 26.03.2024
дата закладки 29.03.2024

Світлая (Світлана Пирогова)

ГУМОР. З ліхтарем знайшли

Літо.  Ніч.  Вікно  відкрите.
Біля  компа  Стас  сидить.
Комарі  кусають  -  ситі,
Напились  крові  умить.

-  Задовбали,  гади,  тіло!
Батько  каже:
-  Спати  ляж.
Вимикай  скоріше  світло.
Де  вкусили,  там  -  помаж.

Стас  вже  ліг  у  ліжко.  Тихо.
Маззю  змазав  -  все  мине.
Раптом  -  світлячок-комаха...
-  Тато,  тато,  що  за  лихо?
Певне,  я  -  якийсь  невдаха.
З  ліхтарем  знайшли  мене.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009457
дата надходження 25.03.2024
дата закладки 29.03.2024

Катерина Собова

Гумор. Татова допомога

Мудрий    вигляд    був    сьогодні
В    другокласника    Марата,
Гордо    вчительці    промовив:
-Я    приніс    світлину    тата.

Вчителька    Марія    Львівна
На    Марата    подивилась:  
-А    навіщо?    -здивувалась,-
Тобі,    хлопче,    щось    наснилось?

-Ви    ж    самі    сказали    вчора:
-Завдаєш    мені    мороки!
Хочу    бачити    дебіла,
Який    робить    ці    уроки!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009329
дата надходження 24.03.2024
дата закладки 24.03.2024

Валентина Ланевич

В світі ми не одні

Щось  тривожне  скрипить
Дуб  кремезний  в  гаю.
Неповторності  мить
Я  душею  сприйму.

Спів  на  вітті  пташок,
Перших  квітів  кружок.
Ще  пожухлий  лужок,
Де  малий  потічок.

Дзюркотить  поміж  трав,
Та  й  біжить  в  далину.
Щоб  в  путі  не  блукав,
Біжить  в  шир,  й  в  глибину.

Горизонт  перед  ним
Загорівся  вогнем.
Вечір  крався  між  тим,
Баским  нісся  конем.

Стелив  сутінь  кругом
На  принишклій  землі.
Зір  приніс  під  крилом,
В  світі  ми  не  одні.

23.03.24

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009283
дата надходження 23.03.2024
дата закладки 24.03.2024

Леонід Луговий

Гроза

Весняною  грозою  над  бульваром
Надумавши  розважити  себе,
Затягує,  погримуючи,  травень
Над  Дарницею  небо  голубе.

Каштани  палять  свічі,  у  розгарі,
Ідуть  кияни  бруком  хто  куди...
І  вмить  на  перехожих  сині  хмари
Обрушилися  тонами  води.

Квартали  обезлюдніли  при  зливі,
Тріпає  дощ  і  миє  пустоту.
Лиш  дівчинка  із  хлопчиком,  щасливі,
Бруківкою  продовжують  ходу.

Спалахує  ударами  яскраво,
Розкатами  розкочується  грім.
І  весело  посміюється  травень
Над  жартом  несподіваним  своїм.

А  їм  одним,  ще  зовсім  юній  парі,
Іти  удвох  й  дивитись  залюбки,
Як  крутячись  в  струмочках,  по  бульвару,
Каштанові  спливають  пелюстки.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009220
дата надходження 23.03.2024
дата закладки 24.03.2024

Світлая (Світлана Пирогова)

ГУМОР. (Сатира) . Кобила.

На  просторах  Інтернету
Скаче  Галя,  мов  кобила.
Звідки  в  неї  тая  сила,
Дошкуляти  всім  поетам?

Норовиста  і  скажена,
Загордилась  критиканка.
Їй  би  чвари,  навіженій,
Бо  смакує,  ніби  манну.

Зранку  скаче  і  до  ночі:
То  алюром,  то  галопом.
Бережися,  -  можеш  лопнуть!
Жаба  давить,  сліпнуть  очі,

Бо  в  поетів  є  сонети,
Акровірші,  тавтограми,
А  у  Галі  -  "вінегрети",
Наче  з  дуба  впала  "дама".

Доскакалась  на  порталах,
Видаляють  язикату,
Заборонені  їй  батли.
Іподром  чекає  Галю.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009206
дата надходження 22.03.2024
дата закладки 24.03.2024

Lana P.

СЕРЦЕ Б'Є…

Серце  б'є  у  барабани,
Тугою  сурмить,
Роз'їдає  море  рани,
А  душа  болить.

Хлебче  берег  піну  спрагло  -
Потемнів  пісок.
Випускає  сонце  жало  -
От  води  б  ковток!

Шторму  дії  ексцентричні  -
Вирвався  з  пенат,
Дружньо  хвилі  войовничі
Сміло  б'ють  в  набат,
Сіль  лишають  на  обличчі,
Кожна  з  них  -  солдат!                                                            21.03.24

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009218
дата надходження 23.03.2024
дата закладки 24.03.2024

Анатолій Волинський

В'язень. (переклад)

                           В’язень.
                     (  переклад)

Сиджу  я  прикутий  в  темниці  сирій,
В  неволі  скормився,  орел  молодий…
Сумний  мій  товариш,  махає  крилом
І  їжу  криваву  клює  під  вікном.  

Клює,  і  кидає,і  зирка  в  вікно,
І  ніби  зі  мною  замислив  одно,
Очима  він  манить  і  криком  своїм
І  мовити  хоче:  «  Давай  же,  злетім!

Бо  ж  вільні  ми    птахи;  пора,  брат,  пора!
Туди,  де  з-за  хмари  біліє  гора,
Туди,  де  синіє  заморська  земля,
Туди,  де    лиш  вітер  гуляє…і  я!..»  


                                       Узник.
                                 А  Пушкин.

Сижу  за  решёткой  в  темнице  строй,
Вскормлённый    в  неволе  орёл  молодой,
Мой  грустный  товарищ  ,  махая  крылом,
Кровавую  пищу  клюёт  под  окном,

Клюёт,  и  бросает,  и  смотрит  в  окно,
Как  будто  со  мною  задумал  одно.
Зовёт  меня  взглядом  и  криком  своим
И  вымолвить  хочет:  «  Давай  улетим!

Мы  вольные  птицы;  пора,  брат,  пора!
Туда,  где  за  тучей  белеет  гора,
Туда,  где  синеют  морские  края,
Туда,  где  гуляет  лишь    ветер…да  я!..»  

                                   

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731272
дата надходження 30.04.2017
дата закладки 24.03.2024

Lana P.

Не сій…

Твоя  країна  тоне  в  горі  -
Вернись  до  свого  краю.
Не  сій  зерно  ілюзій  в  морі  -
Не  бути  урожаю.                                                                  21.03.24

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009200
дата надходження 22.03.2024
дата закладки 22.03.2024

ТАИСИЯ

Семья в разлуке.

Семья        в        разлуке.

Для        семьи      -    вредна          разлука.
Трудно        бабушке        без        внука.
Не        хватает        внуку        ласки.
На        ночь        -      бабушкиной        сказки.

Кто        с        любовью        рядом        сядет?
По        головушке        погладит?
Сказка        ручейком        польётся.
Внучек          радостно        смеётся

Нам      уютно        было        вместе.
Распевали        звонко        песни.
Мы        природу        рисовали.
Танцевали        «трали    -    вали»…

Равнодушью        нет      прощенья,
Если        детство        в      запущеньи.
«Защитите        от      разлуки!»
Просят        бабушки        и        внуки…

Разлучила        нас      война…
Правит        балом          сатана…

22.  03.  2024.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009175
дата надходження 22.03.2024
дата закладки 22.03.2024

Катерина Собова

Гумор. Різні побажання

Автослюсар    Іннокентій
На    Марію    зирив    боком,
На    її    нову    машину
Поглядав    недобрим    оком.

Все    бажав,    щоб    клята  ’’Хонда’’
Перестала      гальмувати,
Притягли    щоб    залізяку
В    його    двір    ремонтувати.

А    приватний    лікар    мріяв
(І    ця    думка    душу    гріла),
Щоб    квітуча    ця    Марія
Вже    нарешті    захворіла.

І    провізор    бажав    Мані,
Щоб    не    йшла    на    дискотеку,
А    з    своїми    болячками
Завертала    у    аптеку.

Тільки    в    злодія    Андрія
Були    наміри    хороші:
Від    душі    бажав    Марії,
Щоб    водились    в    неї    гроші.

Завжди    щоб    душа    співала,
Через      втрату      не    страждала,
Щоб    здоров’я    добре    мала,
Всього    цінного    надбала!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009151
дата надходження 22.03.2024
дата закладки 22.03.2024

Н-А-Д-І-Я

ПРИЛЕТІЛА СИНЯ ПТИЦЯ

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=4W9rv5Tl1KU[/youtube]

Прилетіла  Синя  Птиця,
Сіла  край  вікна.
Заспівала  б  як  годиться,
Настрою  нема.

Подивилась  я  їй  в  очі,
А  вони  сумні.
Чи  спитати  в  мене  хоче,
Чом  нещасні  дні?

Де  ж  те  щастя,-    запитала-,
Що  було  колись?
Вона    ж  щедро  роздавала,
Дні  перевелись.

Довго    Птиця  щось  мовчала,
Як  же  все  змінить?
Раптом  все  це  розгадала,
Як  можна  здійснить.

Щастя  буде,  якщо  вірить,
Воно  знов  прийде.
Сила  волі  і  довіра  -
Щастя  розцвіте.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970534
дата надходження 09.01.2023
дата закладки 20.03.2024

Н-А-Д-І-Я

ПОГОЖИЙ РАНОК, ХОЧ ОСІННІЙ

[youtube]https://youtu.be/bLm1-Tocn8w?si=w2Zoh20rPG4axzVr[/youtube]
Погожий  ранок,  хоч  осінній,
Проміння  сонце  ллє  в  вікно.
А  небо  чисте  синє-синє,
Немов  шовкове  полотно.

Цвітуть  осінні  пізні  квіти,
Що  їм  із  того,  що  вже  осінь.
Їм  головне  -  що  сонце  світить,
Хоч  знають,  що  це  не  назовсім.

Що  далі  буде  -  все  одно,
Пожадно  п"ють  ранкові  роси.
(Осіннім  ранком  це  дано),
Весна  в  серцях  у  них  ще  й  досі.

Не  може  осінь  без  роботи,
Тче  павутиння  для  дерев.
І  тій  берізці,  що  навпроти,
Щоб   клен   красу  оцю  уздрів*.

Он  зашарілася  калина,
Червоним  полум"ям  згора.
Вона  чекає  з  нетерпінням,
Коли  це  вітер  завіта.

Цвіте  кохання,  хоч  вже  осінь,
Хіба  вона  для  них  завада?
Лиш  сивину  десь  кине  в  коси,
А  так  коханню  цьому  рада.

Чому  ж  вона  така  самотня,
Любов  не  взнала  за  віки?
Невже,  вона  самодостатня?
Не  може  бути!  Це  -  плітки...
-------------------------------
*Уздрів  -  побачив.
Музика  Сергія  Грищука  -  український  композитор.

Гарного  всім  дня!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993262
дата надходження 07.09.2023
дата закладки 20.03.2024

Олександр Самір

Немає часу, наче сплю

Немає  часу,    наче  сплю
Палає  серце  серед  ночі
Земля  підкорена  вогню
Закриті    темрявою  очі

Немає  часу,    неба  синь
Торкнеться  янгола  крилом
В  шматки  розірве  куля    тінь
І  спогад  лишить  за  столом

Немає  часу,    тільки  мрії
Що  розгубилися  в  гаю
Та  шлях  щоденний  до  надії
Немає  часу,    наче  сплю…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949439
дата надходження 02.06.2022
дата закладки 20.03.2024

Олександр Самір

Чорна тінь. .

Знов  розгортає  вечір  зорі
Накриє  потайки  крилом
Водойми  гірські  і  прозорі
І  тиша  зайде  в  кожен  сон

Нехай  так  буде,  то  є  воля
Безмежних  в  просторі  думок
Торкнеться  кожного  і  доля
За  попередній  хибний  крок

За  все  скалічене:  «  До  брами!»
Покличе  власна  чорна  тінь
Щоб  розкидати  телеграми
За  кожну  душу    три:  «Амінь»

Знов  розгортає  вечір  зорі
То  лиха  час  і  час  падінь
Немає  більше  вдома  долі
Лиш  тільки  власна  чорна  тінь..

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008738
дата надходження 17.03.2024
дата закладки 20.03.2024

Катерина Собова

Гумор. Середній рівень

В    ліжку    ввечері    дружина,
Як    завжди,    відпочивала,
І    статтю    якусь    в    газеті
Дуже    мудру    прочитала.

-Поясню    тобі,    Миколо,
Як    у    світі    нам    живеться:
Весь    достаток    у    країні
У    середньому    береться.

Тридцять    тисяч    в    депутата,
І      твоїх    чотири    взяти,
Все    надвоє    розділити:
По    сімнадцять    -    чим    не    свято?

Вчитель    не    навчив    нічого
(Уже    є    одна    догана),
А    взяли    середній    рівень  –
То    й    успішність    непогана.

Прокурор      завжди    їсть    м’ясо,
А    народ    сухі    галети,
Все    змішати,    то    виходить,
Що    їмо    ми    всі    котлети.

-То    це    що    ж    тоді      в    нас    буде?-
Став    Микола    міркувати,-
Всім    відома    Галька    встигла
Із    селом    всім    переспати,

А    ти    чесна,    мені    вірна,
Про    сім’ю    плекаєш    мрії,
А    в    середньому,    виходить,
Що    обидві    ви    -    повії!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008963
дата надходження 20.03.2024
дата закладки 20.03.2024

Валентина Ланевич

Хмари темні

Хмари  темні  накрили  довкілля,
Світ  фарбують  у  сірі  тони.
Начіпляли  краплинок  на  гілля,
Дощ  неквапно  спадає  згори.

Пил  із  брудом  змиває  зі  стежки,
Що  в’юниться  у  даль  поміж  трав.
Не  минає  й  червоні  сережки,
Що  берізці  Творець  дарував.

Щось  шепоче  своє  в  ніжних  вітах,
З  вітром  тихим  змагання  веде.
Хто  із  них  є  щедрішим  в  привітах,
Кого  любим  берізка  назве.

Так,  спокійно,  без  умислу  злого,
Що  ненависть  нести  день  при  дні?..
Силоміць  же  не  брати  чужого,
А,  як  візьмеш,  чи  в  користь  собі?..

Краще  мирно,  у  бесіді  дружній,
Розв’язати  непроханий  спір.
То  життєво-проста,  стара  мудрість,
Що  для  кожного  свій  є  кумир.

19.03.24

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008910
дата надходження 19.03.2024
дата закладки 20.03.2024

Світлая (Світлана Пирогова)

ГУМОР. Більше не покличуть

Вже  сердитий  зранку  Толя,
На  дружину  знов  кричить.
Не  зварила  їсти  Оля,
Як  змія  тепер  сичить.

В  хаті  бруду  по  коліна,
Не  помиті  тарілки.
Що  це  в  нього  за  дружина,
На  умі  -  чоловіки.

-  Хай  я  сам  робить  не  можу,
Бо  не  має  часу  стільки.
Людям  відмовлять  не  гоже,
Кличуть  випити  горілки.

На  хрестинах,  іменинах
Мені  гостем  бути  личить.
-  Не  ходив  хоча  б  ти  нині.
-  Раз  не  піду  на  родини,  -
Тоді  більше  не  покличуть.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008973
дата надходження 20.03.2024
дата закладки 20.03.2024

Леонід Луговий

Пройде війна…

Пройде  війна  і  стишить  час
Свій  біг  крізь  полум'я  і  воду.
Заглушить  танк  в  останній  раз
Боєць  на  фініші  походу;

Із  берців  струсить  пил  москви,
З  обличчя  змиє  сажу  бою.
І  на  порозі  я  і  ви
Своїх  зустрінемо  героїв.

Хто  зі  щитом,  хто  на  щиті  -
Зрадлива  доля  у  солдата...
За  стіл  святковий  сядуть  ті,
Хто  повернувся  в  рідну  хату.

Хмільний  бокал  пригладить  слід
І  біль  кривавої  епохи.
А  матерям,  чий  син  поліг,
Не  стане  легше  анітрохи.

Прийнявши  радість  і  печаль,
Ми  просто  будем  далі  жити.
Спливе  весна  повільно  вдаль
І  повоєнне  перше  літо.

Малий  школяр  у  перший  клас
Піде  розчищеним  кварталом;
Відкриє  лист  новий  за  нас,
Який  ми  ще  не  розгортали.

А  у  нічну  грозу  солдат
Вві  сні  почує  крики  бою.
І  потім,  вранці,  буде  сад
Шуміти  знову  дітворою.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008976
дата надходження 20.03.2024
дата закладки 20.03.2024

Катерина Собова

Гумор. Сповiдь

У    житті    біда,    чи    горе
Щохвилини    може    статись,
І,    покаявшись,    у    церкву
Вже    пора    йти    сповідатись.

Все      обдумала    зарані,
Всі    події    пригадала,
На    гріхи    свої    минулі
Аж    три    зошити    списала.

Де    була    я,    що    робила  –
То    для    батюшки    загадка,
А    про    кожен    вибрик    в    мене  –
То    така    приємна    згадка!

Кожен    гріх    такий    солодкий…
Гріє    душу    думка    втішна:
Не    піду    сьогодні    в    церкву,
Ще    побуду    трохи    грішна!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008765
дата надходження 18.03.2024
дата закладки 18.03.2024

Lana P.

Гумор. Ідентифікація.

Термінал  аеропорту
Гучно  вуликом  гуде,
Назбирав  людей  когорту  -
На  літак  посадка  йде.

-  Прошу,  станьте  в  чергу,  пані,  -
Просить  ввічливо  агент.  
Пасажирка  вся  на  грані  -
Розізлилася  в  момент.

В  мікрофон  він  діловито:
-  Підуть  першими  з  дитям.
Крикнула  йому  сердито:
-  А  ви  знаєте  хто  я?

Повідомив  серед  гаму:
-  Тут  проблемка  є  одна.
Може,  хтось  впізнає  даму?  -
Не  згадає  хто  вона.                                                      

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008713
дата надходження 17.03.2024
дата закладки 18.03.2024

Lana P.

Джерeлом…

В  мені  пульсуєш  джерелом  -
Течу  рікою,
Зігріта  сонячним  теплом
В  танку  з  тобою.

За  охоронців  -  береги  
Повстали  круто.
Ведуть  на  ярмарках  торги  
Птахи  розкуто.

Передзюркоче  часоплин
Весняна  повінь,
В  серцях,  торкаючись  глибин,
Напоїть  корінь.

Перелопатить  воду  млин  -
Енергій  вихор!
Зілляті  у  потік  один,
Цілуймось  тихо.                                                                                  14.03.24

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008447
дата надходження 14.03.2024
дата закладки 16.03.2024

Світлая (Світлана Пирогова)

ГУМОР. У чаті.

Старий  козел  навчав  малого:
-  У  чаті  сайту  будеш  блогер.
Рогами  всіх  коли  до  болю,
Копитами  топчи  по  колу,
Бо  ти  найкращий  після  мене,
Хоча  іще  поки  зелений.
Отрути  більше  під  віршами,
Налий  поетам  без  підстави.
...Аж  раптом  тут  з'явивсь  хазяїн.
-  Соціопатів  цих  я  знаю,
То  ж  видаляю  всіх,  блокую,
Нехай  тепер  десь  метикують.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008503
дата надходження 15.03.2024
дата закладки 16.03.2024

Катерина Собова

Гумор. Порада внучки

П’ятикласниця    Марійка
Щире    й    добре    серце    має,
До    бабусі    часто    в    гості
По    дорозі    забігає.

Баба    скаржиться    на      ноги,
Що    по    світі    вже    не    носять,
Шия    й    рученьки    німіють,
Допомоги    спина    просить.

Довго    слухала    Марійка,
Пальцем    по    столі    водила,
На    бабусю    подивилась
І    свій    висновок    зробила:

-Треба    тобі,    бабцю,    заміж
Вийти    за    якогось    діда,
Бо    не    я,    а    він    сьогодні
Допоможе    в    твоїх    бідах.

Більш    не    зможе    він    нічого,
Хай    по    хаті    сновигає
Й    при    нагоді    на    ніч    спину
Фастум-гелем    натирає.

І    тобі    приємно    буде
Перед    дідом    тим    стогнати,
То    ж,    бабусю,    уже    завтра
Починай    його    шукати.

Принц    ногами    вже    не    дійде  –
То    приїде    у    кареті,
Не    хвилюйсь:    як    тут    не      буде  –
То    знайдемо    в    Інтернеті!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008570
дата надходження 16.03.2024
дата закладки 16.03.2024

Валентина Курило

Пробач

Пробач,  що  торкаюся  я  таких  болісних  струн.
Пробач,  що  зробила  це  знову  і  вкотре  знічев'я.
Я  вже  ж  бо  набачилась  смерті  печалі  і  трун
Та  все  ще  не  звикла...  Не  звикла  до  цього  іще  я
Пробач,  але  ти  мені  снишся  дощем.
І  я  все  плекаю  про  нас  нездійсненную  мрію.
І  щем  не  лишає  мене...  Такий  страдницький  щем  ...
І  вічно  в  куточках  душі  все  нуртує  завія  
А  пам'ять  гірка  і  терпка,  як  полиновий  сік,
Знаходить  весь  час  на  межі  вже  прожитії    тіні.
Їх  доторк  мене,  як  цикута  нестерпно  обпік.
Цей  біль  не  загоять  ні  дощ  ані  холод  осінній...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008150
дата надходження 11.03.2024
дата закладки 15.03.2024

Олекса Удайко

ГУМОР: СВИНЯЧА ПОРОДА

                                 [i]Яка  свиня,  такий  свин,
                                 який  батько,  такий  син.…
                                                                                   [b]Приповідка[/b]

[b][color="#04666b"]Свиня  знічев’я  влізла  у  город
й  угоцала  до  пня  незрілу  ще  капусту…
Та  тут  кмітливий  до  свиней  народ,
далекий  від  свинячих  насолод,    
впіймав  свиню  у  саж,  що    нидів  пусто…                                                                                                                                          
                                                                                                                                                                                                                                 
Й  звернулася  до  ланових  свиня,                                                                                                                                                                                                          благаючи  на  волю  відпустити...
Бо,  бачте,  дітки  видіти  щодня
її  воліють…    Звісно  ж,    не  дурня  –
хотілось  бо  малечі  бути  ситій!  

Та  ланові  стояли,  як  стіна,
були  ж  бо  ті  на  стороні  закону:  
заліз  в  чуже  –  у  заперті  конай
довіку  і  не  покивайся  на  
сирітсво  "хрюшок"  
                                                       прісно  і  до  скону.

                                     *  *  *  
Мораль  цієї  баєчки  проста,
і  ніде  нам  від  правдоньки  подітись:
нема  скотини,  ба,  щоб  без  хвоста  –
коли  свиней,  дай  Боже,  вже  не  ста-
не,  ваш  город...  
                                                       дориють  їхні  діти.
[/color]
10.03.2024[/b]
[/i]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008134
дата надходження 11.03.2024
дата закладки 15.03.2024

Lana P.

Знімає ранок…

Знімає  ранок  з  ночі  кльошне  плаття,
На  схід  жбурляє,  в  сонячне  багаття,
Спаливши  до  останньої  жаринки,
На  згадку  залишаючи  іскринки.        

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008227
дата надходження 12.03.2024
дата закладки 15.03.2024

ТАИСИЯ

Концерт.

Так      мало        ярких        впечатлений.
Избыток        нервных            потрясений…
В        такой        нервозной        атмосфере
Спасёт        искусство        в        полной        мере.
Хоть        нынче        год        весьма        суровый,
Концерт        удалось        посетить.
Моя      подруга        пела        в        хоре.
Тот          хор        украсил        мою        жизнь.
Те          песни        мне        давно        знакомы…
Звучит        мелодия      полей…
Звучат        душевные        аккорды…
Поёт      их        в        роще        соловей…
Солисты        хора        раскрывают
Шедевры        своего        народа.
Перед        глазами        возникает
Моя      волшебная        природа…
Те      песни        -      кладезь        кислорода…
«Не        слышно        шума        городского».
Мы        все      в        плену      народных      песен.
Они      нам      с      детства      все      знакомы.
Хор        вновь      озвучил      эти      песни.
Ведь      с      песней      жизнь      ещё        чудесней.
(      Академический        хор        «ПРОМИНЬ»)

14.  03.  2024.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008423
дата надходження 14.03.2024
дата закладки 15.03.2024

Анатолій Волинський

* * * (переклад)

               А.  Пушкин.    

Если  жизнь  тебя  обманет,
Не  печалься,  не  сердись!
В  день  уныния  смирись:
День  веселья,  верь,  настанет.

Сердце  будущем  живёт;
Настоящее    уныло:
Всё  мгновенно,  всё  пройдёт;
Что  пройдёт,  то  будет  мило.  

                 Переклад.

Як  життя  тебе  обмане,
Не  печалься,    не  гнівись!
В  день  тужливості  змирись:
Вір,  день  радості  настане.

Серце  завтрашнім  живе;
Бо  теперішнє    журливе:
Все  раптово,  все  пройде;
Що  пройде,  те  буде  миле.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786246
дата надходження 06.04.2018
дата закладки 15.03.2024

Світлая (Світлана Пирогова)

ГУМОР. Не болить

Ніч  глибока.  Сплять  всі  люди.
Місяць,  зорі,  тиша  всюди.
З  чоловіком  жінка  в  ліжку,
Із-під  ковдри  -  гарні  ніжки.

Третя  ночі.  Сон  солодкий.
Затрясла  Сашка  молодка,
Той  спросоння  став  кричати.
А  вона  -  іще  штовхати.

-Олю,  ти  що  божевільна?
-  Ми  радіти  будем  спільно.
Не  болить  уже  голівка,
То  ж  погладь  мою  маківку.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008316
дата надходження 13.03.2024
дата закладки 14.03.2024

Валентина Ланевич

Стелиться морок ночами

Стелиться  морок  ночами,
Степ  гоготить  у  вогні.
Шлях,  що  біжить  між  полями,
Дань  віддає  цій  війні.

В  тихій  пошані  тополі
В  даль  проводжають  кортеж.
Люди  схиляються  в  горі,
Біль  у  серцях,  що  без  меж.

Долі  криваве  осердя
Вкотре  вриває  життя.
І  не  знайти  милосердя,
Там,  де  нема  співчуття.

Там,  де  розриви  снарядів,
Кулі,  де  роєм  дзижчать.
Де  воював  іще  прадід  -
Рать  у  бою  йде  на  рать.

Там,  де  й  "один  в  полі  воїн"
Перед  десятком  русні.
Гнівний  лиш  окрик  чи  стогін
Чутно  в  часини  скритні.

Поклик  нуртує  у  тілі,
Волі  жадоба  в  крові,
Щоб  вороги  озвірілі
Щезли  на  нашій  землі.

Щоб  на  схід  сонця  зірниця
Тонким  стеблом  проросла.
Щоби  край  шляху  пшениця
Колосом  пишним  цвіла.

Щоб  соловей  на  світанку
В  мирнім  садку  щебетав.
Й  сон  був  спокійний  до  ранку
У  переливі  октав.

13.03.24

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008341
дата надходження 13.03.2024
дата закладки 14.03.2024

Катерина Собова

Гумор. Не подумав

Люсі    хочеться    кохання,
Ніжну    пісеньку    мугиче,
А    в    Миколи    інші    плани  –
Риболовля    його    кличе.

-Вже      весна      надворі,    Колю,
Ластівка    гніздо    звиває,
Ти    послухай,    вечорами
Соловейко    як    співає.

А    в    твоїх    розмовах    тільки
Вудки,    неводи    і    верші…
Скажи    краще,    що    подумав,
Як    мене    побачив    вперше?

І    зітхнув    Микола    тяжко:
-Це    було      біля    вертепу.
Якби    ж    я    тоді    подумав,
То    не    мав    би    цю    халепу!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008388
дата надходження 14.03.2024
дата закладки 14.03.2024

Катерина Собова

Гумор. Спритний Петро

Цілий    рік    Микола    мучивсь  -
Біль    сердечна    довела,
Бо    забрала    розум    Галя,
Що    жила    в    кінці    села.

Щодня    човгав    по    бруківці
До    стирання    підошов,
Зрештою    зібрався    з    духом  –
В    хату    дівчини    зайшов.

-Я    все    думаю,    Галинко,
Як    до    тебе    підійти,
Про    кохання    щось    сказати,
Ключ    до    серця    як    знайти?

Дівка    всілася    гарненько,
Трішки    блузку    підняла,
Гладила    живіт    кругленький,
Колі    відповідь    дала:

-Десь    читала,    що    кохання  –
Це    одне    з    найкращих    див…
Поки    ти,    Миколо,    думав,
То    Петро    вже    все    зробив!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008040
дата надходження 10.03.2024
дата закладки 10.03.2024

Олекса Удайко

ІЛЮЗІЯ

[youtube]https://youtu.be/Wf4a4fuRN0I[/youtube]
[i][b][color="#6b084f"]Приснився  дивний  сон:
немов  вгорі  віко́н
на  небі  кимсь  начертані  слова:
"Повинен  твердо  йти
до  світлої  мети,
то  й  правда  враз  появиться  нова…"

І  я  іду…
Як  на  суду!
На  небі  вже  світає…
Хмарки  пливуть
в  далеку  путь,
а  правдоньки  немає…

Отак  в  житті  буває...
А  правди  все  немає![/color][/b]

9.03.2023[/i]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007924
дата надходження 09.03.2024
дата закладки 10.03.2024

Serg

Із розмаїття власних дум…

     «Як  понесе  з  України
         У  синєє  море
         Кров  ворожу...  отойді  я
         І  лани  і  гори  —
         Все  покину,  і  полину
         До  самого  Бога
         Молитися...  А  до  того
         Я  не  знаю  Бога.»
           Тарас  Шевченко*

Нема  натхнення,
Наче  в  душу
Осів  тяжкий  зимовий  сум
Й  скував  морозом...
Але  ж  мушу
Із  розмаїття  власних  дум
Впустити  в  світ  хоча  б  Надію,
Бодай  не  хибне  відчуття,
Бо  й  в  тому  стані  тихо  мрію...
Тарасе!  Все  своє  життя
Я  йшов  до  тебе,
Не  фізично,
Чи  з  віником  троянд  в  руках,  
А,  наче  птахою  із  неба,
Здолавши  боязкість  і  страх,
Десь  поруч  на  граніт  присісти
І  подивитись  на  цей  світ...
Чому  ж  той  шлях  такий  тернистий?
Невже  пророчий  «Заповіт»
Ворожу  кров  несе  у  море
Й  від  обстрілів  реве  Дніпро,
І  знову  лихо  й  знову  горе...
Та  де  ж  той  Бог?
За  що!?  За  що!?
Чому,  щоб  жити  вільно  й  ново,
Потрібно  жах  цей  пережить?..
Чому  снаряди  а  не  Слово
Керують  світом?  
Дивна  мить,  
Немов  Тарас  відчув  мій  сумнів
Й  в  обличчя  дощиком  плеснув,  -
Не  має  бути  сірих  буднів,
Ти,  хлопче,  мало  не  заснув!
Кайдани  кат  вовік    не  зніме,
Їх  треба  рвати  власноруч
І  підніматись  із  коліна,
Щоби  краса  Дніпрових  круч
Була  Вкраїною  навічно!
А  розмаїття  власних  дум,
Хай  навіть  трохи  алогічне,
Не  викликало  більше  сум!

09.03.2024р.

*Тарас  Шевченко  «Як  умру,  то  поховайте  …»  (Заповіт)
Зібрання  творів:  У  6т.—К.,  2003.—Т.1:
Поезія  1837-1847.—С.371;С.750-752.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007906
дата надходження 09.03.2024
дата закладки 10.03.2024

Іванюк Ірина

Цікаво, що бачить він у снах?…

Цікаво,  чи  вітер  прокидається  з  думкою  про  море?
І  коли  ніч  запалює  вогні,  чи  з  думкою  про  море  засинає?
Цікаво,  що  бачить  він  у  снах?...
Чи  відчуває  тепло  лагідного  прибою?
Чи  ловить  таємничі  відблиски  на  хвилях?
Чи  виносить  з  глибин  коштовні  перли?
Цікаво...
Тому  що  море  прокидається  і  одразу  шукає  його  присутність.
Засинає  в  обіймах  надій,  що  відроджуються,  мов  зоря.
І  бачить  в  снах  
зелені  бескиди  неполохливих,  чистих  мрій.

08.03.2024р.

В  повісті  "Старий  і  море"  Ернеста  Гемінгвея  рибалки,  які  любили  море,  говорили  про  нього  як  про  жінку  "la  mar".  Особливо,  коли  море  дарувало  їм  лагідні  хвилі  та  щедроти  своїх  надр.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007882
дата надходження 08.03.2024
дата закладки 08.03.2024

Lana P.

ПІД СОНЯЧНИМ ГОРНИЛОМ…

Улітку  краще  у  тайзі
Перебувати  під  натхненням
Дерев  премудрих  сокровенням,
Де  чапля  на  одній  нозі

Перетанцює  часоплин,
Перемудрує  відстань  лету,
Пересікаючи  планету,
Сховавшись  від  холодних  зим.

І  я  за  птахою  услід
Перепливаю  океани,
Долаю  відстані,  омани.
Попутний  вітер,  вірний  гід,  

Веде  до  рідних  журавлів,
Несе  в  теплінь  моє  вітрило.
Торує  сонячне  горнило
Шлях,  де  б  не  був  ти  на  землі!                  

P.S.  Світлина  автора.  Літо  2023.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007803
дата надходження 08.03.2024
дата закладки 08.03.2024

Lana P.

СИЛА УСМІШКИ…

В  пащі  неба  -  сила  грому,
Щоб  земля  в  страху  дрижала,
Ціль  обрали  невідому  
Блискавок  смертельні  жала.

Запеклась  війна  у  люті,
Розриває  на  частини.
Сердяться  вітри  розкуті:
Як  постати  із  руїни?

Тоне  світ  у  каламуті,
Никне  листя  поріділе,
Тільки  усмішка  людини
Зцілить  серце  затверділе.      

P.S.  Світлина  з  Pinterest

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007804
дата надходження 08.03.2024
дата закладки 08.03.2024

Катерина Собова

Гумор. Пенсiйний вiк

Депутати    наші    любі,
Чи    то    з      радості,    чи    з      сміху
Для    народу    вік    пенсійний
Всім    продовжили    на    втіху.

Я    зраділа,    бо    законно
Буду    гроші    заробляти:
Не    біда    -    в    роботі    часто
Стала      дещо      забувати.

Щось    кричать    навколо    діти
(А    я    вже    недочуваю),
Окуляри    на    перерві
В    сумці    й    на    столі    шукаю.

По    дзвінку,    як    вітром    здуло
В    коридор    дитячу    масу,
А    тут    спину    так    скрутило  –
Ледве    виповзла    із    класу.

Вчора    насваривсь    директор,
Вже    догану    другу    маю,
А    от    ким    працюю    в    школі,
Вбийте,    люди    -    не    згадаю!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007826
дата надходження 08.03.2024
дата закладки 08.03.2024

Малиновый Рай

Солов'їна доля

Вороженьки  в  зелен-гаю
Солов'я  спіймали,
Посадили  його  в  клітку,
Пісню  вимагали.

Їм  протьохнув  соловейко:
-Краще  я  загину,
Та  ніхто  з  вас  не  почує
Пісню  солов'їну.-

Той  кого  тримали  в  клітці
Знає  як  там  важко,
Пісні  весело  співає
Тільки  вільна  пташка.

Знає  той  що  від  неволі
Тільки  пекло  гірше,
Бо  неволя-гірка  доля
В  душі  радість  нищить.

Як  же  гарно  на  калині
Соловей  співає,
Той  що  радість,той  що  щастя,
Той  що  волю  має.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007691
дата надходження 06.03.2024
дата закладки 07.03.2024

Тамара Шкіндер

Гумор "В ставу одному…"

В  ставу  одному,  так  вже  повелося.
Відкрию  невеликий  вам  секрет:
Переконати  Щуці    риб  вдалося,
Що  в  них  Карась  неперевершений  поет.

Сюди-туди  своїм  хвостом    вертіла…
Хоч    в    Карася  таланту    бо  катма.
Під  компліменти  взявся  він  до  діла.  
Відверта  самокритика  –  німа.

Кудись  поділася  зрадлива  рима.
Перенапруга  плутала  слова.
Та  в  світ  летіли  опуси  незримо.
Не  кожна  це  сприймає  голова.

Хоч  не  одну  згвалтовано  сторінку,
Втішався    "новоспечений"    піїт.
А  Щуці,  при  нагоді,  за  підтримку
Пообіцяв  подарувать  весь  світ.

Не  довго  хитра  Щука  тим  раділа
І…  Карася  взяла  собі  та  й  з'Їла.
Отож  пізнає  хай  герой  науки  -
Не  довіряти  дифірамбам  щуки.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007651
дата надходження 06.03.2024
дата закладки 07.03.2024

ТАИСИЯ

Семейный союз.

Семейный          союз.

Ваш        союз    -    подарок        Бога.
Он        любовью        крепко        связан.
Счастье        вам        сулит        дорога.
Быть        ответственным        обязан.
Сохраняй        в        своём        семействе
Счастье,      радость      и      покой,
Чтобы        знали      вашу        тайну
«Ты        да      я,        да        мы        с        тобой»…
Если        женщина        капризна,
С        этим        надо        примириться.
 Это      ведь        её          хоризма!
Этим        женщина        гордится.
Ей        нужна        твоя        забота.
Ты        и        рыцарь,        и      джентльмен.
Только        ты      как        муж:      не        кто  -    то
Должен        сдаться      даме      в      плен.
Плен        любви        весьма        приятен.
И      не        ждёт        освобожденья.
Этот      плен        двоим        понятен
И      приносит        наслажденье…
Вы    -      творцы        своего      счастья.
Пусть      талант      проявит        каждый.
Создавай      удобства        быта…
Не    остаться        чтоб        однажды        
У    «разбитого        корыта»…
Если        быт      в        семье        налажен,
В        кухне        пусть        жена        «колдует»!
Вся      семья      с        улыбкой      скажет:
Жить        комфортно…      и      не      дует…      

06.  03.    2024.            

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007665
дата надходження 06.03.2024
дата закладки 07.03.2024

Леонід Луговий

Відступ

День  згасає,  холодний  і  сірий,
Остигають  на  вітрі  стволи.
Батальйонам  своїм  командири
Відступати  наказ  віддали.

Ліг  в  архіви  фрагмент  України,  -
Фронтовий  оператор  відзняв:
По  Авдіївській  трасі  машини
Покидають  розбитий  анклав.

Чути  подих  тротиловий  смерті,
У  повітрі  -  брудна  каламуть...
По  дорозі  життя,  на  четвертій,
У  пів  газу  танкісти  ідуть.

Весь  обдертий,  ланцетом  накритий,
Замикаючим  тягнеться  танк.
Лиже  полум'я  баштові  ЗІПи,
Дим  стіною  округу  затяг.

Дух  міцний  у  бувалих  солдатів,
Залишати  машину  не  час.
На  Дністрі  і  живими  не  взяті,
Їхні  предки  горіли  не  раз.

В  їхній  мужності  -  символ  держави,
Шлях  бійця  -  не  зелений  відос...
Оператору  приклад  яскравий
На  дорозі  відзняти  вдалось.

Відступає  тактично  країна,
А  в  стратегії  плани  свої...
І  пошарпані  боєм  машини
По  асфальту  ведуть  водії.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007700
дата надходження 06.03.2024
дата закладки 07.03.2024

Анатолій Волинський

Елегія (переклад)

                                     Елегія.
                               Переклад
Безумних  літ  угаслого  веселля
Мені  так  тяжко,  як  смутне  похмілля.
Та  як  вино  –  печаль  минулих  днів,
В  моїй  душі  чим  старше,  тим  сильніш.
Мій  шлях  сумний,  пророчить  труд  і  горе
Майбутнього  зворушливості  море.  

Та  я  не  хочу,  друзі,  помирати;
Бо  хочу  жити:  думати,  страждати;
Та  відаю,  ще  будуть  трепетання          
Між  прикрістю,  турбот  і  в  хвилюваннях.
І  з  часом,  знов  в  гармонії  уп’юсь
Над  вимислом  сльозами  обіллюсь
І  може  блисне  –  в  мій  кінець  печальний
Любов  усмішкою  прощально.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879839
дата надходження 16.06.2020
дата закладки 07.03.2024

Любов Іванова

УКРАЇНА ЗУСТРІЛА ВЕСНУ

[b][i][color="#0f5704"][color="#cf08c2"]У[/color]-же  розтанули  сніги,
[color="#cf08c2"]К[/color]-упають  землю  талі  води,
[color="#cf08c2"]Р[/color]-озлогі    поять  береги,
[color="#cf08c2"]А[/color]-дже  світанок  у  природи.
[color="#cf08c2"]Ї[/color]-й-Богу,  ніжний  аромат
[color="#cf08c2"]Н[/color]-ависнув  шлейфом  недешевим  
[color="#cf08c2"]А[/color]-пломбом  взятий  напрокат,

[color="#cf08c2"]З[/color]-аповнив  трунком  березневим.
[color="#cf08c2"]У[/color]-питись  хочеться  в  цей  час
[color="#cf08c2"]С[/color]-маками  щедрої  природи.
[color="#cf08c2"]Т[/color]-аємним  мріям  дати  шанс,
[color="#cf08c2"]Р[/color]-адіти  сонцю  і…  пригодам.
[color="#cf08c2"]І[/color]-  запашне  цвітіння  трав
[color="#cf08c2"]Л[/color]-  юбов»ю  щедро  напоїти
[color="#cf08c2"]А[/color]-  й  навіть  попри  сотні  справ

[color="#cf08c2"]В[/color]-  ідкритим  серцем  ближніх  гріти..
[color="#cf08c2"]Е[/color]-дем    земний,  пора  краси
[color="#cf08c2"]С[/color]-пить  промінь  сонця  на  верхівках…
[color="#cf08c2"]Н[/color]-айкраща    мить  і  див  часи
[color="#cf08c2"]У[/color]-  різних  барвах  і  відтінках.[/color][/i][/b]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007685
дата надходження 06.03.2024
дата закладки 06.03.2024

Катерина Собова

Гумор. Рятувальник

Насолоджуючись    в    ліжку,
Муркотіла    Валентина:
-Я    екстрім    люблю,    коханий,
Уяви    таку    картину:

Викрала    мене    потвора,
Це  -    дракон    п’ятиметровий,
Він    живий,    бридкий,    зелений,
Не    якийсь    там    паперовий.

Він      потягне    мене    в    замок
І    почне    репетувати,
Всякі    непристойні    речі
Враз    почне    пропонувати.

Ти    почуєш    мої    крики,
Бо    дракон    вже    почне    вити…
Ситуація    критична!
Що    ти    будеш    тут    робити?

Обізвавсь    коханий    мляво:
-Тут    нема    що    вибирати:
Кинуся    негайно    в    замок,
Щоб    дракона    врятувати!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007645
дата надходження 06.03.2024
дата закладки 06.03.2024

Світлая (Світлана Пирогова)

Не пiддається тиску

Світанок.  Місяць  округлився  блідо.
Внизу  рожева  смуга  розляглася.
У  небо  ніби  фарбу  сіру  влито,
Недоля  сунеться  зі  сходу  ласо.

Земля  сумує,  і  в  окопах  тускло,
Хоч  напрямок  весни  нестримний,  дійсно.
У  боротьби  не  втрачений  ще  мускул,
Проміння  кличе  всіх  лишень  до  дії.

У  чорно-білий  день  пошерхли  крони  -
Свинцю  сліди,  і  серце  трохи  тисне.
Утримує  гілки  міцний  ще  корінь,
Весна  життя  не  піддається  тиску.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007637
дата надходження 06.03.2024
дата закладки 06.03.2024

Lana P.

Ваші очі - острови…

Переходимо  на:  Ви  -
Так  воліють  зорі.
Ваші  очі  -  острови
У  хмільному  морі.

Всевидючі  -  неба  дар,
Кольору  блакиті  -
Струменіє  сонця  жар
В  найсолодші  миті!

Перебачать  часоплин,
В  дусі  зцілять  тіло.
Ви  зі  мною  -  не  один,  -
Щоб  життя  бриніло!  

У  печерах  снять  скарби,
На  шляху  -  нірвани,
Збагатити  душу  би  -
Не  дають  тумани.

Не  добратися  до  дна,  -
Де  набратись  сили?
В  них  таємна  глибина...
Допоможеш,  милий?

Накривають  береги
Хвилі-поцілунки,
Порятують  від  нудьги
Неземні  стосунки.                                                                        29.02.24


P.S.  Світлина  з  Pinterest.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007499
дата надходження 04.03.2024
дата закладки 05.03.2024

Наталі Косенко - Пурик

Як подих весняний

Як  добре,  що  можна  у  світі  творити,
Красу  малювати  та  ніжно  любити,
Про  все  говорити  душевно  з  тобою
І  знатись  поменше  з  печаллю  й  журбою.

На  мить  зупинитись,  заглянути  в  очі,
Там  щирість  і  ласка,  мов  промінь  лоскоче,
Зануритись  тихо  в  обійми  і  знову
Почути  любови  зворушливу  мову.

Вдихнути  наповну  все  щастя  і  долю,
Зустрітися  поглядом  рідним  з  тобою,
Відчути  кохання  найкраще,  єдине,
Як  подих  весняний  своєї  дитини.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007234
дата надходження 02.03.2024
дата закладки 03.03.2024

Lana P.

Сьогодні море не зі мною…

Сьогодні  море  не  зі  мною  -
Не  пестять  хвилі  береги,  
Ведуть  із  чайками  торги,
Під  тихі  відгуки  прибою.

Чубасті  зляться,  хмурять  брови  -
Втопилось  сонце  ув  імлі,
Притишені  ведуть  розмови.
І,  не  торкаючись  землі,
Вітри  зібралися  на  лови  -

Полюють  на  солодкі  бризи.
Пожовклий  журиться  пісок,
Маяк  удалеч  звів  курок  -
На  мушці  овид  тане  сизий.  
Тобі  ж  до  мене  тільки  крок...                2.03.24

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007325
дата надходження 03.03.2024
дата закладки 03.03.2024

Катерина Собова

Гумор. Казкове життя

Забивало    дух    Парасці:
-Скоро    буду    вовком    вити!
Казав,    будеш    жити    в    казці,
А    що    вийшло,    паразите?

Я    -    в    саду    і    на    городі,
В    мене    діти    і    корова,
Кури,    гуси,    качки,    свині,
Хочеш,    щоб    була    здорова!

Виправдався    дуже    швидко
Чоловік    її    Іллюшка:
-Не    збрехав    тобі,    Парасю,
Казка    зветься      ’’Попелюшка’’.

Свого    слова    я    дотримав,
Покричала    трохи,    й    годі,
Я    ж    не    винен,    що    всім    важко,
І    бали    тепер    не    в    моді.

В    кожній    казці,    як    відомо,  
Кінець    завжди    є    хороший:
Замість    туфлів    кришталевих
Ось    купив    тобі      калоші!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007348
дата надходження 03.03.2024
дата закладки 03.03.2024

Світлая (Світлана Пирогова)

Нескорена Одеса

Суцільна  чорнота.  Ніхто  не  відав,
Що  нелюди  пришлють  кривавий  вітер.
Одеса  плаче  і  нема  споко́ю.
Який  мерзотник  злодіяння  скоїв
У  березневу  першу  нічку  сонну,
В  будинок  запустивши  смерті  дрони.
Руїни  і  завали  -  сон  навічно,
Ніколи  діти  не  розплющать  вічки.
Невинні  янголята...Біль  проймає.
У  когось  вбито  підло  батька  й  маму.
Одеса  плаче,  у  гіркій  жалобі,
Але  нескорена  ворожій  пробі.

(Проба  -  значення  те  саме,  що  й  випробування)

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007355
дата надходження 03.03.2024
дата закладки 03.03.2024

Малиновый Рай

Тут над нами зійшлися світи

               
Тагано́к  запали́в  побрати́м,
Попливло́  бліде́  сві́тло  в  кутки́,
Відпочи́нок  на  кі́лька  хвили́н,
І  про  те́бе  мої́  всі  думки́.

       Тут  над  на́ми  зійшли́ся  світи́,
         Тут  над  на́ми  міня́ється  час,
         Хо́чу  я́  що́би  ві́рила  ти́
         Що  пове́рнеться  ща́стя  до  на́с.

Зна́ю  ва́жко  тобі́  за́ра  там,
Наніве́ць  війна́  не́рви  звела́,
Та  ти  зна́й,все  на  сві́ті  відда́м
Щоб,ти  лю́ба,щасли́ва  була́.

       Тут  над  на́ми  зійшли́ся  світи́,
         Тут  над  на́ми  міня́ється  час,
         Хо́чу  я́  що́би  ві́рила  ти́
         Що  пове́рнеться  ща́стя  до  на́с.

В  ніч  триво́жну  ти  ,зна́ю,не  спи́ш,
Ти  відчу́й  моє́,ми́ла,  тепло́,
Не  хвилю́йся,жури́тись  обли́ш,
Помоли́сь  ,щоб  все  до́бре  було́.

       Тут  над  на́ми  зійшли́ся  світи́,
         Тут  над  на́ми  міня́ється  час,
         Хо́чу  я́  що́би  ві́рила  ти́
         Що  пове́рнеться  ща́стя  до  на́с.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007037
дата надходження 28.02.2024
дата закладки 01.03.2024

Lana P.

МИСТКИНЕ…

Мисткине,
мої  розгойдала  світи,
а  думаєш,  що  паралелі.
У  серці  -  одна  лише  ти!
Яріють  в  душі  акварелі  -
там  місця  для  інших  немає.
Кохання  -  дар  неба.  Я  знаю!

Богине,
з  тобою  сягаю  висот,
запрошуєш  щиро  до  раю,
у  душах  немало  щедрот  -
щоночі  в  тобі  я  згораю.
В  очах  твоїх  день  не  згасає  -
у  полум'ї  сонце  світає.                                                                  Квітень  2022



P.S.  Світлина  з  Pinterest.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007106
дата надходження 29.02.2024
дата закладки 01.03.2024

Оксана Дністран

ВІДЛИГА

Сніги  розім’якли  в  грудневій  відлизі.
Зима  вже  не  знає,  що  хоче  сама.
Так  спрагло  бажалось  позбутися  кризи,
Допоки  у  розум  не  впилась  пітьма.

Життя  по  спіралі  –  то  спади,  то  злети.
Чим  глибше  у  себе,  тим  гле́йкіше  дно.
І  вже  не  пізнати  –  із  чого  ти,  де  ти.
Були  ми  юрбою  –  усі  заодно.

У  пазурах  сну  –  розчахнулась  в  обіймах.
Пігулки  на  вибір  тут  –  правда  й  брехня.
Одну  проковтнеш  –  і  по-справжньому  вільна,
А  в  іншій  реальності  –  навіть  нема.

Морзянкою  ніч  барабанить  у  вікна,
Дощами  стікає  по  чорному  склу.
Тривога  сиреною  гаркнула  звично,
А  потім  завила  вітрами  «умру...»

Завівся  двигун  холостим  оборотом.
Не  рушити  з  місця  під  регіт  кругом.
Навпомацки  ніч  перепитую  «хто  там?..»
Луною  –  лиш  вибухи,  мов  батогом.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001038
дата надходження 17.12.2023
дата закладки 01.03.2024

Оксана Дністран

Березневий день

Котики  шовковисті  
квітнуть  на  вербі
І  веселу  пісеньку  
муркотять  собі.
Одяглись  галявини  
в  проліскову  синь,
Всюди  відчуваються  
подихи  весни.
Цвірінчить  алеями  
березневий  день.
Над  усе  бажається  
миру  всім  лишень.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007153
дата надходження 01.03.2024
дата закладки 01.03.2024

ТАИСИЯ

В сказку мне попасть охота.

В        сказку        мне        попасть        охота.

Как        только        выйду        за        ворота,
Передо        мною        сто        дорог.
Сегодня        в        сказку        мне        охота.
Субботний        выдался        денёк.
Пора        на        здешнее        болото.
Там        навестить        своих        друзей:
Живёт        ли        в        той        избушке        кто  –  то?
На        курьих        ножках,        без        дверей?
Жила        там        бабушка  -    старушка:
Все        звали        попросту      -      ЯГА,
Пила        настой        из        медной        кружки.
И        чародейкою        слыла…
Один        её        сынок      -        в        солдатах.
Другой        вернулся        с        дальних        стран.
Приедут        в        отпуск        оба        брата.
И        это        редкий        вариант!
Солдат        приехал        вместе        с        братом.
Все        гости        съехались        тотчас.
Стоит        ДОМ        новый        вместо        хаты…
И        слёзы        радости        из        глаз…
Гостей        болото        привлекает!
Вот        на        обед        пришла        пора.
А        братья        время        не        теряют:
Готовят      суп      из        топора…
А        суп  !        Вкуснее        не        бывает!
В        него        добавлена        душа…
Когда        во      рту        твоём      он        тает…
Поймёшь!        Как      ЖИЗНЬ      то      ХОРОША!
24.  02.    2024.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007079
дата надходження 29.02.2024
дата закладки 29.02.2024

Валентина Ланевич

Світи!

Насунулася  темінь  на  вечір,
Щільною  стіною  накрила  довкіл.
Згаснув  день,  обриваючи  клекіт,
Все  те,  що  манило  так  звабливо  зір.

Стало  тихо,  ні  цятки  у  висі,
Аж  дивне  якесь  зашкребло  відчуття.
Та,  раптом  прокинулися  чисті,
У  серці  гарячім,  як  парость,  чуття.

Тепло  розросталося  любов’ю,
Тим  внутрішнім  світлом,  що  в  кожного  є.
Озвалося:  "  Я  -  Господа  славлю  -
Душі,  в  каятті,  Він  безсмертя  дає."  

Зі  світлом  у  собі  безумовним,
Зі  щирістю  в  помислах  йди  по  житті.
Нехай  буде  для  тебе  це  кровним,
Неси  в  грудях  віру  та  радість  -  світи!

11.11.23

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998358
дата надходження 11.11.2023
дата закладки 28.02.2024

Олекса Удайко

СПОВІДЬ

       [i]  ...Особисте,  наболіле...[/i]

[b][color="#66045e"][i]Пробач,  мій  Удаю,  що  я  тебе  покинув
й  пішов  розвідати  нові  світи!
Та  мав  тебе  завжди  я  за  святиню  –
своїм  ім'ям  ти    шлях  мій    освітив.

Пробач  мій  дім,  моя  старенька  хато,
що  кинув  я  тебе  на  самоті…
Для  мене  ти  –  маяк,  як  рідна  мати,
як  світлячок  в  суцільній  темноті.

Простіть,  батьки,  що  вас    уже  немає,
й  за  те,  що  не  послухався  –  «не  їдь»…
…Не  каючись,  уперто  я  шукаю
до  вас  хисткий,та  ще  не  стертий  слід.

Пробач,  Уда̀ю,
те,  чого    й  не  маю…
Мо’,  і  прожив  впусту,  не  до  пуття
(зіграв    роль…  не  патриція  –  плебея),
та  мав    у  пам’яті  й  душі  тебе  я
(прямуючи  не  в  пекло,  ні,  до  раю),
як  репер,  як  мірило!  Як  життя…[/color]
[/b]
23.11.2023[/i]
Текст  гармонує  з    мелодією
Сергія  Голоскевича  ("Анатолевича")
на  слова  автора  "Удаю  мій"
(  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413838

Світлина  ілюструє  один  із  епізодів
розмовм  Ол.  Удайка  з  річкою  Удай...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999278
дата надходження 23.11.2023
дата закладки 28.02.2024

Малиновый Рай

ВІЙНА, КВІТИ, ВЕСНА

Де  ти  ходиш  ,весна,
По  чиїм  ти  гуляєш  дорогам?
Я  чекаю  тебе,залишаючись  
В  ріднім  краю.
Може  ти  принесеш,  
Разом  з  квітами,
Радість  від  Бога,
Перемогу  і  мир
В  Україну  мою.

Час  не  милий  такий
Кров  від  люті  скипає.
Біля  згарищ,руїн,
Де  накоїла  лиха  війна,
На  опалених  клумбах,
Квіти  землю  у  світ  пробивають.
Їм  любов  і  тепло,
Їм  життя  подарує  весна.

Не  побачать  їх  ті,
Які  мали  б  цим  
Квітам  радіти,
Що  пробились  до  сонця
Долаючи  опір  і  твердь,
Показати  живим
Що  потрібно  триматись  і  жити.  
Бо  любов  і  життя
Подолають  неправду  і  смерть.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006973
дата надходження 28.02.2024
дата закладки 28.02.2024

Lana P.

…нема такої нації…

Міняють  дислокації
Блудні  вітри,  пропащі.
Нема  такої  нації,  
Як  «русско-говорящі».

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006809
дата надходження 25.02.2024
дата закладки 28.02.2024

@NN@

Мій Краю.

Мій  Краю,  серце  рветься  й  крається,
Стікає  в  ниви  потом  й  кров'ю,
А  чудо,  Богом  вже  нарізане  окрайцями,
Для  кого?  Підкажіть  мені  -  для  кого?
Для  тих  хто  у  руїнах  і  окопах,
Із  жил  своїх  зв'язали  сітку-рябицю,
Й  тримають  над  Вкраїною  допоки,
Вужі  й  гадюки  світом  розповзаються.
Чи  для  отих,  хто  рвуть  на  клапті  Неньку,
По  закуточках  тягнуть  й  розкрадають.
Мій  Боже,  пожалій  моє  серденько,
Й  життя  Героїв,  що  Країну  захищають.

Та  не  мені  Тебе  учити,  Господи,
Я,  як  ніхто,  про  милість  Твою  знаю,
Ти  не  відкинеш  наші  го́-ло́-си́,
Які  про  перемогу  й  мир  благають.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006887
дата надходження 26.02.2024
дата закладки 28.02.2024

Світлая (Світлана Пирогова)

Світла ковток

Ти  розцвів,  мов  у  січні  білий  бузок.
Серед  снігу  й  неписаних  літер
У  зимовій  холодній  палітрі.
Мого  серця  ніжності  мево  і  зойк.

Ти  розцвів,  мов  у  січні  білий  бузок.
Не  зламали  вітри  і  негода.
Я  сердечну  пишу  тобі  оду.
Чи  впізнаєш  мій  почерк  -  любові  крок.

Ти  розцвів,  мов  у  січні  білий  бузок
Чистотою  думок  -  диво-сяйвом,
У  душі  моїй  -  сонячним  майвом,
Як    весняний  узимку  світла  ковток.


09.01.2024р.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006772
дата надходження 25.02.2024
дата закладки 26.02.2024

Тамара Шкіндер

Я - українська жінка

Я  -  українська  жінка,  я  -  живу!
Від  рідної  землі  черпаю  сили.
Лягло  червоне  й  чорне  на  канву,
Бо  зла  біда  не  раз  мене  косила.

Не  вистояти  просто  не  могла.
На  слабкодухість  я  не  мала  права.
Бо  з  вірою  у  Бога  я  жила,
І  праведних  шляхів  завжди  шукала.

Я  засівала  зоряні  стежки
Молитвою,  віршем,  душі  стремлінням.
І  хоч  був  шлях  крутим  і  нелегким,
Та  народились  паростки  з  насіння.

Я  -  українська  жінка!  Я  -  весна!
Я  -  пагінець  вкраїнського  народу.
Нехай  його  недоля  обмина.
Гартує  міць  від  роду  і  до  роду!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006776
дата надходження 25.02.2024
дата закладки 26.02.2024

Катерина Собова

Талант художника

-Я    до    сина    їздив    в    гості,
Був    на    виставці    учора,
Вернісажем    вона    зветься,-
Кумові    хвалився    Жора.

-Там    художник    бородатий
Представляв    свої    картини,
І    про    образи    й    пейзажі
Торочив    нам    дві    години.

За    хвилину    дружні    шаржі
Показав,    як    малювати:
Хто    хотів,    то    він    за    гроші
Міг    усіх      обдарувати.

От    вже    майстер!    Вірте,    куме,
В    мене    дух    перехопило:
На    очах    у    всіх    присутніх
Із    картини    робить    диво.

На    портреті    -    гарний    дядько,
Бачать    всі:    сміється,    наче,
Мазнув    пензлем    біля    рота  –
І    той    дядько    уже    плаче  !    

Кум    відразу    розсміявся:
-Його      фокус    -    як    пружина!
Так    майстерно    часто    робить
Дорога    моя    дружина.

Коли    п’яний    -    я    регочу,
Тут    художник    -    моя    Ніна:
Мазок    віником    по    пиці  –
І    у    мене    -    кисла    міна!            

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006752
дата надходження 25.02.2024
дата закладки 26.02.2024

Lana P.

ПЕГАС

Радію,  що  зустріла  Вас  -
Нехай  летить  у  світ  Пегас,
В  яскравих  фарбах  кольорових,
Переливає  світ  любови.

Не  передати  почуттів,
Сильніших  від  усіх  вітрів.
Подяка  долі  за  натхнення,
За  Ваші  щирі  одкровення!                      

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006594
дата надходження 23.02.2024
дата закладки 24.02.2024

ТАИСИЯ

Про улыбку не забудь!

Про          улыбку        не          забудь!

Увлекаюсь      я        искусством.
Это        радостное        чувство.
Потому        живу        с        улыбкой!
Хотя        МИР        довольно        зыбкий…
Человек        с        друзьями        связан.
Улыбаться        он        обязан.
Сообща        вопрос        решаем.
Радость        жизни        ощущаем.
В        детстве,        юности,        под        старость
Сохраняю        жизни        радость.
Со        знакомыми        встречаюсь,
Я        в        ответ        им        улыбаюсь.
В        окружении        весёлом
Жили        города        и      сёла.
На        лице        улыбки          были!
ИХ        сегодня          позабыли???
Нашим      семьям      нужна      радость!
Обеспеченная        старость.
Чтобы        взрослые        и      дети
Шли        с        улыбкой        по      Планете!
Не      нужны        нам      войны        эти…
2о.  02.  2024.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006508
дата надходження 22.02.2024
дата закладки 24.02.2024

Малиновый Рай

ЗИМОВИЙ СОН (колискова)

Клени  сплять  і  липи,
Вишні  й  виноград,
Також  сном  сповитий
Яблуневий  сад.
Клени  і  тополі
Бачать  свої  сни,
Така  їхня  доля,
Спати  до  вени.
В  лісі  сплять  ведмеді,
В  степу  бабаки,
А  під  сніжним  пледом
Міцно  сплять  струмки.
І  земля  приспала
На  зиму  лани,
Будуть  вони  спати
Також  до  весни.
Сплять  маленькі  дітки,
В  цю  зимову  ніч,
Їх,маленькі  квітки,
Зігріває  піч,
А  ще  поруч  мама
І  її  тепло,
Щоб  спокійно  спати
Діточкам  було.
Та  весна  настане,
Побіжать  струмки,
Зацвітуть  каштани,
Зацвітуть  садки.
Дітки  гратись  будуть,
Боцян  прилетить.
Всіх  весна  розбудить,
Всіх  розвеселить.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006627
дата надходження 24.02.2024
дата закладки 24.02.2024

Анатолій Волинський

Внучке АКРО

                               АКРО
М  орем  прибилась  жемчужина  –  
А  нгел  живой  во  плоти!
Р  адость  рожденьем  умножена…
Г  осподи,  зов  наш  прости!
А,  ведь,  без  лекарей  вряд  ли  бы
Р  ос  долгожданный  приплод  
И  возродясь  среди  вод                                                                
Т  олько  жемчужинка,  вроди  бы  –  
А  збуку  жизни  поймёт.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006425
дата надходження 21.02.2024
дата закладки 22.02.2024

Валентина Ланевич

У холодну днину

У  холодну  днину
Вітер  дме  в  грудину,
Вітер  дме  у  спину
В  цю  гірку  годину.
Рве  на  кусні  думку
В  пошуках  рятунку,
Де  ревуть  снаряди
Й  свищуть  кулі  градом.
Фосфор  світляками
Літає  роями
І  нуртує  в  тілі
Злістю  в  ратнім  ділі.
У  бою  за  волю,
Щоб  змести  сваволю.
Щоб  був  мир  та  спокій,
Щоб  смуток  глибокий
Не  тривожив  душу
І  не  рушив  тишу.
Щоби  перемога
Торкнулась  порога
Кожної  оселі
Й  прийшли  дні  веселі.
"Господи  Всевишній,
Будь  в  молитві  втішний.
Пошли  свою  силу
Здолати  вражину.
З  славою  Героям
Збережи  Вкраїну!"

21.02.24

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006433
дата надходження 21.02.2024
дата закладки 22.02.2024

Анатолій Волинський

* * * (переклад)

Свободи  сіяльник  пустинний,
Я  вийшов  вранці,  до  зорі;
Рукою  чистою,  в  невинній,
В  невільні  борозни  сліди  
Кидав  животворяще  сім’я  –  
Та  тільки  втратив  часу  вельми,  
На  добрі  думи  і  труди.

Пасіться,  мирнії  народи!
Вас  не  розбудить  честі  клич.
Нащо  стадам    дари  свободи?
Їх  треба  різати  та  (стрич).
Їх  спадщина…  із  роду  в  ро́ди
Ярмо  з  дзвіночками  та  бич.
́

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937281
дата надходження 17.01.2022
дата закладки 22.02.2024

Лиза Муромская

Письмо незнакомке

Знаешь,
здешний  февраль...  он  совсем  не  лютый.  
Вертится  на  языке  волчком,  не  даёт  уснуть,
топчется,  напоминает  неосторожно
не  о  чернилах,  плаче  и  бездорожье,
о  палаче  и  солнце  в  городе,  где  тревожно...
Держатся  люди  за  руки  и,  возможно,
так  берегут  надежду...  и  смысл,  и  суть.

Ты  мне  сегодня  снилась,
кажется,  что  под  утро...
Помнится,  на  закате  море  ластилось,  как  щенок.
Истину  из  бокала  я  разлила  случайно
в  воду  солёную,  цвета  зелёного  чая...
В  мире  без  прошлого,  войн  и  отчаянья
вечные  вёсны  пророчил  сурок.

Знаешь,
моя  седина...  заметней,
ямочки  —  резче,  морщинки  —  глубже,
взгляд  —  наверное,  холодней...
Грезится,  я  стала  лучше,  но  это  спорно.
Впрочем,  не  быть  мне  яростной  и  задорной.
Да  и  когда  утрачены  все  опоры,
просыпаться  муторней  и  страшней.

В  городе  тихом  сумерки,  но  намедни
тени  устроили  праздник,  с  плясками  и  вином.
Верится,  всё  закончится,  будет  лето.
Вертится  шар,  значит,  пройдёт  и  это.
Может  /конечно,  только  в  порядке  бреда/
нам  сойтись  ходором  или  там...  ходуном?..

Я  так  давно  не  писала  стихов  и  писем.
Кажется,  дальше...  поскриптуп,  подпись  и  all  my  love?..
Мелется  му́ка  времени  медленно,  но  неверно...
это  не  то  что  благо,  не  то  что  скверно.
Где-то  когда-то  моя  завершится  эра
сотней  страниц  поэ...  нет,  хаотичных  глав.

Мой  тихий  город  в  тумане,  но  независим.
Солнечно  не  бывает  там,  где  окончен  путь.
Каяться  и  раскаяться  мало,  довольно,  много?
Лёгкой  не  будет  облачная  дорога,
здесь  не  найти  ни  гонца,  ни  венца,  ни  бога,
но  приезжай,  пожалуйста,  как-нибудь...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006235
дата надходження 19.02.2024
дата закладки 19.02.2024

Світлая (Світлана Пирогова)

Як прикро нам прощатись (альба)

   О,  як  співала  ніч  любовні  серенади.
-  Коханий,  не  спіши,  зажди.
-  На  жаль,  пора.
   Забути  неможливо  всі  твої  принади,
   Але  ж  ранкова  запала  вже  зоря.
-  Солодкі  поцілунки,  як  ваніль,  до  ранку.
   Зірки  торкались  мрій.  Розлука  
   увірвалась  на  світанку.
-  Я  поверну́сь,  моя  красуне  і  коханко.
-  Чекатиму  тебе,  ти  ж  ясноокий  мій.
-  О,  люба,  ніжна,  плакати  лишень  не  смій.
   Як  прикро  нам  прощатись...
   (І  сліз  краплини  впали  на  світанку.)





(Альба  -  ранкова  пісня,  скарга  закоханих  на  неминучість  розлуки  з  настанням  ранку.  Обов'язковий  елемент  -  форми  слів  "світанок",  "  зоря",  "ранок"  в  кінці  строфи)

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006227
дата надходження 19.02.2024
дата закладки 19.02.2024

Катерина Собова

Найкращий курорт

Премію    отримав    Рома  –
Радість    груди    розпирала,
Дівчина    кохана    Тома,
Як    та    пташка    щебетала:

-Місяць    тому    я    вже    склала
У    валізи    сукні    й    шорти,
І    на    днях    переписала
Закордонні    всі    курорти.

На    літак    квитки    вже    завтра    
Можемо    ми    замовляти,
А    позавтра    на    Канарах
Будемо    вже    засмагати.

-В    літаку    боюсь    летіти,-
Відхрестився    зразу    Рома,-
Катастрофи,    всякі    трощі,  
Смерть    раптова,    або    кома…

-Та    не    бійся,  -    каже    Тома,-
Це    відома    всім    картина:
Вип’єш    коньяку    пів    пляшки  –
Будеш    спати,    як    дитина.

-Чого    пертись    на    Канари?-
Міркував    уголос    Рома,-
Якщо    є    коньяк,    горілка  –
То    курорт    для    мене    -    вдома!  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006214
дата надходження 19.02.2024
дата закладки 19.02.2024

Н-А-Д-І-Я

ЖАГА ДО ЖИТТЯ

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=MRWL2RaOoOg[/youtube]
Тільки  життя  змушує  страждати.  Смерть  –  це  значить  кінець,  спокій.  Чому  ж  тоді  йому  не  хочеться  вмирати?
---------------------------------
Самотній  степ  окутав  смуток,
А  ще  недавно  вабив  він  красою.
І  не  було  у  нього  цих  думок:
Зостатись  наодинці  з  самотою.

Зима  холодна  -  це  постійний  гість,
Високі  наміта  вона  замети.
І  виника  до  неї  ненависть  і  злість,
Так  важко   подолать  душевні  сплески.

Та  раптом  впала  в  око  ця  стеблинка:
Така  тоненька,  ледь  охватиш  зором.
Пташина  в  землю  кинула   зернинку,
Зали́шивши  самотньою  у  полі.

Лютує  все  сильніше  ця  зима,
А  вітер  все  підсилює  морози.
Вона  ж  боролась  з  вітром,  як  могла,
Їй  не  страшні  були  зими  погрози.

Здавалося  -  зламає  зараз  вітер,
Що  раз-по-раз   кида́є  пасми  снігу.
Та  де  ж  береться  в  неї  сила,  звідки?
(Зима  ж  лютує,  не  збавляє  бігу).

Вона  тонка,  живуча,  незборима,
Впаде  і  знову  випрямить  стебло.
Їй  не  страшні,  ні  вітер,  хуртовина.
Вона  живе  негоді  цій  на  зло.

Зморився  вітер, сам  у  неспокої,
Чому  вона  його  перемогла?
Та  відповідь  прийшла  оця  раптово:
Йому  все  зрозуміть  допомогла...

Жага  життя  -  велику  має  силу,
Вона  подужала  його  в  борні.
Змогла  ще    подолала  люту  зиму...
Тут  висновки,    на  диво  їм,-  прості...



: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005878
дата надходження 15.02.2024
дата закладки 19.02.2024

ТАИСИЯ

Рай земной и Рай небесный

Рай          земной          и          Рай          небесный.

Всё          чаще,          чаще          удивляюсь,
Как          мудро          создан        Человек!
На          протяженье          долгой        жизни
Он          помнит          «кадры»          детских          лет.
Перед          глазами        оживает  
Знакомый          с          детства          Рай          земной.
Сегодня          сердце          замирает:
Исчез          Божественный          настрой…
Во          мне          свежи          воспоминанья
Беспечной          жизни          детских        лет.
Природа        мне          дарила        знанья
И          заменяла          интернет…
ЧТО          собирала          по          крупицам
В          теченье          долгих,          долгих        лет?
Под      старость          МУДРОСТЬ          пригодится!
Она          дополнит          интернет…
Крупицы          мудрости        под      старость
Обязан        внукам        передать.
Приносит      мудрость        людям      радость!
Поможет        истину      понять.
А          жизнь          сюрпризы          преподносит
И          море          горя          через          край…
Устав        от        жизни          мы      попросим:
ГОСПОДЬ!          Прими        в          небесный        РАЙ!
12.  02.    2024.

.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006032
дата надходження 17.02.2024
дата закладки 18.02.2024

Lana P.

РОМАНТИКИ… (Дитяче)

Ніч  кричить  в  дупло  сови:
«Зорі  -  наші  острови!
Місяць  -  з  досвідом  човняр,  
У  хмаринні  -  плугатар.

Небо  -  море  навісне,
І  для  нас  не  затісне,
Попливемо  тет-а-тет
До  небачених  планет!»

А  сова:  «Угу,  угу,
Я  до  ранку  не  засну.
В  серце  зоряних  полів,
Краще,  вишли  кажанів,
Мандрівні  готуй  човни,  
Бо  романтики  вони!»

P.S.  Світлина  з  Pinterest.

11.02.24

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005893
дата надходження 15.02.2024
дата закладки 18.02.2024

Валентина Ланевич

Та в серці назавше

До  45-ї  річниці  випуску  нашого  8-го  класу  Березичівської  восьмирічки,  присвячую

Нанизує  пам’ять  думки,  мов  намисто,
Сколихує  вкотре  подій  полотно.
В’юниться  стежина  у  далеч  врочисто,
Ой,  як  же  давно  те  дитинство  було.

Портфель  за  плечима,  заплетені  коси,
Неслухи  пасма  тріпають  по  чолі.
І  перша  лінійка,  й  не  ясні  запроси,
Й  дзвінок  соловейком  "дзень"  у  повітрі.

Допитливі  очі  вивчають  училку,
Та  ловлять  нові  ще  для  себе  слова.
І  мають,  натомість,  п’ятірку  чи  двійку,
Що  сам  заслужив,  те  й  отримав  сповна.

Гулкі  коридори  наповнені  хором,
В  перервах,  дитячих  дзвінких  голосів.
Когось  таки  вгледиш  з  задумливим  зором,
Той  учень  у  мріях  вже  в  небо  злетів.

Життя  ж  швидкоплинно  лишало  позаду
Шкільні  безтурботні,  щасливі  роки.
Учительські  щирі  та  мудрі  поради,
Що  прийдуться  в  пору,  в  путі,  залюбки.

Дорога  в  майбутнє,  що  нива  у  літі,
Десь  пусто  й  без  цвіту,  а  десь  земний  рай.
Для  когось  коротка,  для  когось  в  суцвітті,
Та  в  серці  назавше  любов  й  рідний  край.

18.02.24
світлина:  наш  8-й  клас
я  у  першому  ряду  з  лівого  краю  (уже  без  бантів)

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006154
дата надходження 18.02.2024
дата закладки 18.02.2024

Олекса Удайко

ОДИНОКИЙ ЛЕБІДЬ

                 [color="#f73408"]  Автор  щиро  дякує  всім  тим,  
                   xто  поздоровив  з  минулими
                                         народинами.  [/color]
                   Як  відповідь  на  побажання  
                   В  А  М,    Д  О  Р  О  Г  І    Д  Р  У  З  І:
                   [color="#ff2f00"]₯₪₯₪₯₪₯₪₯₪₯₪₯₪₯₪[/color]
                   Бувальщина*,  що  символізує
                   життя  одинокого  чоловіка…
[youtube]https://youtu.be/zrn9orMjBq0
[/youtube]
[i][color="#800482"][b]З  лебідкою  розстався  я  давно,
з  тих  пір  чомусь  отак  одинаку́ю.
Палю  сигари,  балуюсь  вином:
люблю  свободу  –  матінку  святую!

З  гусьми  усе  ж  свої  я  узи  в‘ю
і  непогано  з  ними  уживаюсь,
та  про  якусь  таку-сяку  сім’ю
й  не  думаю,  хоча  буденно  маюсь.

…І  раптом  зойк,  як  лебединий  клич,
враз  розкриляє  лебедині  крила,
й  паде  із  неба  в  серце  те  “Ки-гич”,
мов  кам'яна  непереборна  брила…
[/color][/b]
28.03.2023
_________
*Світлина  автора  демонструє  одинокого
лебедя,  що  давно  мешкає  на  каналі  у  ра-
йоні  Лінденталь  міста  Кельна,  спростовуючи
відому  притчу  про  “лебедину  вірність  ”  і
“смерть  ”  у  разі  втрати  лебідки.
[/i]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978555
дата надходження 29.03.2023
дата закладки 15.02.2024

Анатолій Волинський

Стікає ніч…

Стікає  ніч,  вставати  мушу…  
Росою  стелиться  земля…
Ворони  крик  зриває  тишу
І  зграя  губиться  в  полях.

Десь  там  за  річкою  зорати
Весняний  лан  –    мою    нудьгу,
Прийдеться  рано-рано  встати  –  
Віддатись  плугу,  бо  в  боргу,

Перед  знедоленним  народом,
Що  копошиться  на  землі:
Чаклує,  радує  приплодом  
Своїм,  засіяним  в  ріллі.

Весна…не  спиться,  теж    охота
Примножити    посів    зрання…
В  селі,  в  звичай,  тяжка  робота!..
Врожаю  молиться  рідня.

Зі    сходу    тягне  прохолода….
Це    тьма  позиції    здає  
І  все  відроджує  природа:
Світає,  сонечко  встає.    

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785426
дата надходження 31.03.2018
дата закладки 15.02.2024

Анатолій Волинський

Відгоріло

Відгоріло…відцвіло  кохання,
Пролетіли    дивовижні    дні,
І  в  душі  застигли  трепетання,
Так  недавно,  радісні  мені.

Все  рожденне,  що  в  душі  горіло:
розвивалось,  пристрасно  цвіло,
Десь  в  тумані  парусом  біліло…
Промайнуло...  мов  би  й  не  було.

Більш  не  буде  зірка  серед  ночі,
Променем  сіяти  у  вікні,
Незабутні  ніжності  жіночі
Згадуватись  будуть    уві  сні.  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773866
дата надходження 28.01.2018
дата закладки 15.02.2024

Валентина Ланевич

Горе хапає за плечі

Світлій  та  незабутній  пам’яті  Героя,  полеглого  під  час  виконання  бойових  бій  на  Запорізькому  напрямку,  Ланевича  Анатолія  Миколайовича  (23.03.1986  -  10.11.2023)

Горе  хапає  за  плечі,
Каменем  давить,  в  грудях  болить.
Смуток  побіг  вздовж  Березич,
Щемом  б’ється  в  серцях  кожну  мить.

Воїн  вертає  додому,
Жаль,  "на  щиті"  на  вічний  покій.
Важко,  по  стежці  в  рудому,
Всій  родині  ступати  самій.

В  тихому  шелесті  листя
Губиться  впала,  згіркла  сльоза.
Стихло  в  чеканні  й  обійстя,
Був  дбайливий  господар  -  нема.

Добрий  та  люблячий  батько,
Щирий  син,  чоловік,  шваґер,  брат.
Як  же  сприйняти  те  тяжко,
Що  його  вже  нема  серед  нас...

Душа  його  лине  в  небі,
Між  Героїв,  полеглих  в  борні.
В  молитві,  світлій  жалобі  -
Голови  схиляємо  в  журбі.
17.11.2023

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998796
дата надходження 17.11.2023
дата закладки 14.02.2024

Катерина Собова

Дієта

Запросила    дівка    Оля
Жениха    Миколу      в    гості:
Хвилювався,    як    ніколи,
Купив    квіти,    вивчив    тости.

Оля    радісно    зустріла
(Готувала    все    зарані),
Стіл    для    зустрічі    накрила,
Як    в    престижнім    ресторані.

За    стіл    сіли.    Про    кохання
Коля    став    щось    торочити…
-Це    пусте,-    сказала    Оля,-
Давай    краще    їсти    й    пити.

Дівка    спритно    усі    страви
Вмить    до    себе    підсувала,
І    центнерна    ця    фігура
Віртуозно    все    ковтала.

Щезли    холодець,    салати
(Бо    була    голодна    зранку),
Поглинала    її    пелька
Плов,    шашлик    і    запіканку.

Поки    Коля    милувався,
Що    все    йде    без    суперечки,
Залишилася    для    нього
Одна    шкварка    й    ложка    гречки.

І    сказала    сумно    Оля,
Доїдаючи    котлети:
-Їм    я    завжди    вдвічі    більше,
Зараз,    бачиш    -    на    дієті.

В    жениха    включився    розум:
-Як    таку      за    жінку    брати?
Із    зарплатою    своєю,
Як    її    прогодувати?

Дивувалась    довго    Оля,
Що    пси    гавкали    навколо:
Назавжди    тікав    від    неї
Зляканий    жених    Микола.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005667
дата надходження 13.02.2024
дата закладки 14.02.2024

Світлая (Світлана Пирогова)

Наснилася весна

Зима.  Глінтвейн.  Скляні  квадратики  вікна.
Сплітає  лютий  макроме  морозне.
Бузку  засохлому  наснилася  весна,
Неначе  хтось  несе  його  з-за  рогу,

А  поки  в  фоліанті  -  пил  і  духота.
Хоч  заглядає  часом  хуртовина,
Розлук  далеких  в'ється  стигла  глухота.
Застрягла  у  суго́рбі  лиш  провина.

Глінтвейну  чи  бузку  відчула  аромат,
Який  вдихала,  ніби  кисень  часу.
Душа,  неначе  всілась  на  журби  шпагат.
Зима  безмовна  у  холодній  рясі.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005668
дата надходження 13.02.2024
дата закладки 14.02.2024

Lana P.

МЕТЕЛИК І БАБКА

Мій  Світелику,
Ти  метеликом
Пурхаєш  у  житі,
В  наймиліші  миті.

Торки  лапкою,
Диво-бабкою
Граю  від  натхнення  -
Танець  одкровення!

В  неозорості,
Крил  прозорості
Набираєм  силу,
В  сяйві  небосхилу.                                                                        


P.S.  Світлина  з  Pinterest  .

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005739
дата надходження 14.02.2024
дата закладки 14.02.2024

Lana P.

ДО ДНЯ ЗАКОХАНИХ…

Тріпоче  тростинка  на  вітрі,
Вогнями  цвіте  небокрай.
Літає  любов  у  повітрі  -
Попробуй,  свою  упізнай!          14.02.23




P.S.  Світлина  автoра.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005740
дата надходження 14.02.2024
дата закладки 14.02.2024

Lana P.

ВІТРОВІЇВ МІХ… (Дитяче)

Вітровіїв  повен  міх
Розв'язався  над  лісочком.
Щойно  репнутий  горіх
Покотивсь  униз  місточком.

Повне  дощику  відро
Назбирала  сіра  хмара,
Вздовж  розкинула  шатро  -
Суне  в  небі,  як  примара.

Перецідять  листопад
Крізь  імлу  дощі  осінні,
Перебілить  снігопад
Зиму  скуту  в  синій  іній!

P.S.  Світлина  автора
Листопад  2023

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005234
дата надходження 07.02.2024
дата закладки 11.02.2024

Світлая (Світлана Пирогова)

Ти саме та (пісня)

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=yCEWYsV3hQc[/youtube]                                                                                                            Слова  Світлани  Пирогової,  музика  і  виконання  групи  "Злива".

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005284
дата надходження 08.02.2024
дата закладки 11.02.2024

Катерина Собова

Пляма

В    магазині    Ганна    встріла
Дорогу    куму    Уляну:
-Скипидару    ось    купила,
Виведу    на    сукні    пляму.

-В    мене    теж    була    проблема,-
Підхопила    тему    Уля,-
Знають    всі:    люблю    порядок,
Акуратна    я    й    чистюля.

Кажуть,      плями    є    й    на    сонці
(Вченим    це    вдалось    відкрити),
Та    ніяких    плям    у    хаті
Я    не    можу    потерпіти.

В    шафі    зразу    розібралась,
Далі    все    ішло    за    планом:
Вивела    я    на    дивані
Величезну    жирну    пляму.

Вона    зранку    і    до    ночі
Бовваніла    серед    хати
І    мозолила    всім    очі  -
Не    хотіла    десь    зникати.

Що    робити    з    цим    диваном?
Враз    закінчилася    драма:
Вчора    вигнала    Івана  –
І    відразу    зникла    пляма!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005419
дата надходження 10.02.2024
дата закладки 11.02.2024

Любов Іванова

ЧУДОДІЙНА ВІАГРА

[b]Дід  Петро  про  ту  ВІАГРУ  чув  не  раз  хороше.
Та  аби  собі  придбати  -  все  немає  грошей.
Але  ціль  собі  поставив  по  осінній  днині.
Щоб  зробити  подарунок  бабці  Катерині…

Не  жував  він  довго  соплі  і  зробив  початок  -
То  продасть  відро  картоплі,  то  яєць  десяток…
То  пляшки  здасть,  що  знаходить  часом  біля  шинку.
Все  у  гроші  переводить,  щоб  потішить  жінку.

Капітал  ховав    від  бабки,  нащо  ті  розбори.
Люди  нал  несуть  у  банки,  а  дід  –  до    комори…
Років  два  збирав,  сердега,  економи  дійсно.
Далі  вузлик  взяв  з  грошима  та    подавсь  у  місто.

Це  ж  яку  він  ніч  влаштує  для  своєї  Каті  !!!
Того  щастя  вже  вже  літ  сорок  не  було  у    хаті.
Та  ото  було  б  спитати  у    дівчат  аптечних.
Як  пігулки  ці  приймати…Не  спитав,  сердечний…

Чув,  що  нюхають  щось  хлопці  і    стають  веселі…
Розім`яв  одну  на  бочці  з  причілку  оселі.
Нюхав  дід  цей  пил  завзято,  в    носі  лоскотало,
А  коли  зайшов  до  хати,  бабці    кепсько  стало…

Глянула  на  діда  скоса,    -Та  що  ж  це  за  лихо!!!
Подивись,  що  стало  з  носом…  і  зайшлася  сміхом!!
Третій  день  уже  сміється,  спинитись  не  може…
Дай  моєму  діду  розум,  милосердний    Боже!!  [/b]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005460
дата надходження 10.02.2024
дата закладки 11.02.2024

Валентина Ланевич

Розшумілись вітри

Розшумілись  вітри,
Розгулялись  вгорі,
Поміж  хмар  ясне  сонце  зникає.

Щось  тривожно  мені,
Темінь  тисне  в  душі.
Біда  смертна  в  напрузі  тримає.

Був  би  мир  на  землі
Й  Україна  в  добрі,
Було  б  літепло  в  серці  безкраю.

"Дай  же,  Господи,  нам
Пережити  війну,
Я  прошу  тебе,  Боже,  благаю!

Сили  з  вірою,  дай,
Хай  розквітне  наш  край.
Хай  у  мирі  він  щастя  зазнає.

У  любові  й  добрі
Проживались,  щоб  дні.
Вороги,  хай  же  кару  пізнають."

04.02.2024
світлина:  Валентина  Ланевич

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004933
дата надходження 04.02.2024
дата закладки 04.02.2024

Олекса Удайко

ГУМОР. КУРКА Й ОРЛАН

                   [i]Курка  хоч  і  літає,
                   Та  орлом  ne  стає!  
                                 Народна  мудрість
[youtube]https://youtu.be/GD0Fws4iQE4[/youtube]
[b][color="#8a048a"]Дворова  курка,  хлопаючи  крѝльми,
Зідралась  якось  на  високий  тин
Й  побачила  орлана  в  небі…  Пильно
Той  споглядав  на  грішну  землю…  Й  кпин  
                   У  тому  вдався  тут,
                   Що  муж  її  –  когут*
                   Орлана  не  злякався,
                   Лиш  чемно  запитався,
                   Чи  може  він  навчить
                   Його  й  жону  летіть?..
                   Обом  щоб  вище  хати
                   Не  в  сні  –  в  яву  літати,
                   Маленьких  щоб  курчат,
                   Коли  настане  час,
                   Із  даху  доглядати
                   Та  в  курник  заганяти…  

                 Орлан  на  тин  тут  ґречно  сів
                 Й  таке  когуту  відповів:

 —  Простори  неба  –  це  мої  пенати,
Родивсь  я  тут  й  згорю  у  тім  вогні…
Мені  дав  Бог  за  хмарами  літати,
А  вам  –  довіку  порпатись…    в  Lайні![/color]
[/b]
4.02.2024
________
*Півень.

P.s.  Чи  не  останні  події...    
є  підгрунтям  цієї  баєчки?[/i]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004936
дата надходження 04.02.2024
дата закладки 04.02.2024

МАЙДАН

НЕБЕСНА СОТНЯ

Вони  не  мертві,  а  живі...
Ніколи  не  вмирали.
Брусчатка  київська  в  крові,
де  янголами  стали.

На  Інститутській  досі  там.
На  них  фанерні  лати.
І  зазирая  в  очі  нам,
благають  пам"ятати

За  що  боролися  святі  -
за  Правду  і  Свободу,
щоби  при  владі  були  ті,
хто  є  слуга  народу.

На  них  фанера  а  не  сталь-
оті  святії  лати.
Від  них,  хто  робить  вертикаль,
знов  буде  утікати...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765187
дата надходження 10.12.2017
дата закладки 02.02.2024

Світлая (Світлана Пирогова)

Химерний забіг (четверик)

В  снопи  зима  складала  сніг,
Химерні  мчались  білі  коні,
Везли  снопи  у  сніжне  лоно.
Вітрисько  розкрутив  батіг.

Химерні  мчались  білі  коні.
Свистів  борвій,  за  ними  біг.
На  хвильку  ніби  занеміг,
Присів  на  льодянім  ослоні.

Везли  снопи  у  сніжне  лоно.
Мабуть,  відшліфував  мороз,
Блискучий  диво-віртуоз,
І  раптом  слідом  знов  погоня.

Вітрисько  розкрутив  батіг,
Він  коней  ляскав  і  періщив.
Неслись  химерні  через  ріще.
Зимі  сподобався  забіг.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004549
дата надходження 31.01.2024
дата закладки 31.01.2024

Світлая (Світлана Пирогова)

Химерний забіг (четверик)

В  снопи  зима  складала  сніг,
Химерні  мчались  білі  коні,
Везли  снопи  у  сніжне  лоно.
Вітрисько  розкрутив  батіг.

Химерні  мчались  білі  коні.
Свистів  борвій,  за  ними  біг.
На  хвильку  ніби  занеміг,
Присів  на  льодянім  ослоні.

Везли  снопи  у  сніжне  лоно.
Мабуть,  відшліфував  мороз,
Блискучий  диво-віртуоз,
І  раптом  слідом  знов  погоня.

Вітрисько  розкрутив  батіг,
Він  коней  ляскав  і  періщив.
Неслись  химерні  через  ріще.
Зимі  сподобався  забіг.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004549
дата надходження 31.01.2024
дата закладки 31.01.2024

Lana P.

ЖИТТЄВА ПУСТЕЛЯ (бездієслівне римування)

Шафранове  сонце,  шипляче,
В  обіймах  пустелі,  тремтяче,
Сповите  маревом  надії,
У  небі  лазурної  мрії.

Грайливе  спеки  мерехтіння  -
Любові  тайної  веління.
Назустріч  долі  -  двох  в  пустелі  -
Розлиті  дивом  акварелі.

Оази  ефемерні  танці,
Уяв,  оманливих  дистанцій,
У  швидкоплинну  тінь  розмиті
Туманних  хвиль  солодкі  миті.

Життя  -  облуд  оптичних  нарис:
Або  міраж,  або  оазис.                                                              16.01.24

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004458
дата надходження 30.01.2024
дата закладки 31.01.2024

Тамара Шкіндер

Ще сонце із-за обрію не встало

Ще  сонце  із-за  обрію  не  встало.
Зимовий  день  не  піднімав  повік.
Лиш  засвітилось  далини  лекало,
Вловивши  перших  променів  потік.

Ще  світ  дрімає,  і  в  прозорій  тиші,
Здається,  чую  як  пульсує  кров.
А  я  піщинка  у  космічній  ніші.
У  резонансі  з  всесвітом  любов.

Люблю  тебе,  мій  світе!  Невгамовність
Моїх  стремлінь  освятить  сенсу  час.
І  кожна  мить  вкарбує  неповторність
Того,  що  не  повернеться  до  нас.

Черпну  наснагу  кожної  хвилини.
Засію  словом  зоряні  стежки.
Керманичем  я  у  човні  полину,
Здолаю  чинно  шлях  цей  нелегкий.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004523
дата надходження 31.01.2024
дата закладки 31.01.2024

Валентина Ланевич

Коли сходила в небі зоря

На  вічну  пам’ять  Крату  Василю  Євгеновичу,
котрий  на  71-му  році  свого  життя  відійшов  у  вічність

Коли  сходила  в  небі  зоря,
Вечір  темний  спускався  на  землю,
Обривалось  людське  вже  життя,
Обіймалось  з  холодною  смертю.

Ще  б  пожити  йому,  таки  б  ще,
Походити  розважно  подвір’ям.
Перетерти  з  сусідом  слівце,
Скоротити  святкове  дозвілля.

Був  господар  Василь  не  який,
У  руках  всяке  діло  горіло.
І  до  танців  був  вдатний,  й  на  спів,
З  ким  у  воду  й  вогонь  ідеш  сміло.

Він  родину  любив,  був  добряк,
Та,  на  жаль,  душа  нині  у  висі.
Закінчився  земний  його  шлях
Вічним  спокоєм  в  смертнім  затишші.

31.01.24

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004524
дата надходження 31.01.2024
дата закладки 31.01.2024

Катерина Собова

Свята книга

Був    Микола    дуже    грубий,
Часто    гримав    на    дружину:
-Щоб    жона    корилась    мужу!-
Повторяв    їй    без    упину.

-Цей    закон    не    я    придумав:
Біблія    про    це    сказала!
Щоб    мені    не    огризалась,
Вище    мене    не    скакала!

-Зрозуміла,-    каже    Галя,-
Потягнулася    манірно,-
Все,    що    будеш    вимагати  –
Буде    зроблено    покірно.

І    як    тільки    в    гніві    Коля
Посилає    десь    дружину,
Вона    рада,    очі    сяють  –
Вмить    зникає    за    хвилину.

Задоволена    приходить
(Зберігається    інтрижка),
Чоловіку    не    перечить:
Біблія    -    найкраща    книжка!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004537
дата надходження 31.01.2024
дата закладки 31.01.2024

Олекса Удайко

СВЯТА ТРІЙЦЯ Муз. С. Голоскевича

[i][b][color="#9c0b89"]Впав,    козаче?..    Швидко    підіймайся    –
долі,    що    спіткала,    не    корись!
На    ногах    упевнено    тримайся,    
як    тримались    пращури    колись…

Ти    ж    відчув,    що    ти    не    наодинці?    
Віра    і    Надія    в    ногу    йдуть.
То    вони,    як    Господа    гостинці,
допоможуть    подолати    путь.
То    вони,    як    Господа    гостинці,
допоможуть    подолати    путь.

ПРОГРАВАННЯ  (без  голосу).

Там,    далеко,    десь    на    горизонті
блимає    іще    одна    зоря…
То    твоє    незгасне    й    щедре    сонце
путь    освітить    в    доли    і    моря.

Зірка,    що    тобі    так    вірно    служить,    
зветься    не    інакше,    як    Любов.
Це    вона...    людей    єднає    в    узи
й    зміцнює    єднання    до    основ!
Це    вона...    людей    єднає    в    узи
й    зміцнює    єднання    до    основ!

ПРОГРАВАННЯ  (без  голосу).

Трійця    зір    –    супутні    наші    зорі,
що    освічують    життєву    путь:
скоряться    простори    неозорі
і    спіткнутись    долі        не    дадуть!

Скоряться    простори    неозорі
і    спіткнутись    долі        не    дадуть!
Трійця    зір    –    супутні    наші    зорі,
що    освічують    життєву    путь!
Трійця    зір    –    супутні    наші    зорі,
що    освічують    життєву    путь!

ПРОГРАВАННЯ  (без  голосу).[/color][/b]

12.06.2022[/i]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950346
дата надходження 12.06.2022
дата закладки 28.01.2024

Олекса Удайко

ПОДУВ МОСКАЛЬ (шорт-поема)

.                      [i]…йшов  по  ріллі,
                       голодній  і  холодній  –
                       і  впали  сльози.
                                                     Спогад  з  дитинства.][/]
[youtube]https://youtu.be/Pu93I5B8Ywc?si=vbGe4lI8H03q002r[/youtube]
1.
[i][color="#057575"]][b]Подув  москаль*–  провісник  холодів  –
нетеч  на  ґрунті  шерхне  у  калюжі…
Який  байстрюк  тебе  на  світ  сплодив,
аби  зюйд-весту**  подихи  спаплюжить?

Подув  москаль?..  Нічого  вже  не  жди:
мерзотне  оживе,  а  тепле  змерзне…
Пощо  для  нас  жагучі  холоди  –
нехай  би  злі  від  холоду  пощезли!

Так  ні,  "воно"  ізнову  ожило
і  світом  хресним  про̀ростю  буяє…
Аби  добру  наставити  жало́,
аби  волати  світу:    "Ей,  ще  я̀  є!"

2.
…Подув  москаль  –  й  спалив  в  порогах***  Січ.
подув  москаль  –  і  вирізав  Батурин.
Подув  москаль  –  й  спаплюжив  нашу  річ****,
подув  москаль  –  й  свободі  край:  тортури.

Подув  москаль  –  і  в  нас  голодомор,
подув  москаль  –  кроваво  пали  Крути.
Подув  москаль  –  брехня,  грабіж,  терор,
подув  москаль  –  трьохсоті  в  нас  і…  трупи.

Подув  москаль  –  й  ошаленів  весь  люд,
кермо    вручивши  безбах-можновладцям:
лиш  дифірамби  й  марнослів’я  ллють:
юлавовму  вождю  прищаві  агнці!

Подув  москаль  –  ворота  в  нас  насті̀ж
огиидному,  мов  Z-мій,  Zа-сранцю,
бо,  бачте,  має  він  такий  “престиж”–
дітей  у  пекло  відправляти  вранці...

3.
...Природа  й  людство  мають  схожу  суть.
Така  суспіль!  Така  банальна  проза...
Вітри,  однак,  із  Заходу  подмуть  –
і  оживе  жовто-блакитна  Роза**.

І  розу  нашу  вже  не  відберуть  –
повстав  в  народі  хист  і  дух  козацький!!!
Тож    недарма  дав  Бог  нам  землю  й  путь,
"адін  народ"  –  царя  девіз  дурацький!*****

4.
...І  прийде  час  –  найкращі  із  вітрів
(пасати)  схлинуть    з    Середземномор’я.
З  москви  ж  –  ні  вітру,  ані  москалів!
Від  них,  прокля́тих,  
                                                         смерть...  
                                                                                 серіцтво...  
                                                                                                             горе...

О  життєдайний  вітре  із  Балкан,
о  благовісний  вітре  з  Піренеїв!
Москаль  не  схопить    нас  уже  в  капкан  –
не  збудеться  підступний  сон  "кощіїв"…

Карпати  наші  й  Кристалічний  щит******
навіки  застовпили  нам  Європу…
Закмітьте  це,  ординні!  К  дідьку  йдіть,
допоки  вам  тут  не  надрали  ж@пу!

Звідкіль  “дме”  людству  нищівна  біда  –
гряде  нарешті  світу  розуміння...
тож  щезне  тьма  кощія,  як  вода,
коли  проллється  сонячне  проміння!

Весняне  світтло  ба́рвить  горизонт,
подуга  наша  –  вже  не  за  горами…
Струсіть,  о  люди,    
                                                 геть  кощіїв  сон!  
Від  пекла    в  рай  ходімо!  
                                                                     Будьте  з  нами![/b][/color]

23.11.2019  –  5.01.2024
___________________
*північно-східний  вітер  –  норд-ост  –
в  нашій  Розі**  вітрів,  в  якій,  як  відомо,
з-поміж  вітрів  превалює  Зюйд-Вест**;
***Запорізька  січ  як  останній  форпост  
козацької  держави  юуло  знищено  1775  р.
за  вказівкою  імператриці  Катерини  ІІ;
****тут  –  мова;
*****йдеться  про  відому  статтю  ілеолога  
рашизму    путіна  "Одін  народ"
******Український  щит  –  південно-західна
частина  Східноєвропейської  платформи
земної  кори.[/i]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002661
дата надходження 09.01.2024
дата закладки 28.01.2024

Vasul_ILkovuch

Порожнеча

Понад  Кливов,  понад  Грунем  сонце  грає
Світ  великий  світ  блакитний  визирає
Надивуйся,  налюбуйся,  через  простір
В  диких  травах  срібні  струни  стелять  постіль.

Серце  бється,  серце  зовсім  очманіле
Тай  думки  летять  мої  -  промінні  стріли
Опустились,  опустіли  рідні  стіни
І  ніхто  мене  тут  більше  не  зустріне.

Сонце  гріє  ну  а  серце  моє  стине
Душу  наче  обплітають  павутини
Душу  мою  обплітає  порожнеча
Сонце  світить  а  в  душі  моїй  вже  вечір.

Клива  і  Грунь  мальовничі  гори  на  Прикарпатті.

25  01  2024р.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004034
дата надходження 25.01.2024
дата закладки 28.01.2024

Світлая (Світлана Пирогова)

Між ними (квартон)

Між  ними  хуртовини  і  вогонь  війни,
Неначе  день  марніє,  вечір  дригонить,
А  темне  ночі  тло  рве  на  частини  сни.
Міцна  ж  не  обривається  чекання  мить.

Мовчить  лише  смартфон,  хоч  гучність  на  всі  сто.
Між  ними  хуртовини  і  вогонь  війни.
Пече  мороз.  Ятрить  журливий  стрімко  ток.
В  молитві  лине:  "  Господи,  війну  спини!"

А  після  бою  рани,  згарищ  полини.
Когось  бинтують  знову.  Стихло  в  бліндажі.
Між  ними  хуртовини  і  вогонь  війни.
Зв'язок  пропав,  лиш  недосяжності  вужі

Звиваються  у  душах,  а  зима  сніжить.
Далеко  ще  до  пуп'янків  тепла  весни.
Як  пережити  студінь,  гіркоту  стежин?
Між  ними  хуртовини  і  вогонь  війни.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004291
дата надходження 28.01.2024
дата закладки 28.01.2024

Lana P.

ЗАМЕТІЛІ…

Заметілі  дмуть  у  труби  -
Переметів  -  тьма!
Прикусило  сонце  губи  -
Сяєва  нема.

Витанцьовують  поземки  
Рок-н-ролу  твіст,
Розлітаються  сукенки  
Під  оркестру  свист.

Снігокрутниця  в  запалі,
Мерзлих  снів  води,
Прокладає  магістралі  -
Замете  сліди.                                                                      15.01.24

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004214
дата надходження 27.01.2024
дата закладки 28.01.2024

Катерина Собова

Казочка для дiвчат

Жив    у      лісі    за    болотом
Добрий      дядько-чарівник,
Вмів    робити    відвороти,
Щоби    всякий    нелюб    зник.

Будь    кого    причарувати
Міг    цей    диво-чоловік,
Всі    загадки    розгадати
І    продовжити    ваш    вік.

Вирушила    у    дорогу
Оля    -    дівка    із    села,
Уже    вдень    була    у    нього  –
Свої    плани    принесла.

Сіла    перед    магом    чинно
І    розмову    повела:
-  Є    у    мене    та    причина,
Що    до    вас    та    й    привела.

Хочу,    щоб    мене    любили
Усі    хлопці    із    села,
Табунами    щоб    ходили,
І    щоб    слава    добра    йшла.

Щоб    всі    бігали    за    мною
І    не    шкодували    ніг,
Ішли    в    хату,    не    боялись,  
Що    високий    в    нас    поріг.

Можете    усе    робити:
Брати    вранішню    росу,
І    мене    перетворити
У    нечувану    красу.

Маг    добряче    постарався:
Тут    хоч    сядь,    кричи,    чи    плач,
І    зробив    із    дівки    швидко
Шкіряний    футбольний    м’яч.

Скільки    через    м’ячик-Олю
Було      стоптано    підків!
Бігають    за    ним    по    полю
Двадцять    дужих    мужиків.

Всі    гамселили    щосили
(Кожен      влучно    бити    звик)!
-Якщо    б’є,    то,    значить,    любить,-
Каже    мудрий    чарівник.

То    ж,    дівчата,      знайте    міру:
Ходіть    тихо,    а    не    вскач,
Хто    багато    в    житті    хоче  –
Буде,    як    футбольний    м’яч!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003487
дата надходження 19.01.2024
дата закладки 28.01.2024

Світлая (Світлана Пирогова)

Несказане (глоса)

                                                                                                                   Очима  ти  сказав  мені:  люблю.
                                                                                                                   Душа  складала  свій  тяжкий  екзамен.
                                                                                                                   Мов  тихий  дзвін  гірського  кришталю,
                                                                                                                   Несказане  лишилось  несказанним.
                                                                                                                                                                     Ліна  Костенко

Зірчасте  небо  посміхалось  з  нами,
Мені  здавалось,  що  я  сплю.
Не  шепотів,  торкався  скронь  вустами.
Очима  ти  сказав  мені:  люблю.

Не  знали  ми,  що  там  за  рогом  жде.
А  доля  готувала  вже  зигзаги.
Солоний  смак  лишився  мюскаде,
Душа  складала  свій  тяжкий  екзамен.

Вокзал  і  рупор,  і  обійми  ніжні.
Рукою  помахала  журавлю.
Й  життя  летіло.  Чи  були  суміжні?
Мов  тихий  дзвін  гірського  кришталю.

Зірки,  як  завше,  сяють  угорі.
Минуло  років  стільки,  як  світанків.
Сніги,  дощі,  веселок  кольори...
Несказане  лишилось  несказанним.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003493
дата надходження 19.01.2024
дата закладки 28.01.2024

Валентина Ланевич

Час

Час  трактує  рішення
До  кращого  чи  погіршення.
Хто  та,  як  порозуміється,
Щоб  розібратись  у  тому,  що  діється.
Страх  забирає  розсудок,
Тверезість  холодить  розум.
Біль  розриває  груди,
Горе  слідує  всюди.
Впасти,  сховавшись  в  шпаринку,
Хоч  би  і  на  хвилинку,
Не  приведе  ні  до  чого,
Доля  не  любить  слабкого.
Потом  вкривається  тіло,
Якби  навколо  й  зоріло.
У  мурашковім  єднанні
Будеш  в  душевнім  вигнанні,
Десь  на  межі,  на  грані,
Розуму  помутніння,
Сила  волі  додасть  лиш  мужніння.
Вижити,  коли  важко,
У  боротьбі  нелегко.
Мусиш  зібратися  з  духом,
Стати  в  собі  відчайдухом,
Аби  іти  вперед,
Якщо  випав  такий  уже  жереб.

28.01.2024

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004285
дата надходження 28.01.2024
дата закладки 28.01.2024

Анатолій Волинський

* * * (переклад)

       
                       А.  Пушкин.

                 *                *                *  
Во  глубине  сибирских  руд
Храните  гордое  терпенье,
Не  пропадёт  ваш  скорбный  труд
И  дум  высокое  стремленье.

Несчастью  верная  сестра,
Надежда  в  мрачном  подземелье
Разбудит  бодрость  и  веселье,  
Придёт  желанная  пора:

Любовь  и  дружество  до  вас
Дойдут  сквозь  мрачные  затворы,
Как  в  ваши  каторжные  норы
Доходит  мой  свободный  глас.

Оковы  тяжкие  падут,  
Темницы  рухнут  –  и  свобода
Вас  примет  радостно  у  входа,  
И  братья  меч  вам  отдадут.


                       Переклад

                     *                *                *  

У  глибині  сибірських  руд
Тримайте  з  гордістю  терпіння,
Не  згине  ваш  скорботний  труд
І  дум  високе  усремління.

Нещастю  віддана  сестра,
Надія  в  хмурім  підземеллі
Пробудить  гордість  і    веселля,
Прийде  омріяна  пора:

Любов  і  приязність  до  вас
Дійдуть  крізь  замкнені  затвори,
Як  в  ваші  каторжнії  нори
Доходить  вам  мій  вільний  глас.

Кайдани  тяжкі  упадуть,
Темниці  згинуть  –  і  свобода
Вас  прийме  радісно  зі  входу,
І  браття  меч  вам  віддадуть.


Благодарю  поэта  Е.М.  за  оказанную  помощь  при  переводе.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813440
дата надходження 11.11.2018
дата закладки 28.01.2024

Малиновый Рай

Любов (укр. варіант)

Любов  коли  дивляться  в  очі,
А  в  них  завжди  ніжність  і  ласка,
Любов  всі  приймають  охоче,
Хоча  не  завжди  це  як  казка.

       Любов  це  цікава  романтика
       Яку  так  шанують  вони
       Від  того  красивого  бантика
       І  до  глибин  сивини.


Любов  це  як  в  спеку  вода,
Вона  є  і  радість  ,  і  смуток,
Це  впевнена  завжди  хода
У  тих  що  взялися  за  руки.

Вона  і  ранить,і  п'янить,
Вона  живе  в  душах.Не  в  тілі.)
Вона  чисті  іскри  зорі
В  роках,що  на  крилах  летіли.

Любов  коли  десь  в  небесах,
Один  з  них  почне  знову  жити,
І  навіть  в  розірваний  шлях
Продовжать  безмежно  ЛЮБИТИ!!!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003801
дата надходження 22.01.2024
дата закладки 27.01.2024

Катерина Собова

Злюки

Був    я    парубок    нівроку  –
Вся    душа    співала,
І    на    розум    мене    бабця    
Часто    наставляла:

-Ти    в    компаніях    буваєш,
Придивляйся,    синку:
Як    дівки    їдять,    жартують,
Бо    підсунуть    свинку.

Якщо    дівка    з    ножа    їла
(Така    нетерпляча),
Буде    зла,    жорстока    й    підла    -
По    ній    тюрма    плаче.

Пам’ятав    я    цю    пораду,
Але    десь    прогледів,
Бо    не    стала    моя    жінка
Ні    пані,    ні    леді.

Тут    не    треба    щось    гадати,
І    йти    до    ворожки:
З    ножа    їла    -    така    злюка,
Не    бачила    ложки.

А    вже    теща,    та    зміюка!
Має    таке    жало,
То    вже    факт    незаперечний  –
Жерла    із    кинджала!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002714
дата надходження 10.01.2024
дата закладки 26.01.2024

Кадет

Клином клин

similia  similibus  curantur

Снег  искрится  и  режет  глаз,
И  не  спится,  -  не  в  руку  сон…
Обжигающе-яркий  страз
Порождает  унылый  стон…

А  причиной  всему  беда,  
Что  пришла  взамен  перемен…
Получилось,  блин,  как  всегда,
Снова  надо  вставать  с  колен…

Как  же  быть  и  куда  бежать?
Где  теперь  обрести  покой?
На  какую  кнопку  нажать,
Чтоб  исправить  системный  сбой?

Подозрение  гложет  мозг,
Недоверие  как  плагин…
Бесит,  ***  гламурный  лоск
Посреди  кошмарных  руин…

Кто  ещё  не  совсем  злодей?
Кто  способен  не  в  бровь,  а  в  глаз?
Кто  решится  спасти  людей
От  напыщенно-мутных  фраз?

Буду  верить,  что  ещё  есть
В  этом  мире  хотя  б  один,
Кто  разбавит  адскую  смесь,
Или  вышибет  клином  клин!

январь  24

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002753
дата надходження 10.01.2024
дата закладки 26.01.2024

Малиновый Рай

Очі коханого кольору

Твої  очі  коханого  кольору,
А  сам  колір  не  має  значення,
Я  закоханий  і  це  здорово
Що  ти  Богом  мені  призначена.

Ти  так  щиро  мені  всміхаєшся,
Від  тепла  твого  серце  тане,
Знову  й  знову  тобі  зізнаюся
Що  кохаю  тебе  ,кохана.

Вальс  життя,  нас  єднає  музика,
Ми  кружляємо  і  радіємо,
Хай  тримається  рука  за  руку,
Ми  окремо  вже  не  зуміємо.

В  душу  дивляться  твої  очі,
Милі  очі  коханого  кольору.
І  я  інших  очей  не  хочу.
Я  люблю  тебе.І  це  здорово!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004042
дата надходження 25.01.2024
дата закладки 26.01.2024

Валентина Ланевич

Доки сонце ще зоріє

Толочить  час  років  надбання,
Піском  збігає  у  щілину.
Життя  шукає  виправдання,
Тому,  що  піддається  плину.

Від  кроку  першого  земного
Маленької  іще  дитини,
До  поступу,  що  від  порога,
Веде  в  майбутнє  по  стежині.

В  майбутнє,  що  стає  минулим,
Та  плечі  муляє,  товчеться.
Серце  болить,  коли  є  чуле,
Не  все  ж  задумане  вдається.

А  час  летить,  мов  вітер  в  полі,
Роки  гортає  за  роками.
Біжить  шляхами,  де  тополі,
Спадає  пилом  поміж  снами.

Щоб  відродитись,  як  зуміє,
В  новому  тілі,  в  дні  прийдешнім.
Та,  доки  сонце  ще  зоріє,
Своїй  порі  всміхнись  тутешній.

09.01.2024
світлина:  Валентина  Ланевич

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002690
дата надходження 09.01.2024
дата закладки 26.01.2024

Валентина Ланевич

Замітає пороша сліди

Нависають  бурульки  зі  стріхи,
Щоки  щипає  аж  морозець.
І  не  треба  простої  зловтіхи,
Коли  серце  торкає  різець.

Долі  віти  схилила  калина
До  прикритої  снігом  землі.
Втислась  в  землю  й  маленька  хатина,
Сповідаючи  вітру  жалі.

Потьмяніли  від  часу  віконця
Вже  повільно  вбирають  тепло.
В  шпарки  лізе,  гуде  студениця,
Вирувало  життя  та  й  пройшло.

Зруйнувала  війна  людські  долі,
Кому  смерть,  кому  шлях  в  нікуди.
І  жнивує  життєві  недолі,
Замітає  пороша  сліди.

Простягає  незайманість  в  простір
Сніжний  витвір  красуні  зими.
Скупе  сонечко  все  ж  дає  моці,
Щоб  діждати  нової  весни.

17.01.2024
світлина:  Валентина  Ланевич

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003360
дата надходження 17.01.2024
дата закладки 26.01.2024

Lana P.

ПАМ'ЯТАЄШ?. .

Ти  пам'ятаєш    перший  мій  верлірб:
Про  дикий  острів,  золоту  рибину,
В  обіймах  океанських  часоплину,
Яка  торкнулася  душевних  лір?

Відчула  ярі  промені  тепла,
Сентиментальну,  романтичну  вдачу,
Усмішку  загадкову  на  додачу  -
В  його  палких  обіймах  ожила.

Двом  прихистком  став  сонячний  причал  -
Торкань,  цілунків  незабутніх  шал.
Читав  її  -  здіймались  вгору  груди,

Вчащались  різко  серця  амплітуди.
Ми  спілкувались  -  він  тоді  мовчав.
В  клітинці  кожній  вирував  запал.

15.01.24

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003258
дата надходження 16.01.2024
дата закладки 26.01.2024

Малиновый Рай

Великий Боже

Великий  Боже,  Матінька  Пречиста,
Я  вже  не  молодий,  я  вже  в  роках
Та  молитов  не  знаю  променистих,
Ще  й  часом  блуд  присутній  у  думках.

Пречиста  Діва,мій  Великий  Боже
Прошу  посійте  для  людей  добро,
Нехай  любов  неправду  переможе,
Щоб  Дух  Святий  все  зло  переборов.

Від  ворогів  не  хочу  море  крові.
Бажаю  щоб  очистилась  душа
І  увійшов  в  серця  їх  дух  любові,
Щоби  жили  на  далі  не  гріша.

А  тих  що  неможливо  повернути
У  Боже  Царство,  під  твоє  крило,
Суда  твого  нехай  не  оминути,
Хай  згине  зло,щоб  поруч  не  було.

Великий  Боже,сильний  і  єдиний,
Пробач,  святих  не  знаю  молитов,
Але  благаю  я,за  Україну,
Нехай  спасе  її  твоя  любов.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003885
дата надходження 23.01.2024
дата закладки 25.01.2024

Lana P.

Моєму землянину…

Мій  землянине,  що  Новоріччя
Принесло  Вам  під  крилами  січня?
Льодяни́ка  в  морозяну  хугу?
Сніговії  розвіяли  тугу?
Кучугурів  казкових  картини?
На  шибках  екзотичні  рослини?
Переметів  солодкої  вати?
Не  вгадала?  -  Вам  є  що  сказати!..
Вкрию  теплою  ковдрою  хвилі,
Вас  миттєво  зігрію  крізь  милі...
Острів'янка  Карибським  курсивом,  
Вашу  душу  розніжує  дивом.  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003781
дата надходження 22.01.2024
дата закладки 25.01.2024

Світлая (Світлана Пирогова)

Витвори зими

                                                                                                                                                                                                                                     
                                     (онєгінська  строфа)        

Зимовий  ранок  ніжністю  сповитий,
Припудрена  земля  в  глибокім  сні,
Колише  вітерець  ще  сонне  віття,
Проникли  пасма  сонячні  скісні.

Лоскочуть  паморозь  сріблясту  легко,
Озерного  прозору  кригу  глека.
Вуаль  упала  із  сосни  -  сніжить.
Біліє  небосхилу  мляво  нить.  

Пливуть  хмарини  в  небі,  як  вітрила
У  свіжім  мареві  старі  стежки.
Мої  легкі  мережаться  думки
Про  витвори  зими,  що  підкорила
Тонкі  вербові  кучері  дрібні,
І  переможно  їде  на  коні.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002717
дата надходження 10.01.2024
дата закладки 25.01.2024

ТАИСИЯ

Я улечу за облака.

Пора,          пора          себя          заставить.
;Уйти          от          жизненных          проблем.
Жилище        и        друзей          оставить.
Они      меня          поймали          в          плен.
Влечёт          сценарий          перемен.
Наверно          я        уже          мешаю,
Создав          дизайн,          комфорт,        уют…
 И          тот,        в        ком        я        души        не        чаю,
Не        ценит        мой        нелёгкий          труд.
Миры          далёкие          зовут…
Порву        я          жизненные        узы.
И        улечу        за        облака.
Талант        мой          здесь        пока        не      нужен…
Но        так          бывает,      что      пока….
Течёт          поэзии          река.
Уютный        РАЙ        за          облаками.
Его          Земляне          так          зовут…
Моя        Родня          там      обитает.
И          для        меня      ПРИЮТ        найдут…

Но        почему        не          улетаю?
ЧТО        держит        крепко        на      ЗЕМЛЕ?
Один      Господь        про        это        знает:
Мой        Сын          нуждается        во        мне…
24.  01.  2024.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003931
дата надходження 24.01.2024
дата закладки 25.01.2024

Катерина Собова

Корова у відпустці

Дуже    радий,    як    ніколи,
Шестирічний    Костя
На    канікули    приїхав
До      бабусі    в    гості.

Лоскотала    нюх    хлопчини
Бабусина    здоба,
Все    було    цікаве:    птиця,
І    в    хліві    худоба.

До    бабусі    притулився,
Їй    поправив    хустку:
-Коли,    бабцю,    ця    телиця
Піде    у    відпустку?

І    швиденько    починає
Бабі    торочити:
-Всі    тварини    від    роботи
Мають    відпочити.

Казав    тато    тьоті    Люсі,
Щоб    була    здорова,
Розказав,    що    у    відпустку
Йде    його    корова.

І    сміявся:    -Зараз    в    моді
Гостювати    в    мами,
Буде    пастись    на    городі  –
Все    згідно    програми.

А    для    тьоті    Люсі    будуть
Незабутні    днини,
Тато    довго    не    забуде
Райські      ті    години!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003995
дата надходження 25.01.2024
дата закладки 25.01.2024

Lana P.

Я Вас…

Я  Вас  почую  крізь  гірське  мовчання,
У  жебонінні  талої  води.
Переспіває  сонячне  кохання
Ліричний  вітер  на  усі  лади,
В  чуттєві  вуха  донесе  зітхання.

Поєднані  невидимим  серпанком,
Впиваємось  цілунками  до  дна,
Лоскоче  ніздрі  запах  духу  п'янко,
Хмеліємо  удвох  не  від  вина.
Солодка  ніч  укриється  світанком.

Я  Вас  побачу  в  образі  святого  -
Відлюдникам  прощаються  гріхи,
Близького  і  водночас  дорогого,  -
Для  душ  не  мають  значення  роки.              28.12.23

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002176
дата надходження 02.01.2024
дата закладки 07.01.2024

Катерина Собова

Дозвiлля хлопчика

Мама    з    татом    говорила,
Кудись    поспішала,
П’ятирічного    Кирила
Вмила,    зачесала.

-Я    відлучуся,    синочку,
Десь    на    три    години,
Відвідаю    перукарню
І    ряд    магазинів.

За    тобою    наглядати
В    цей    час    буде    тато,
Можеш    пазлики    складати,
З    нянею    гуляти.

З    нянею    цікаво    гратись,
Не    захочеш    спати.
Що    ти    вибереш:    ховатись,
Чи    казки    читати?

-Та    у    мене    варіантів
Не    так    вже    й    багато,
Бо    залежить    все    від    того,    
Що    вибере    тато.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002410
дата надходження 06.01.2024
дата закладки 07.01.2024

Світлая (Світлана Пирогова)

Безкарність

Мерзенні  руки  запустили
Ракетний  град  і  дронів  дощ,
І  крики,  плач  безмежних  площ
Від  горя  та  від  божевілля
Рашистських  покидьків  шалених,
В  яких  пуста  душа  марнот
Бездумності  віків  цейтнот,
Гріховності  прокази,  лепри.
Невже  ти,  світе,  в  летаргії?
Нечутний  милосердя  пульс,
Бо  не  торкнувсь  ракетний  пуск?
Породжує  безкарність  дії.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002415
дата надходження 06.01.2024
дата закладки 07.01.2024

Lana P.

ТВОРЧІСТЬ…

В  мені  вирують  тисячі  думок,
Розбурханих  уявами  у  вірші,
З  невидимих,  надуманих  ниток
Косички  заплітатиму  тугіші.

Здається,  що  літаю  до  зірок,
Щоб  тет-а-тет  зустрітися  з  тобою  -
Новий  наважуюсь  зробити  крок  -
Бентежна  творчість  не  дає  спокою.

Перепливаю  в  розумінь  ставок  -
Озвучення  мелодій  оркестрове,
Підспівує  там  кожен  острівок,

Запрошує  скитальців  у  танок.
Емоцій  інструменти  -  кожне  слово.
Урешті  завершальний  йде  рядок.          14.12.23

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001456
дата надходження 23.12.2023
дата закладки 27.12.2023

Катерина Собова

Мемуари

Академік    Рабінович
(Із    дружиною    гуляли),
Із    професором    зустрівся  –
Колись    разом    працювали.

Пригадали    семінари,
Свої    праці    наукові,
Як    усі    студентські    пари
Присвятили    рідній    мові.

-Я,-    сказав    професор    гордо,-
Пишу    зараз    мемуари:
Все    правдиво    до    подробиць    -
Не    літаю    десь    за    хмари.

Академік    враз    засяяв:
-Це    прекрасно!    Всі    ми    знали,
Що    талант    ваш    не    зів’яне!
Вже    багато    написали?

Чи    дійшли    до    того    місця,
Коли    вийшли    на    роботу,
І    сто    доларів    у    мене
Ви    позичили    в    суботу?

Тут    детально    зупиніться:
З    ювілеєм    це    співпало,
Всіх      хотіли    напоїти    -
А    грошей    не    вистачало.

А    я,    добрий    Рабінович,
Признаюсь,    зробив    це    здуру:
Не    подумав    і    позичив
Дорогу    таки    купюру.

В    мемуарах    все    важливо:
Різні    зустрічі    і    дати,
То    ж    помітьте:    мені    суму
Із    відсотками    віддати!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001725
дата надходження 27.12.2023
дата закладки 27.12.2023

Світлая (Світлана Пирогова)

Експрес зимовий наближається до свята (квартон)

Експрес  зимовий  наближається  до  свята.
Сніжинки  стелять  срібні  килими.
Летять,  летять  небесні  білі  янголята,
Листають  книгу  щедрої  зими.

І  мариться  пресвітлий  дух  Різдва.
Експрес  зимовий  наближається  до  свята.
В  м'яких  перинах  спить  крихка  трава,
Довкола  множаться  дива  сніжку  -  зернята.

Ліхтарики  яскраві,  голоси  завзяті,
Чарує  білизна  стерильна  час.
Експрес  зимовий  наближається  до  свята.
Про  першу  зірку  ми  почуєм  глас.

Мережить  візерунками  мороз,
Казкова  зимонька,  і  пахощів  багато.
І  мерехтить  на  гіллі  віртуоз,
Експрес  зимовий  наближається  до  свята.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001458
дата надходження 23.12.2023
дата закладки 25.12.2023

Валентина Ланевич

В розмові душевній

Ясним  овалом
Між  хмар  пелехатих
Місяць  по  небі  пливе.

Кидають  тіні
Дерева  мохнаті
На  землю  засніжену.

Грудки  замерзлі
Чорними  цятками
Манять  погляд  собою.

Здавлює  груди,
Зі  щемом  у  серці,
В  думці  життя  прожите.

Стишує  кроки
В  розмові  душевній
З  внутрішнім  власним  бо  я.

Як  не  спішися,
Щоб  всюди  добігти,
Богу  звітує  душа.  

23.12.23
світлина:  Валентина  Ланевич

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001474
дата надходження 23.12.2023
дата закладки 25.12.2023

Анатолій Волинський

Зимовий вечір (переклад)

       Зимовий  вечір
 
Буря  млою  небо  криє,
Сніжним  вихором  мете;
То  як  звір  вона  завиє,
То  заплаче,  мов  дитя,
То  по  крівлі  застарілій
Враз  соломою  шурчить,
То,  як  вершник  запізнілий,
Нам  в  вікно  заторохтить.        

Наша  схилена  халупка
І  печальна  і  тьмяна,
Що  це  ти,  моя  старенька,
При  замовкла  у  вікна?
Чи  то  бурі  завиванням
Ти,  мій  друг,  утомлена,
Чи  дрімаєш  під  дзижчання                  
На  мотив  веретена.

Вип’єм,  давнішня  подружка
Бідній  юності  моїй,
Вип’єм  з  горя;  де  ж  то  кружка?  
Серцю  буде  веселій.
Свою  пісню,  як  синиця
Тихо  за  морем  жила,
Заспівай,  як  та  дівиця
За  водою  вранці  йшла.

Буря  млою  небо  криє,
Сніжним  вихором  мете,    
То,  як  звір,  вона  завиє,
То  заплаче,  мов  дитя.
Вип’єм,  давнішня  подружка
Бідній  юності  моїй,
Вип’єм  з  горя;  де  ж  то  кружка?  
Серцю  буде  веселій.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001514
дата надходження 24.12.2023
дата закладки 25.12.2023

Кадет

Заповедные места

Мне  довольно  пришлось  поскитаться  по  белому  свету,  -
Поезда,  самолёты,  машины,  верста  за  верстой…
Были  светлые  встречи,  которым  забвения  нету,
Но  и  кое-что  было,  что  нынче  попало  в  отстой…

Мне  избытка  иллюзий,  похоже,  не  вышло  по  роду,
Правда,  всё  ещё  помню,  как  с  батей  гонял  голубей…
Но,  чтоб  люди  смогли  так  загадить  старушку-природу
Никогда  и  представить  не  мог  ни  за  что,  хоть  убей…

Но  я  всё  же  надеюсь,  что  есть  уголки  на  планете,
Где  ещё  сохранился  нетронутый  девственный  лес,
Где  и  птицы,  и  звери  доселе  резвятся  как  дети
И  полно  всяких  разных,  весьма  распрекрасных  чудес…

Там  ещё  никого  не  спросили,  за  что  он  в  ответе?
И  овечки  ещё  не  боятся  своих  пастухов…
Там  «железные  кони»  ещё  не  валялись  в  кювете,
А  к  обеду  привычно  щипают  своих  петухов…

Там  не  так,  как  у  нас,  втихаря,  второпях  и  вприпрыжку,
Там  в  криницах  водица  покуда  как  слёзы  чиста…
Там  никто  не  серчает  на  чью-то  хмельную  отрыжку
И  ещё  никого  до  сих  пор  не  снимали  с  креста…

Может  быть,  хорошо,  что  по  жизни  не  слыл  оптимистом,
Но  так  хочется  встретить  заветные  эти  места…
И  совсем  не  беда,  что  когда-то  не  стал  гармонистом,
И,  надеюсь,  расскажет  ещё  обо  мне  береста…

январь  23

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971183
дата надходження 17.01.2023
дата закладки 25.12.2023

Артур Сіренко

Королівство самотніх постатей

             «У  цьому  краю  засніженому
                 Я  прислухаюсь  до  тиші…»
                                                                 (Сайто  Мокіті)

Стукає  в  дерев’яні  двері
Епоха  полум’яних  птахів
(Відчиніть!)
Епоха,  що  замість  мантії
Огорне  тебе  мереживом  снігу,
Перетворить  притулок  на  капище
Твоїх  уривчастих  журавлиних  снів,
Твої  сірі  очі  –  на  свічада  просвітлень,  
А  твої  пасма  думок  незачесаних
На  завірюху  спіральних  галактик.
Срібна  мотузка-змія  –  
Це  дорога,  якою  твої  коні  нестямні  
Женуть  навіжено  
У  царство  чистих  озер,
Де  вітер  пише  крилами  чайок
Сонети  журби  очерету.  
А  ті,  що  лишились  на  березі
(Рибалки  поранених  слів)
Біліють  самотніми  постатями
Серед  сухих  чорнокорих  дерев,
Які  втомилась  рубати
Щербата  сокира  варварів.
Ми  рушаєм  на  Південь:
У  країну  квітучого  лавру,
Що  цвіте,  коли  сходить  Сонце,
Де  на  скелях  малюють  човни,
Темну  арфу  ховають  в  печері,
Вірші  декламують  пошепки,  
А  море  вважають  могилою
Мрій.  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000827
дата надходження 14.12.2023
дата закладки 22.12.2023

Наталі Косенко - Пурик

Цілунок на папері

Залиш  хоч  на  папері  поцілунок,
Що  випитий  давно  з  кохання  трунок,
Відчуй  на  хвильку  дихання  і  ніжність,
Вдихни  безмежну  та  незриму  вічність.

Торкнися  ти  думками  насолоди,
Хоча  в  обіймах  вже  лише  негоди,
Зберися  з  духом  і  полинь  у  небо,
Там  відчуття  сховалися  далеко.

Дмухни  в  повітря  розпач  і  невдачу,
В  думках  створи  узгоджену  задачу
І  розв'язок  її  ти  знайдеш,  знаю,
Цілунок  на  папері  залишаю.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001260
дата надходження 21.12.2023
дата закладки 22.12.2023

Кадет

Незваный гость

В  тусклом  свете  фонарей
По  ночам  ревёт  тревога…
Не  спасают  ямб-хорей,
Безнадёга,  безнадёга…

Покурить  пойду  на  двор,
Где  Луна  висит  как  дыня,
Заведу  с  ней  разговор
О  смирении  гордыни…

А,  вернувшись  со  двора,
Опрокину  чарку  водки
И  до  позднего  утра
Поплыву  на  утлой  лодке…

Погребу  туда,  где  ждут
Те,  с  которыми  когда-то
Не  один  съел  соли  пуд
От  зарплаты  до  зарплаты…
Где  нет  водки  и  вина,
Никому  не  моют  кости,
Где  воздастся  всем  сполна
И  не  воют  на  погосте…

Поклонюсь  святым  вратам
Без  отчаянья  и  злости,
Даже,  если  вдруг  и  там
Окажусь  незваным  гостем…

декабрь  23

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000406
дата надходження 08.12.2023
дата закладки 22.12.2023

Наташа Марос

НАВЧУСЯ…

Якщо  я  виживу  у  цій  страшній  війні,
Навчуся  говорити  слово  "ні"
Всьому,  що  не  вживається  в  мені...
Нехай  назавжди  згине  у  вогні,
Хай  стане  нижче  рижої  стерні
І  не  присниться  навіть  уві  сні
Все,  що  пізнали  ми  у  цій  війні..

Навчуся  щиро  говорити  слово  "ні".........

                       _              _              _

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962537
дата надходження 11.10.2022
дата закладки 22.12.2023

Это_я_Алечка

Я сплю лежа и сидя, и стоя…

Я  сплю  лежа  и  сидя,  и  стоя…
Осень  путает  мысли  плетет  паутину
И  приходит  во  сне  тихий  город  у  моря.
От  любых  других  снов  цепенею  и  стыну
Жизнь  качает  меня  на  скрипящих  качелях:
То  подъем,  то  провал  и  тошнит  в  промежутках.
В  декольте  зацепилась  резная  камея  -
Даже  ей  в  перепадах  судьбы  этой  жутко.
Даже  синее  небо  и  желтое  море
Разлеглись  в  горизонте  зеленой  волною,  
А  вокруг  –  облаков  белоснежные  шторы
Распахнулись  в  кулисах  небесного  кроя…
Я  уже  про  любовь  не  пою  и  не  плачу.
Укачалась,  наверное,  на  паутине…
Всё  возможно  во  снах  моих,  и  не  иначе
Всё  возможно  во  снах,  а  в  реальности  –  стыну.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995189
дата надходження 01.10.2023
дата закладки 22.12.2023

Циганова Наталія

***

а  за  коміром  грудень  
і  врятована  дивом  рука.  
той  мольфар  хірургії  -  ти  в  губи  його  цілувала  
за  зневірених  вас.  

до  останньої  краплі  бокала  
інфузійних  систем  ти  дорівнював  щем  
і  просив  відірвати  рукав.  
ти  брехав  що  молився.  
і  вона  гомінка  і  п'янка  

ніби  жодного  завтра.  
лиш  за  коміром  -  грудень  і  врятована  дивом  рука

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001112
дата надходження 18.12.2023
дата закладки 22.12.2023

Іванюк Ірина

Але ще до цього я знала…

Я  відчувала  плити  холодні...
В  день  сонячний,  перед  Стіною  Плачу
бачила  твій  образ  на  них,-
в  сорочці  кольору  пастелі.

Я  бачила  людей,  одягнених  в  скорботу,
і  знала,  що  це  "чиєсь",  та  насправді  "моє"...

Але  ще  до  цього  я  знала,  
що  сила  думки  підняла  дочку  Яіра,  а  також  Лазаря...
Що  відчаю  нема,  коли  любов  помножити  на  віру!

І  нехай  світ  зневажатиме  це,-
та  знов  бачу,  як  годинник  вибиває  "24"...
Ефект  електромагнітного  зв'язку  енергій.

20.12.2023р.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001251
дата надходження 20.12.2023
дата закладки 22.12.2023

Валентина Ланевич

Умитий дощем

Темний  вечір  умитий  холодним  дощем,
Краплі  виснуть  сльозою  на  голому  гіллі.
Жовтувато-рудий,  геть  розмазався  крем,
Трав  прив’ялих  ще  з  осені,  що  на  подвір’ї.

Потічками  біжить  по  доріжці  вода,
Поспішає  забіг  свій  подовжити  в  далеч.
З  новим  дзюркотом  кожним  стихає  хода  -
Не  втримати  силу  законові  всупереч.

Як  не  скажеш  і  вітрові,  щоб  не  шумів,
Бо  дитина  мала  засинає  в  кімнаті.
Не  зупиниш  і  вервечку,  скручену  з  днів,
І  думок,  що,  бувають,  п’янкі  й  пелехаті.

Надбігають  під  стукіт  дощу  у  вікно,
По  кутках  розповзаються  всіх  похвилинно.
Крутить  час  із  минулого  веретено,
Шепотить  щось,  повіки  стуляючи  сонно.

20.12.23

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001247
дата надходження 20.12.2023
дата закладки 22.12.2023

Елена Марс

Вже рік стоїть за волю Україна

"Вставай,  Україно,  вставай,  
Виходь  на  дорогу  свободи."
_______  Дмитро  Павличко


Вже  рік  стоїть  за  волю  Україна,
Вже  рік  іде  важкий  пекельний  бій.
Чому?..  Яка  на  ній  лежить  провина,
Що  ллється  кров,  дорогою  до  мрій?

Чи  то  така  важка  в  країни  карма,
Чи  просто  злидням  спокою  нема,
Що  скинула  радянські  з  себе  ярма,
Які  ще  й  досі  носить  руська  тьма?

В  мізках  хмільних  нема  свободи  слова.
П'яниць  мерзенна  армія,  раби!
За  що  вмирати  ви  в  бою  готові?
Чому  себе  вкладаєте  в  гроби?

Чи  вас  вовчиці  викормили  груди,
Що  ви  всмоктали  дикість  з  молоком?
Не  буде  Київ  під  царьком,  не  буде!
З  Москвою  не  піде  одним  шляхом.

За  вибір  свій  боротиметься  люто
Й  гонитиме  від  себе  вас,  рабів.
А  ви  ковтайте  путінську  отруту,  
Під  ляскіт  проржавілих  ланцюгів.

Тримає  опір  мужня  Україна,  
Історію  карбує  на  сувій:
Не  встане  більше  Київ  на  коліна,
Бо  -  він  господар,  на  землі  своїй.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975051
дата надходження 26.02.2023
дата закладки 20.12.2023

Это_я_Алечка

Патамушта!

Ты  играешься  в  жизнь,  как  в  театре.
Хороший  артист.
Вот  уже  пять  минут  до  антракта  -
Пронзительный  свист
От  галерки  до  ямы,  где  замер  оркестр,
А  в  портере  сквозняк,  точно  мантра
И  масса  пустующих  мест…

Ты  играешься  в  жизнь?
Ты  ещё  и  не  пробовал  жить.
Ты  разыщешь  добычу  и  будешь  её  сторожить,
Чтобы  не  было  сбоев,
Чтоб  пела  победа  внутри
Первый  робкий  шажок  до  Парнаса,
А  надо  бы,  минимум  –  три.
По  дощатым  и  хлипким  над  быстрой  рекою  мосткам
Ты  играешь  со  смертью,
Как-будто  рожал  себя  сам…
Может  именно  так  это  было  –
Из  всех  сухожилий  и  жил
Собирал  все  фрагменты  себя  по  кусочкам
Да  только  о  сердце  забыл
И  забил  на…

А  в  самом-то  деле:  зачем?!
От  него  столько  боли  в  потерях
И  лучше  жить  в  слове  «ничей»…
Толстой  кожей  не  чувствовать  боли,
Обиды  и  слёз
Никогда,  никого  не  пускать  к  себе  близко
И  думать  о  ком-то  всерьез.

Три  наперстка  –  под  каждым  поёт  пустота
Три  пути  –  перекресток
Четвертый  –  уход  в  никуда
В  темный  лес  иллюзорный
С  дубами,  грибами,  костром
И  все  мысли  о  буднях  мирских  
Отложить  на  потом…
Там  русалки  качаются  в  соснах
И  сипло  зовут  
Всех,  к  кому,  в  виде  скамов,
Приходит  загадочный  Брут,  
Собирает  на  кассе  долги  и  своих  должников,
А  потом  воздаёт  под  раздачу,
Но  это,  конечно,  потом…

Есть  теперь  и  сейчас
О  потом  мы  не  будем  судить…
Справедливость  –  гордыня,
Что  толку  о  ней  говорить?
Мир  и  так  иллюзорен  под  скальпом
Спешащих  во  тьму
И  на  кромке  обрыва  вторящих  своё:  «Почему?!»
Потамушта!

 

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999982
дата надходження 02.12.2023
дата закладки 20.12.2023

Это_я_Алечка

Патамушта!

Ты  играешься  в  жизнь,  как  в  театре.
Хороший  артист.
Вот  уже  пять  минут  до  антракта  -
Пронзительный  свист
От  галерки  до  ямы,  где  замер  оркестр,
А  в  портере  сквозняк,  точно  мантра
И  масса  пустующих  мест…

Ты  играешься  в  жизнь?
Ты  ещё  и  не  пробовал  жить.
Ты  разыщешь  добычу  и  будешь  её  сторожить,
Чтобы  не  было  сбоев,
Чтоб  пела  победа  внутри
Первый  робкий  шажок  до  Парнаса,
А  надо  бы,  минимум  –  три.
По  дощатым  и  хлипким  над  быстрой  рекою  мосткам
Ты  играешь  со  смертью,
Как-будто  рожал  себя  сам…
Может  именно  так  это  было  –
Из  всех  сухожилий  и  жил
Собирал  все  фрагменты  себя  по  кусочкам
Да  только  о  сердце  забыл
И  забил  на…

А  в  самом-то  деле:  зачем?!
От  него  столько  боли  в  потерях
И  лучше  жить  в  слове  «ничей»…
Толстой  кожей  не  чувствовать  боли,
Обиды  и  слёз
Никогда,  никого  не  пускать  к  себе  близко
И  думать  о  ком-то  всерьез.

Три  наперстка  –  под  каждым  поёт  пустота
Три  пути  –  перекресток
Четвертый  –  уход  в  никуда
В  темный  лес  иллюзорный
С  дубами,  грибами,  костром
И  все  мысли  о  буднях  мирских  
Отложить  на  потом…
Там  русалки  качаются  в  соснах
И  сипло  зовут  
Всех,  к  кому,  в  виде  скамов,
Приходит  загадочный  Брут,  
Собирает  на  кассе  долги  и  своих  должников,
А  потом  воздаёт  под  раздачу,
Но  это,  конечно,  потом…

Есть  теперь  и  сейчас
О  потом  мы  не  будем  судить…
Справедливость  –  гордыня,
Что  толку  о  ней  говорить?
Мир  и  так  иллюзорен  под  скальпом
Спешащих  во  тьму
И  на  кромке  обрыва  вторящих  своё:  «Почему?!»
Потамушта!

 

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999982
дата надходження 02.12.2023
дата закладки 20.12.2023

Анатолій Волинський

Дивний світ.

Всім  по  скрипочці  роздАли.
Геній  лірою  святив,
Прими  грали  –  зорі  ткали,
Мій    дутар  скрипів    один.

Як  ти  –  Боже,наш  єдиний
Знаєш:  що,кому,  куди?
Розмаїття    всюди  лине,
На  всі  сторони  лади!

Може,  дякувати    треба,
Що  дісталось  дві  струни?
Паганіні  -      однією    в    небо,
Вицвітав  мелодії  весни.

Тай  сиджу,собі,  в  куточку,
Трішки  порчу  дивний  світ,
і  вшиваю  свою  стрічку:
В  різнобарв'я,в  диво  –  цвіт.  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669042
дата надходження 29.05.2016
дата закладки 20.12.2023

Lana P.

У ВІТРУ…

У  вітру  -  безліч  сильних  рук,
Орлині  очі.
Уловлює  він  кожен  звук,
Думки  -  пророчі.

На  мить  притихне,  мовчазний,
Вирує  -  в  шалі,
Свободолюбний,  неземний,
Летить  у  далі.

Голубить  ніжно,  то  різкий  -
Кругом  присутній.
Хоча  незримий,  потайний,
Проте  -  відчутний.                                                                          19.12.23

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001179
дата надходження 19.12.2023
дата закладки 20.12.2023

Тамара Шкіндер

Чи можна звикнути до болю

Чи  можна  звикнути  до  болю?  Ні.
Пекучий  відчай  розриває  груди,
Бо  знову  хтось  загинув  на  війні...
І  як  було,  ніколи  вже  не  буде.

Злітає  в  сіре  небо  вороння.
І  знову  чорна  звістка  вечорами
Немов  примара  суне  навмання  
Й  впивається  кістлявими  руками

У  саму  душу.  Розпач  на  межі
Ще  світом  не  придуманих  означень.
Наперекір  біді  -  ми  будем  жить,
Бо  слабкості  нащадки  не  пробачать.

Чи  можна  звикнути  до  болю?  Ні.
Але  як  в  серці  не  згаса  надія,
Знайдеться  вихід  навіть  у  пітьмі  -
Там  вогник  перемоги  зажевріє.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001239
дата надходження 20.12.2023
дата закладки 20.12.2023

ТАИСИЯ

Возраст смеху не помеха.

Пусть          пенсионный          возраст          не          страшит.
Я          творчеством          увлечена.
Активный          мозг          идеями          кишит.
Пришла            желанная          пора!

Могу          на          ватмане        пейзаж          создать.
Моё        призванье    -    тушь,          перо.
И        в        шахматах        победу        одержать.
Открыто        в          мир        моё            окно.

Могу        позволить        раннюю        пробежку
По        экзотическим        местам.
Везу        оттуда        полную        тележку
Иронии        к        своим        стихам.

Теперь        я        посещаю        клуб        поэтов.
На        сайте        критиков        полно.
Я        всем        дарю        свои        стихи        при        этом.
Открыла        в        интернет          окно.

Люблю        иронию        в        стихах        и      юмор.
Мне        с        ними        веселее        жить.
От        смеха        ведь        никто        ещё        не        умер.
Друзья!        Давайте        не        хандрить!
Будем      творить,      шутить,        любить!

18.  12.    2023.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001052
дата надходження 17.12.2023
дата закладки 20.12.2023

Катерина Собова

Сукня

-Куди    зранку    поспішаєш?-
Подруга    питає    Люду:
-Розкажу    своє    я    горе,
Позов    ось    несу    до    суду.

Як    ти    знаєш    -    вийти    заміж
Була    давня    моя    мрія,
Тож      прийняла    місяць    тому
Я    співмешканця    Андрія.

Була    рада,    бо    він    клявся
(До    обіцянок    охочий),
Зробить    все,    що    забажаю,
Все    дістане,    що    захочу.

Телевізор    ми    дивились  –
Там    зірки    всі    виступали,
І    одна    вечірня    сукня
В    око    враз    мені    запала.

Чогось    ляпнула    я    вголос:
-Про    це    мріє    жінка      кожна:
Таке    диво    одягнути,
А    тоді    вже    й    вмерти    можна!

Через    тиждень    -    сукня    в    мене!
Ті    ж    блакитні    горошини…
Щоб    сюрприз    такий    зробити  –
Того    ж    дня    продав    машину.

-Боже    мій!    -    подруга    шепче,-
На    таких    молитись    треба,
Таких    зараз    не    зустрінеш,
Це    кохання    -    дар    із    неба!

Люда    в    крик:    До    чорта    сукню!
І    до    біса    горошини!
Вчора    взнала:      ця    падлюка
Продала      мою    машину!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001079
дата надходження 18.12.2023
дата закладки 20.12.2023

Валентина Ланевич

Завірюха

Завірюха  лопоче  у  двері,
Дощ  з  морозом  обсіли  вікно.
Забілились  всі  лавки  у  сквері,
На  землі,  теж  своє  полотно.

В  перемішку  і  чорне  і  біле,
Як  те  наше,  буденне  життя.
То  у  радості  й,  наче  стокриле,
То  сльозою  воложить  вуста.

Ну,  а  сніг,  сипле  вниз  по  косому,
Йому  байдуже,  що  є  навкруг.
Накриває  травичку  й  солому,
Де  поля  оминає  ще  плуг.

Де  окопи  і  вирви  чи  міни,
Де  скалічені  гілля  дерев.
Де  тривога,  в  чеканні  на  зміни,
Ув  очах  та  в  душі...Поруч  рев...

Знов  озвалася  залпом  гармата,
Тане  сніг  у  вогні,  що,  як  смерч.
Огризнулась  із  лісу  граната,
Сніг  не  в  змозі  спинити  там  смерть...

Накриває:  тіла,  краплі  крові,
Листя,  квіти,  річки  та  яри.
Робить  ляпку  в  друкованім  слові,
Сипле  й  сипле  донизу  згори.

23.11.23
світлина:  Валентина  Ланевич

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999258
дата надходження 23.11.2023
дата закладки 20.12.2023

Валентина Ланевич

Доки ще очі бачать

Розбите  серце  важко  вже  зцілити,
Не  вистачити  може  і  життя  на  це.
Та  у  душі  так  хочеться  любити,
Щоб  аж  горіло  та  пекло  вогнем  й  лице.

Сутність  людська  тотожна  всій  природі,
Тільки,  ми  -  люди,  забуваємо  про  те.
То  ж  не  даремно  кажуть  у  народі:
"Полюбиш  і  козла,  як  добре  прирече."

Козла  чи  не  козла,  кому,  як  вийде,
Та  в  парі  бути  краще,  як  одному  вік.
Якщо  не  вдома,  ти  чекаєш  -  прийде,
Будь  то  дружина,  коханка  чи  чоловік.

Земне  життя  коротке  для  пізнання,
Тому  бери  усе,  як  можеш,  що  дає.
Кохання  й  розлуку,  розчарування,
Доки  ще  очі  бачать,  як  сонце  встає.

18.12.23

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001099
дата надходження 18.12.2023
дата закладки 20.12.2023

Світлая (Світлана Пирогова)

І мед гірчив (вільний переклад)

И  мёд  горчил  -  зачем  крутой  рассол...
И  снег  чернел  -  да  так,  что  блёкла  сажа...
Ты  никогда  меня  ведь  не  любил,
Но  мне  уже  не  страшно.
Залётный  снег  засахарил  рассол,
И  оттепель  отмыла  то,  что  гусло.
Ты  не  был  ведь  дыханием  во  мне,
Но  мне  совсем  не  пусто.
Трава  впитала  небо,  а  в  траву
Забрался  ветер  острый  и  студёный.
И  эту  зиму  я  переживу  -
Во  мне  пусть  стонет.
Новейшим  снегом  замету  следы  -
Дорожки  пульс,  который  и  не  бьётся,
А  ты  крылом,  прозрачнее  слюды,
Черкнёшь  по  сердцу.

(Вільний  переклад  Світлани  Пирогової)




(Вірш  Наталки  Фурси

І  мед  гірчив  –  не  треба  і  ропи…
І  сніг  чорнів  –  та  так,  що  блідла  сажа…
І  ти  мене  ніколи  не  любив…
Та  вже  не  страшно.
Залітний  сніг  цукрив  мою  ропу.
Відлига  вимивала  сніг  загуслий.
А  ти  в  мені  і  подихом  не  був…
Та  вже  не  пусто.
Трава  всотала  небо,  а  траву
сотає  вітер,  гострий  і  студений…
Я  зиму  і  оцю  переживу  –
хай  входить  в  мене.
Новітнім  снігом  притрушу  сліди  –
як  стежки  пульс,  який  уже  не  б’ється…
А  ти  крилом,  яснішим  од  слюди,
черкнеш  по  серцю!  )

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001081
дата надходження 18.12.2023
дата закладки 19.12.2023

Lana P.

ЗАХІД РОЗЛИТИЙ…

Захід  розлитий  яблучним  сидром.
Море  ліниво  посьорбує  хміль,
Ґречно  запрошує  на  водевіль
Прядену  брижами  білу  кужіль,
Берегу  щедро  лишаючи  сіль.
Зорями  квітне  солодка  ваніль,
Мовчки  обласкана  сонячним  виром.

Крадеться  хижо  темінь,  як  видра,  -
Пришвартуватись  поставила  ціль,
Патрає  промені  в  млі  звідусіль,  
Стелить  сатином  лискучу  пості́ль.
Хмари  шаландами  йдуть  мимовіль  -
Повиповзали  з  небесних  підпіль,
Хвилі  окреслюють  обрій  пунктиром.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001128
дата надходження 19.12.2023
дата закладки 19.12.2023

Lana P.

В палаючої свічки…

В  палаючої  свічки  -  гострий  зір  -
У  тремі  блиски  кольорові.
Кохання  -  зряче,  не  сліпе,  повір,
Стікає  віск  віршами  на  папір  -
Шифруються  слова  любові.                                15.12.23

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000926
дата надходження 16.12.2023
дата закладки 17.12.2023

Наталі Косенко - Пурик

Осінній вальс

Ти  запросиш  на  вальс,  закружляємо  в  жовтому  листі,
Бач,  калина  стоїть  у  тендітно  барвистім  намисті
І  розкішний  пейзаж  вже  накинув  тендітні  вуалі,
Ми  пройдемо  не  раз  де  розкинулись  звабливі  далі.

Закружляємо  ми  у  танку  неповторнім  і  дивнім,
Ніжний  образ  краси,  відшукавши  чарівний  і  мирний
І  весь  трепет  душі  знов  відчуємо  в  кожному  русі,
Віддамось  почуттям  і  такій  дивовижній  спокусі.

І  у  митях  нічних  де  сховалася  ніжності  ласка,
Світ  для  нас  залишив  неймовірну  та  радісну  казку
І  у  сяйві  земнім  де  відчутні  всі  ноти  природи,
У  її  тишині  ми  відчуємо  смак  насолоди.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999206
дата надходження 23.11.2023
дата закладки 17.12.2023

Катерина Собова

Унiверсальне iм'я

Молодий    татусь    вже    зрання
З    подарунками    носився:
В    нього    радісна      подія  –
Син    учора    народився!

Із    дружиною    вже    разом
Стали    думати,    гадати,
Щоб    було    все    за    законом:  
Яке    ім’я    сину    дати?

Дідусі    й    бабусі    хочуть,
Щоб    вчинили    їхню    волю:
Ім’я    внука    зразу    вплине
На    його      життєву      долю.

Враз    церковний    календарик
Баба    Ніна    відшукала,
Щоб    був    Ангел  –  охоронець  –
Тут    сама    вже    слідкувала.

Та    заплуталася    швидко,
Бо    всі      дати    поміняли,
І    тепер    пішла    розбіжність,
Кого    в    свята    називали.

Коля,    Петя,    Вася,    Вітя  -
Це    так    просто    і    банально,
Треба    щось    таке    шукати,  
Щоб    було    оригінально.

Ім’я,      вибране    дитині,
Благородно    щоб    звучало,
В    ситуаціях    життєвих,
Щоб    постійно    виручало!

-Ізяслав!    Це    -    супер!    Браво!  –
 Розсудила    мама    Ліза,-
Де    потрібно    -    буде    Слава,
А    де    вигідно    -    то    Ізя!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000269
дата надходження 06.12.2023
дата закладки 17.12.2023

ТАИСИЯ

Природа украшает жизнь!

Что        предпочтительней        поэтам?
Купанье        в        море        знойным        летом?
Несётся        парус        по        волнам.
Причалит        там,        где        наш        вигвам!

И        эти        яркие        мгновенья
Зимою        снятся        нам        во        сне…
Зимой        другие        впечатленья!
Уже        в        лесу        я        на        сосне!

Явились        первые        сугробы.
На        лыжах        я        люблю        ходить.
Медведи        шли        в        свою        берлогу...
Пришлось          дорогу        уступить…

Что        предпочтительней        поэтам?
Благоухающее        ЛЕТО?
ИЛЬ        белоснежная        ЗИМА?
Где        мной        проложена          лыжня?
Чтобы        отметить        Новый        ГОД?
В        сторожке,        где      лесник        живёт.

Я        проложил        лыжню        поэтам!
Живая        ЁЛКА        праздник        ждёт!
Друзья!          Со        сказочным        сюжетом
Отметим        этот        Новый          Год!

Какое          лучше        время        года?
Не        станем        строго        мы        судить…
Пускай        нас        радует        природа
И        украшает        нашу        жизнь!

10.  12.  2023.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000510
дата надходження 09.12.2023
дата закладки 13.12.2023

Катерина Собова

Догодив

Міля    й    Вова    нещодавно
Стали    разом    в    парі    жити,
Чоловік    старався    дуже,
Щоб    дружині    догодити.

-Принесу    тобі      я  каву,-
Сказав    милий      жінці    якось,-
Що    тобі    смакує    краще:
’’Нескафе’’,    чи,    може,  ’’Якобс’’?

-Принеси    таку,    щоб    зразу
Захотілося    співати,
З    ковтком    кожним    все    навколо
Починало    розквітати.

Щоб    блищали    зразу    очі,
Щастям    душу    розпирало,
А    ще,    милий,    дуже    хочу,
Щоб    кохання    в    серці    грало.

Вова    ніжно    усміхнувся,  
Поглядом    обміряв    Мілку,
На    одній    нозі    крутнувся:
-Зрозумів.    Несу    горілку.

Задоволена    дружина,
Бо    розумний    в    неї    Вова:
Всі    бажання    й    забаганки
Розуміє      із    півслова!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000654
дата надходження 11.12.2023
дата закладки 13.12.2023

Lana P.

ЛЕБЕДИНЕ…

Не  кажіть:  все  мине.
Зігрівають  мене 
Ваші  крила  розкішні  -
Торки  чуйні  та  ніжні. 

Знаю,  сніг  промине,
І  зима  попливе
В  теплу  весну  човнами,
Почуттями  між  нами.

Не  кажіть:  не  тужи,
На  зірках  ворожи.
Місяць  буде  нам  свідком,
Білосніжна  лебідко.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000667
дата надходження 11.12.2023
дата закладки 13.12.2023

Lana P.

Сніжить…

Білі  павучки
Опускаються  з  неба.
Павутинний  світ.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000549
дата надходження 10.12.2023
дата закладки 11.12.2023

Тамара Шкіндер

Чи знаєш, як болить тремка душа

Чи  знаєш,  як  болить  тремка  душа,
Бо  на  стежках  розкидане  каміння?
Холодний  вечір  в  хату  поспіша,
Сховав  за  обрій  сонячне  проміння.

Мороз  вікна  зіниці  закував.
Заледенілий  морок  на  сторожі.  
А  сніг  все  падав  й  сріблом  гаптував
Зимову  ніч...  Враз  перехожим

Опинишся  в  дозрілому  житті.
І  знову  десь  шукатимеш  розраду...
А  сніг  усе  летів,  летів,  летів...
Зима  гряде.  Жаль,  літо  вже  позаду.







 

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000288
дата надходження 06.12.2023
дата закладки 11.12.2023

ТАИСИЯ

Волшебная нить.

Я        тебя        потеряла        из        вида.
Между            нами        снега        и        снега…
В        моём        сердце        застряла        обида:
Не        увижу        тебя        никогда….

Я          заботу        твою        не        забуду.
Комплименты        ты        мне        посвящал.
Я        уроки        твои        помнить        буду:
Ты        ошибки        мои        не        прощал.

Мы        с        тобою        красиво        дружили!
Среди        всех        ты        меня        отмечал.
Хоть        на        разных        планетах        мы        жили.
Задушевно          «на        ты»        величал!

Боль        разлуки        в        душе        затаилась…
Наши        чувства        нельзя        возродить…
Мне        как        будто        во      сне        всё        приснилось…
Нас        связала        волшебная        нить…

03.  12.  2023.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000079
дата надходження 03.12.2023
дата закладки 11.12.2023

ТАИСИЯ

Волшебная нить.

Я        тебя        потеряла        из        вида.
Между            нами        снега        и        снега…
В        моём        сердце        застряла        обида:
Не        увижу        тебя        никогда….

Я          заботу        твою        не        забуду.
Комплименты        ты        мне        посвящал.
Я        уроки        твои        помнить        буду:
Ты        ошибки        мои        не        прощал.

Мы        с        тобою        красиво        дружили!
Среди        всех        ты        меня        отмечал.
Хоть        на        разных        планетах        мы        жили.
Задушевно          «на        ты»        величал!

Боль        разлуки        в        душе        затаилась…
Наши        чувства        нельзя        возродить…
Мне        как        будто        во      сне        всё        приснилось…
Нас        связала        волшебная        нить…

03.  12.  2023.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000079
дата надходження 03.12.2023
дата закладки 06.12.2023

Анатолій Волинський

* * * (переклад)

             А.  Пушкин.

Я  пережил  свои  желанья,
Я  разлюбил  свои  мечты;
Остались  мне  одни  страданья,
Плоды  сердечной  пустоты.

Под  бурями  судьбы  жестокой
Увял  цветущий  мой  венець  –  
Живу  печальный,  одинокий,
И  жду:придёт  ли  мой  конец?

Так,  поздним  хладом  поражённый,
Как  бури  слышен  зимний  свист,
Один  –  на  ветке  обнажённой
Трепещет  запоздалый  лист.

                   Переклад
   
Я  пережив  свої  бажання,
І  свої  мрії  розлюбив;
Одні  лишилися  страждання,
І  пустку  в  серці  розплодив.

Під  бурями  років  жорстоких
Зів’яв  квітучий  мій  вінець  –  
Живу  печальний,  одинокий,
Чекаю:  чи  прийде  кінець?

Так,  пізнім  холодом  змарнілий,
Мов  взимку  бурі  чую  свист,
Один  –  на  гілці  спорожнілій
Тріпоче  запізнілий  лист!..    

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773053
дата надходження 24.01.2018
дата закладки 06.12.2023

Анатолій Волинський

Пташка (переклад)

                         Птичка.
                     А.  Пушкин.

В  чужбине  свято  наблюдаю
Родной  обычай  старины:
На  волю  птичку  выпускаю
При  светлом  празднике  весны.

Я  стал  доступен  утешенью;
За  что  на  Бога  мне  роптать,
Когда  хоть  одному  творенью
Я  смог  свободу  даровать.


                         Переклад
                 
                           Пташка

На    чужині    спостерігаю
Наш  рідний  звичай  давнини:
На  волю  пташку  відпускаю
При  світлій  святості  весни.

Я  став  доступний  утішінню;
За  що  на  Бога  нарікати,
Коли  хоч  одному  творінню
Я  зміг  свободу  дарувати!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788728
дата надходження 23.04.2018
дата закладки 06.12.2023

Світлая (Світлана Пирогова)

Солдату

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=EFHOuxTAvag[/youtube]Війни  ланцюг  стискає  міцно  душу.
Думки  твої,  солдате,  заплелись
В  одну  мету:    ворожу  бити  тушу.
Попереду  новий  гарячий  міст.

А  поки  ти  в  окопі  -  змерзли  руки.
Тебе  вже  гріє  прапор-оберіг.
Забудеш  про  поранення,  про  муки,
Бо  сняться  рідні,  хата  і  поріг.

Уранці  не  до  сну  -  війна  гуркоче.
Роса  кровавить...і  чекає  стрій.
Захиснику  сміливий,  рідний  хлопче,
Ти  сильний,  маєш  витримати  бій,

Бо  бачив  вже  не  раз  смертельні  пастки.
Зберіг,  зберіг-таки  здоровий  глузд.
Тримайся,  наш  герою,  без  поразки.
Молитва  лине  із  надійних  уст.


(Пісня  на  слова  Горової  Л.  "  Мало  чи  багато",  відео  і  виконання  Людмили  А.)

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998695
дата надходження 16.11.2023
дата закладки 01.12.2023

Світлая (Світлана Пирогова)

Ой, віхоло

Подушка  неба  тріснула  навпі́л,
Сніжило  рясно,  гучно  завивало.
Війни  несамовитий  був  приціл,
Людське  життя,  мов  сніг,  валили  валом.

Жорстокість  з  хугою  удвох  сплелись,
Ревли  вночі.  В  окопах  -    хлопці  мерзли.
Неподалік  -  поні́вечений  ліс,
Розхристані  дерева,  ніби  нерви.

-Ой,  віхоло,  скоріше  схаменись,-
Здається,  так  волало  все  довкола.
Ще  осені  не  впав  останній  лист,
Невже  у  тебе  серце  охололо?

Ти  ж  не  настільки  люта  і  страшна.
Хіба  тобі  з  війною  бути  в  парі?
Доволі  вітру  й  білого  рядна.
Не  треба  студінню  трясти,  -  зарано.

26.11.2023р.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999681
дата надходження 28.11.2023
дата закладки 01.12.2023

Lana P.

ПИРІЖКИ (дитяче)

Я  -  бабусі  помічниця,
Добра  з  мене  робітниця!
Дріжджове  місили  тісто,
А  йому  у  мисці  тісно  -

Підіймалось,  аж  пихтіло  -
Утікати  захотіло.
Приплескала,  пораділа:
"Тихо,  ша!"  -  Умить  присіло.

Потрудились  двох  -  до  ладу.
Начинка  із  яблук,  з  саду,  -
Уродили  на  відраду!

Пахощі  по  цілій  хаті  -
Пиріжки  смачні,  пухнаті!    
Буду  ними  ласувати!                                  1.08.23

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990371
дата надходження 02.08.2023
дата закладки 01.12.2023

Lana P.

Осінньо-калинове…

Прокльовує  тьму
Осінньо-калиновий
Ранок  сподівань.

P.S.    Світлина  автора  13/09/23

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993769
дата надходження 13.09.2023
дата закладки 01.12.2023

Lana P.

Здирає вітер…

Здирає  вітер  золоте  манто  -
Пручається  осінь  щосили.
Жаль,  що  для  Вас  я  -  ніщо  і  ніхто,
Щоб  Ви  мене  щиро  любили.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999277
дата надходження 23.11.2023
дата закладки 01.12.2023

Это_я_Алечка

Отшельник (troglodyte)

Когда  перебираешь  струны  
своей  гитары,  как  души,  
влюбленной  обморочной  дуры,
в  опое  утренней  росы  
упавшей  холодом  и  жаром,  
траве  даренною  слезой
терзаешь  сердце  мимоходом
за  тризну  и  за  упокой.
Но  не  спокойно…
Взгляд  упрятан  за  серокаменной  стеной
Кого  упрятал  в  казематы?
Какой  готовишь  приговор?
О!  Мрачный  гений  вдохновенья,
Ворвавшийся,  как  вихрь  в  дом,
Какого  ждешь  теперь  прощенья
У  самых  Высших  из  икон?
Какой  награды  ты  желаешь?
Какого  чуда  воспросил?
Не  Прокуратор,  не  Иуда  –
Не  миловал  и  не  казнил…
Тихонько  наблюдал  и  плакал
Над  заболевшею  Судьбой…
Не  оценил,  объятый  мраком,
Звезды  сиянья  над  собой…

Теперь  она  ушла  за  тучи
Обманом  -  леденящий  дождь
Чему-нибудь  тебя  научит,
А  ты  всё  ждешь…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995838
дата надходження 10.10.2023
дата закладки 29.11.2023

Это_я_Алечка

Находка

На  чердаке  пустого  дома  игрушку  старую  нашла:
Мишутка  –  порванное  ушко,  в  картонном  ящике  лежал…
Вокруг  какие-то  брошюрки,  забытых  кукол  череда,
Шмотьё,  игрушки,  обувь,  утварь  таил  заброшенный  чердак
И  острый  луч  хмельного  солнца  кроил  в  долях  чердачный  мрак.

Кудрявой  попкой  медвежонок  касался  солнечных  лучей
Такой  смешной,  такой  нелепый,  такой  воистину  ничей…
На  бурой  шейке  шов  неровный  –  игла  прошла  наискосок,
А  рядом  с  ним  Крещенский  праздник  ждал  старый  штопанный  носок…
В  надежде,  что  найдут  под  крышей,  заполнят  детским  волшебством
Что  в  штопанной  душе  задышит  на  Святки  воскрешенный  дом…

Быть  может.  Может  быть,  и  в  сказке  найдется  место  для  носка,
А  фальшь  намеренной  подсказки  смахнет  волшебная  рука…
Как  пыльный  след  на  глянце  сердца,  как  скрип  уставших  половиц,
Как  фотографии  в  альбомах  давным-давно  забытых  лиц.
А  медвежонок  спал  в  коробке  на  чердаке,  мордашкой  ниц.

Уйдет  печальная  подсказка  в  свои  печальные  миры.
Уйдет.  Оставит  место  сказке,  освободившись  от  игры,
Лишь  прихватив  с  собой  тяжелый,  обидный  сумрачный  совет
И  затаив  в  фальшивом  сердце:  чердачный,  пыльный,  мрачный  свет.
На  сотни  миллиардов  лет.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998787
дата надходження 17.11.2023
дата закладки 29.11.2023

Это_я_Алечка

не хочу

Не  хочу  я  ни  знать,  ни  видеть
Искры  света  в  чужих  глазах!
И  уже  не  ищу  ответов,
И  уже  не  даю  советов,
И  не  липнет  к  ладоням  страх:
Быть  оруганной  нелюбимой,
Стать  никем  на  чужом  балу,
Притягательной  и  гонимой
Сквозь  отчаяние  и  молву.

Ничего  я  не  понимаю
Не  пойму  я:  за  что  цеплялась
«Причепилась»:  тебе  сказали
И  ты    вторил,  а  я  всё  знала.
Пропускала  слова  сковозь  пальцы
Больно  было,  но  я  терпела.
Для  чего  мне  все  эти  танцы
Сатаны  на  балу  у  Геллы?

Все  понятно  –  тупит  дорога
В  сердце  очередь  холостых
Оморочилась  черным  смогом
На  холодных  гвоздях  литых…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999052
дата надходження 20.11.2023
дата закладки 29.11.2023

Это_я_Алечка

Цепи

Как  всё  завязано  в  цепи  единые!
Все!  От  причины  до  следствия  в  них.
Правила  жизни  непобедимые,
А  для  Вселенной  один  только  миг.
Вьемся  идеями,  мыслями,  сплетнями
Кто-то  считает  вперед  пять  шагов
Счастье  беседы  –  значки  междометия  -
Смайлики:  смыслов,  эмоций  и  слов…
Вот  догадайся:  сарказм  ли,  сочувствие
Плачет  окружность  слезой-запятой
Соприкасание  душ  ли  –  предчувствие
Мысли  заветной,  глубинной,  одной.
Бубен  шамана  и  тайны  костровые
Кто-то  выходит  из  боли  скрипя,
А  у  кого-то  бои  подковерные
Сотни  невинных  стремятся  подмять…
Цепи  единые:  тайны  и  следствия
Не  поддаются  раскладам  Таро…
И  обезличено  расчеловеченным
Ждет  покаяний  и  мира  Добро.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999730
дата надходження 28.11.2023
дата закладки 29.11.2023

Это_я_Алечка

дом в семи ветрах…

Опять  швыряешься  словами
Переворачиваешь  правду  
тупым  углом  и  -  в  никуда.
Четыре  месяца  в  года  –  
один  за  десять…  не  беда.
Беда  бела,  как  сажа  в  печке.

Любимый  дом  в  семи  ветрах…

Как  колыбель  качает  речка  
меня,  в  заоблачных  мирах
И  чёрный  кот  приходит  греться
теплом  любви…  окружены  
все  закоулки  и  местечки,
шелковицы  и  путь  наш  млечный,
и  нету  никакой  войны.

Скрепят  тихонько  половицы,
Вода  -  по  вёдрами,  в  небе  –  птицы.
Легко  и  нежно  на  душе.
 
Совсем  немного  суеты  
в  приготовлении  обеда  
и  длинная,  как  жизнь  беседа,  
но  не  о  нас...
Да,  нету  лжи,  спасибо,  
Только  не  спасает.
И  нежность  на  ладонях  тает
И  громко  падает  на  пол...

Бегу  куда  глаза  глядят
Подальше  от  грозы  душевной.
В  моих  словах  проснулся  мат
Я  стала  дерганной  и  нервной.
Мне  больно  думать  о  других,  
Кто  мог  тебя  рукой  касаться,
Мне  легче  навсегда  расстаться  
Тебе  оставив  этот  стих  -
мгновенным  счастье  на  двоих.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954784
дата надходження 29.07.2022
дата закладки 07.10.2022

Это_я_Алечка

дом в семи ветрах…

Опять  швыряешься  словами
Переворачиваешь  правду  
тупым  углом  и  -  в  никуда.
Четыре  месяца  в  года  –  
один  за  десять…  не  беда.
Беда  бела,  как  сажа  в  печке.

Любимый  дом  в  семи  ветрах…

Как  колыбель  качает  речка  
меня,  в  заоблачных  мирах
И  чёрный  кот  приходит  греться
теплом  любви…  окружены  
все  закоулки  и  местечки,
шелковицы  и  путь  наш  млечный,
и  нету  никакой  войны.

Скрепят  тихонько  половицы,
Вода  -  по  вёдрами,  в  небе  –  птицы.
Легко  и  нежно  на  душе.
 
Совсем  немного  суеты  
в  приготовлении  обеда  
и  длинная,  как  жизнь  беседа,  
но  не  о  нас...
Да,  нету  лжи,  спасибо,  
Только  не  спасает.
И  нежность  на  ладонях  тает
И  громко  падает  на  пол...

Бегу  куда  глаза  глядят
Подальше  от  грозы  душевной.
В  моих  словах  проснулся  мат
Я  стала  дерганной  и  нервной.
Мне  больно  думать  о  других,  
Кто  мог  тебя  рукой  касаться,
Мне  легче  навсегда  расстаться  
Тебе  оставив  этот  стих  -
мгновенным  счастье  на  двоих.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954784
дата надходження 29.07.2022
дата закладки 07.08.2022

Это_я_Алечка

Отпускаю

Я  отпускаю,  я  благодарю    

Лети  орел  спокойно  и  свободно  

Я  память  о  тебе  теперь  люблю  

Рекой  несущей  звезды  полноводно  

 

Я  отпускаю.  Ниточки  рублю  

Тупым  ножом,  чтоб  не  оставить  шансов  

Свою  свободу  я  себе  дарю  

Не  шевельнув  при  этом  даже  пальцем  

 

Лети,  уже  и  так  давно  не  мой...  

Ничей  для  всех,  за  гранью  горизонта  

Пиши  стихи  и  песни  звонко  пой

Я  послежу...под  пачечку  попкорна.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955221
дата надходження 02.08.2022
дата закладки 07.08.2022

Это_я_Алечка

Она моя

Нет  слов,  чтоб  объяснить  мою  любовь  к  тебе  простую:  
я  не  играю,  не  блефую,  
и  лазы  не  ищу  в  судьбе,  
не  плачу,  руки  не  ломаю  от  невозможности  свиданий,  
не  уменьшаю  расстояний,  
и  не  зову  тебя  во  сне.  

Мне  это  все  не  так  уж  важно,  
и  жизнь  сложилась,  как  могла,  
тебя  я  даже  не  ждала,  
и  не  сумею  быть  отважной,  настолько,  чтоб  ломать  плоты  
и  с  головой  нырять,  в  итоге.  
Нестись  теченьем  на  пороги  
безумий  жарких  красоты.  

Моя  любовь  –  она  моя!  

Глоток  воды  в  пустынной  суше,  
горячий  ветер  в  злую  стужу  
и  бесконечные  мосты  мечтой  объединенной  тайны,  
где  ты,  любимый,  самый  главный,  
мой  пленник  сбившихся  сердец:  
и  сын,  и  брат  мой,  и  отец,  
любовник  нежный  и  горячий,  
мой  «Код  да  Ви́нчи  »  -  настоящий,  
мой  –  чистый  ангел,  лживый  бес,  
скиталец  бездны  и  небес.  

Мне  ревновать  и  звать  –  смешно,  
смешно  играть  с  тобою  в  прятки,  
выращивать  бобы  на  грядках,  
томиться  страстностью  небес,  
ходить  с  тобой  в  сосновый  лес,  
чтобы  предавшись  наважденью,  
испить  хмельное  искушенье  и  сочинять  героев  пьес  
твоих,  до  одуренья.
Читать,  твои-мои  стихи,  
и  спорить  до  самозабвенья,  
о  том,  что  даже  пустоты,  
вокруг  царящей  не  достойно.  

Вести  в  гостях  себя  пристойно,  
от  чинной  скуки  изнывая,  
и  так,  как  будто,  оживая,  
закрывшись  в  комнате  чужой,  
стать  на  мгновение  собой,  
и  искромсать  тебя  на  части,  
в  угаре  сумасшедшей  страсти,  
и  тихо  ускользнуть  домой...

Шептать  на  ушко:  «только  мой!»…
и  знать,  как  сильно  заблуждаюсь,  
а  пуще,  что  и  не  раскаюсь,  мой  легкомысленный  герой,  но…  
Я  не  обжигаюсь,  
мужчину  обольстив  собой,  
к  нему,    обычно  охлаждаюсь,  
застывшей  огненной  рекой.

Ну,  назови  меня,  как  хочешь,  я  не  обижусь,  дорогой.  

Да,  я  такая,  в  этом  суть,
…  хотя,  мой  бес  –  большая  редкость,  
мой  личный,  левоплечный  бес.  

И  я  храню  слепую  верность,  
тому,  кто  тайно  в  сердце  влез,  нахально..  
Милый  мой  повеса,  
теперь  я:  и  пасквиль,  и  месса.
И  в  этом  –  личный  твой  прогресс.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955600
дата надходження 06.08.2022
дата закладки 07.08.2022

Світлая (Світлана Пирогова)

Не втрачаймо бачність

Оленівка...Азовці...Україна.
І  плач,  і  горе.  Де  ж  ти  ,  світе?
Чому  смертельні  рани  і  руїни?
Тортури,  зґвалтування  квіту?

Порочність,  гниль,  бездушність  -  все  ввібрали
Російські  варвари  безбожні.
Лукавство,  фальш,  обман  -  війни  орало
Катів  народу.  Звірство  в  кожнім.

Сховати  злочини  хотіли  монстри.
Ніхто  ніколи  не  пробачить.  
Допоки  сила  наша  є  і  змога,
Борімось,  не  втрачаймо  бачність.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954926
дата надходження 31.07.2022
дата закладки 01.08.2022

Анатолійович

Марусинка. Сл. Андрія Мартиненка (Амадей)

Вибира  Маруся  рано  на  городі  огірки,
Одинокій  спать  погано,  хай  прийшов  би  хоч  який,
Бере  в  руки  огірочка,  зводить  в  небо  очі,
Розгулялася  уява  у  тілі  жіночім,
Аж  метелики  заграли  у  тілі  жіночім.

Назбирала  у  торбину,  несе  їх  до  хати,
Аж  тут  сусід  біля  тину,  та  ще  й  не  жонатий,
Від  уяви  аж  тріпоче  все  тіло  жіноче,
Не  такого  огірочка  Марусинка  хоче,
Не  простого  огірочка  Марусинка  хоче.

Марусинка  запросила  на  обід  сусіда:
"Ти  ж  приходь  іще  й  вечерять,  не  тільки  обідать!"
Розпашілась  Марусинка,  славу  шле  до  неба,
Отримала  в  нагороду  те,  що  було  треба,
Отримала  Марусинка,  Ох...  те  що  було  треба.

"Ой,  як  добре,  що  я  маю  такого  сусіда!
Ти  завжди  приходь  до  мене,  не  тільки  обідать!"
Марусинка  дуже  рада,  славу  шле  до  неба:
"Як  же  ж  славно,  що  дістала...Ох,  ох...  те,  що  мені  треба!
Слава  Богу,  що  я  маю...  Ох,  ох...  те,  що  мені  треба!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954815
дата надходження 29.07.2022
дата закладки 01.08.2022

Анатолій Волинський

Ти

Ти  -  ластівка  весняна,
Відрада  для  душі,
Кохана,  незрівнянна  –  
Мов  блискавка  вночі.

Собою  сліпиш  очі,
Дивуєш  кожну  мить,
А  голос  твій  співочий  -
Родзинкою  бринить.

Неначе  колискова
Поезія  твоя
І  магія…  у  слова  -
від  співу  солов’я.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759781
дата надходження 10.11.2017
дата закладки 01.08.2022

Любов Іванова

ЗУПИНИСЬ, ПЛАНЕТО !

[b][i][color="#0896c9"]Зупинись,  плането,  на  єдину  мить,
На  твоєму  тілі,  ген,  земля  горить.
В  неї  сиплять  гради,  б"ють  ракети  в  ціль,
А  довкола  смерті,  сльози,  крик  і  біль!

Просимо,  плането,  зупини  орду!
В  мирі  хай  розквітнуть  вишні  у  саду,
Хай  полине  з  гаю  пісня  солов"я,
Усміхнеться  сонцю  зранена  земля.

Хай  з  підвалів  вийде  врешті  дітвора,
І  відлунням  лине  сміх  у  всіх  дворах!!
А  тривоги  зникнуть  з  гучномовців  геть,
І  відпустить  серце  слово  горя  "смерть".  

Зупинись,  плането,  хай  притихне  вир,
Україні,  людям  так  потрібен  мир!!!
Вже  весна,  лаштують  гнізда  журавлі,
Хай  же  горе  щезне  з  нашої  землі.

10.04.22  р[/color][/i][/b]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944608
дата надходження 10.04.2022
дата закладки 14.04.2022

Олекса Удайко

ВЗІРЕЦЬ НЕХЛЮЙСТВА І БРЕХНІ

               Приємно,  що  КП  "оживає"  після  першофаз
               нашої  воістину  Вітчизняної  війни  проти  РФ
               до  літературної  роботи  повертається        в  с  е
               більше  і  більше  петів  і  поеток.  Хотілось    б  и
               наше  гостре  слово  "діставало"...    кого  треба  
               не  тільки  в  Україні,  але  за  її  межами,  зокрема
               на  росії.  Останнім  часом  мені  доводилось  зану-
               рюватись  в  "літературниий  бомонд"  СТИХИ.РУ
               та  штурхати  його  своїм  "тризубцем"  рашків...
               В  резутьтаті  16  віршів  моїх  антивоєннго  та  
               політичного  змісту  було  "забанено"  ПУ-цензурою,
               відтак  прийшлось  змінити  тактику  та  перейти  на
               коментівання  творів  горе-поетіів,  зразок  одного
               з  них,  членкині  СПРосії,  я  наводжу    тут.  Судіть  самі  
               про  рівень  їхнього  "літературного  мистецтва"  
             і  не  тільки...
 [youtube]https://youtu.be/mUaWnsYvvxg[/youtube]
         "Лицо  истинных  в  кавычках  украинцев
                                 Ольга  Ялош-Дядюнова
   (  На  интервью  Гордона  Д.  с  Веркой-Сердючкой")

Никто    никого  не  слышит.
И  каждый  в    затылок  дышит.
Как-  будто  сто  жизней  у  всех
И  жуткой  мглы    слышится  смех.

Истории  судеб  народов  забыли,
И  в  школьных  учебниках  все  извратили.
И  вот  уже  мало  кто  помнит-    откуда
Границы  возникли  -  похоже  из  «  басен»  ютуба.

Где  каждый  что  хочет,  лопочет.
И  видео  гневное  бросит    и  Родину  нашу  поносит.
Вот  Верка-Сердючка  -персонаж  музыкальный
Грудями  трясла  на  подмостках  России.

Но  льётся  хула  из  уст  маской  закрытых
Живой  я  в  квартире    и  нет,  и  бомбёжки
И  я  не  боюсь,  авось  отсижусь  .
Здоровый  детина-  в  бойцы  не  гожусь.

Маску  в    квартире  ты  собственной  носишь.
Вместе  с  Гордоном  Д.  Россию  поносишь.
Где  на  квартиру  на  эту  сработал.
Где  шоу  –бизнес  окружал    вас    заботой.

Как  проститутка  крутить  будешь  задом,
Если  русский  солдат  вдруг  появится  рядом.
Стрелять  языком  в  президента  ты  можешь.
Что  же  народу  своему  не  поможешь  ?

Мы  меморандум  прочтём  Будапештский,
Где  Украина  границ  не  имеет
Там  все  живущие    не  разумеют
НЕТ  Государства  как  УКРАИНА.
Это  лишь  область,  административный  район.
Никитой  Хрущевым  был  отделен.

Да  жили  б  и  жили  ,детишек  растили.
Да  только  себя  вдруг  возомнили.
Европейский  союз  поспешил  им  на  помощь.
Демаркацию  границ    чтоб  они  совершили.
За  это  ворота    для  НАТО  открыли.

Кто  же  свою  землицу  отдаст.
И  от  РОССИИ  получен  отказ  !!!!

*  Демаркация-  определение  границ  государства  с  согласия
соседей.

08.03.2022г."  [[i]цит.:[/i]  [b]Ол.Уд.[/b]]

Написать  рецензию  [[i]цит.:[/i]  [b]самого  себе[/b]  дослівно]
[i]Если  бы  в  анонсе  не  прочел,  что  дело  имею  с  "членкиней"  СПР,  наверное  и  глаз  бы  не  остановил  на  той  "бредятине"  которая  несет  тут,  с  позволения  сказать,  руссская  писсятельница!  А  так,  по  меньшей  мере,  смогу  узнать,  куда  скатилась  литература  за  времена  правления  плешивого  Адольфа  Путлера!  Теперь  понятно,  почему  этот  выродок  полез  в  Украину:  перевелись  таланты  на  московии...  От  и  полез!  Иначе  сгинет  Империя  Зла...  баз  адекватных  людей,  не  говоря  уже  о  талантах!
Я  уже  не  говорю  о  качестве  письма  -  ни  рифмы,  ни  ритма,  ни  образов!  Так  пишут  у  нас  дети  второго  класса  общеобразовательной  школы  детей  с  недостатками  интелектуального  развития.  Речь  о  другом.  Что  вы,  мадам,  знаете  об  украинцах,  не  побывав  в  этой  удивительной  стране!  Мне  тоже  не  нравится  Гордон  как  журналист  и  Верка  Сердючка  как  артист  и  его  сценический  образ!  Но  кто  вам,  московитам,  дал  космонавтику?  Не  наш  ли  Кондратюк?  Авиацию  -  не  наш  ли  Сикорский,  Ракетостроение  -  не  наш  ли  Королев,  конституцию  -  не  наш  ли  Пылып  Орлик?  математику  -  не  наша  ли  София  Ковалевская,  наконец?  И  т.д.  и  т.п.
Обгадить,  хаять  -  последнее  дело,  на  что  способен  московит  вашего  уровня!  Такие  вот  и  пришли  в  свободную  державу  убивать  детей,  насиловать  женщин,  бомбить  города  и  села  свободолюбивого  народа!  Покайтесь!  Хотя...  уже  поздно!  200-тые  и  300-тые  заполонят  скоро  всю  вашу  поганую  империю  вместе  со  своим  неудачником-императором  воздуха  -  Империи  зла,  ибо  земли  у  вас  уже  нет  -  живая  могила  и  погост  из  живых  трупов,  одураченных  вашей  фашистской  пропагандой![/i]

Олекса  Удайко      11.04.2022  19:47      •      Заявить  о  нарушении  /  Редактировать  /  Удалить

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944750
дата надходження 11.04.2022
дата закладки 14.04.2022

Елена Марс

Страшне сьогодення

Які  ж  то  страшні'  сьогоденні  новини...
Таке  відчуття  -  ніби  в  серці  ножі!
Нервові  клітини  уже  на  межі  -
До  крику!  Коли  ж  ти  вже  згинеш,  скотино?!  

Коли  ж  ти  вже  здохнеш,  гидото  російська?!
Чи  ж  мало  ганьби  тобі  й  крові,  скажи?!
Додому,  до  себе,  скоріше  біжи,
Як  ні  -  стрінеш  смерть  від  козачого  війська!  

Від  кожних  очей  українських  -  прокльони:
Щоб  очі  дитячі  ти  бачив  в  аду,
Яких  ти  нещадно  убив!  За  біду
Заплатиш  по  людським  і  Божим  законам.  

Бо  прощення,  гаде,  не  буде  ніколи!
Цієї  війни  не  простить  тобі  Світ
Й  не  буде  добра  тобі  тисячу  літ!
За  біль:  і  розплата  тобі  буде  -   болем.  

За  смерть:  і  розплата  тобі  буде  -   смерть.  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944083
дата надходження 05.04.2022
дата закладки 05.04.2022

Это_я_Алечка

Мы не прячем Судьбу

Мы  не  прячем  Судьбу  в  уходящий  вагон,  
Не  шуршим  колесом  на  Варшаву.
Возбуждает  раскатов  навязчивый  гром
В  наших  жилах  и  доблесть  и  славу!

Мы  уже  перестали  бояться  сирен
Завывающих  смертной  тоскою,
Мы  стоим  на  пороге  больших  перемен  
За  чужою  большою  игрою.

Небо  крошит  свинец  свой  на  битый  асфальт
На  пустые  холодные  крыши
Эх,  Судьбина    -  Судьба  заколдованный  фарт
Где-то  выше  весны,  где-то  выше

Всё,  что  было  чужим  -  зарастет  у  дорог
Подорожником  темно-зеленым
Есть  одна  только  правда  и  имя  ей  -  Бог
И  все  те,  кто  за  Ним...  поимённо  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941690
дата надходження 05.03.2022
дата закладки 05.04.2022

Это_я_Алечка

И станут приходить…

И  станут  приходить  хорошие  стихи
Из  дальних  далеков,  как  отблески  рассвета
И  в  душу  заходить  легко,  без  дураков,
Без  пафосных  рывков  искусственных  сонетов.

И  станет  ярче  свет  почти  в  конце  туннеля
И  свежий  воздух  пить  захочется  с  утра
Скорей  всего  не  март,  скорей  -  конец  апреля
Пятнадцать-тридцать  дней,  короче,  ерунда.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941982
дата надходження 09.03.2022
дата закладки 05.04.2022

tatapoli

РАЗОМ ДОБРЕ ЗАХИЩАТИСЬ

Дядько  Сем  із  тої  хати,
що  за  автобаном,
наче  вже  не  дочувати,
хорий  став  за  станом...
    Просю  в  него,  дай  соломи,
щоб  владнати  стріху,
бо  літають  птахи  коло,
не  матиму  втіху...
    Чую  каже,  йди  вже  бе́ри
худобі  полови,
то  буде  собі  грести  й  рить...
Й  сам,  ходи  здоровий!
    Просю  в  него,  дай  мо  бляхи,
хату  щоб  накрити,
бо  літають  кляті  тварі,
маю  щось  зробити.
    Не  дочув  він  мову  мо́ю,
шлях  би  його  трафнув...  
Та  невдовзі  град  з  грозою  
вже  й  по  нему  бахнув...
    Як  побило  йому  грядку,
та  хату  й  баштани́,
наложив  із  переляку
у  свої  штани...
    Йой,  кричить,  віддам,  що  схочеш.
Ти  голосніш  сурмли!
Разом  будем  захищатись  
від  тої,  блін,  чуми!!!



Ps  даруйте  за  навмисні  помилки...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943636
дата надходження 31.03.2022
дата закладки 03.04.2022

Lana P.

ГОРИ, МОСКАЛІЄ!

Гори,  москаліє,  у  пеклі  -
затіяла  бої  запеклі
на  нашій  матінці-землі.
Згинь  нечисть  орко-москалів!

Відчуй  біль  неньки-України,
що  спопеляєш  на  руїни,
пославши  наволоч-орду  -
у  всього  світу  на  виду.

Настане  вам  за  зло  розплата  -
всім  прихвосням  кремлівським  ката!      
Палай,  москаліє,  гори  -
Творець  все  бачить  із  гори!                                                            1.04.22

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943745
дата надходження 01.04.2022
дата закладки 03.04.2022

Елена Марс

Моя ти українко дорога

За  вікнами  виспівують  пташки,
А  в  зелені  розквітчені  квітки
Душі  дарують  благо  й  насолоду.
Але  -  таке  недовге  забуття...
Бо  знов  думки  схвильовані  летять
Туди,  де  хтось  шукає  хліб  та  воду...  

Туди,  де  люд  ховається  в  підвал,
В  той  час,  коли  гармат  смертельний  шквал  
Летить,  щоб  зруйнувати  Україну.
Там  мати,  жінка,  дочка  і  сестра
З  молитвою  постійно  на  вустах  -
Щоб  небо  стало  сонячним  і   мирним.  

Моя  ти  українко  дорога,
Тримайся  за  життя!  Ворожий  гад
Піде  у  ніч  -  туди  йому  дорога!
Надійся,  сестро,  віри  не  втрачай!
Нам  Небо  дасть  -  і  щастя,  і  врожай,
Бо  ми  -  народ  із  вірою  до  Бога.

Фото  -  авторське,  вчорашнє.
Така  краса  розквітла  біля  будинку,
проте  ...  радощів  з  того  мало.
СЛАВА  УКРАЇНІ!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943862
дата надходження 03.04.2022
дата закладки 03.04.2022

Валентина Ланевич

Безсмертна…Жива!

Вже  не  плачу  у  голос...Німа...
Кров  холоне  у  жилах...
Пробачення,
В  без  вини  убієнних,  
Просить  душа.
Закатовані,  спалені  в  ґвалті
Та  розстріляні  люди...  
Мертві  тіла...  
Лежать  по  містах,  
Що  зостались  на  карті,
Де  руїни  тепер...  
Все  понищила  ница,
Ординська  чума.
Хай  Господь  вас  сторицею
За  учинені  звірства  безчинні,
За  нелюдські  страждання,  
Скарає  сповна.
В  чорні  хустки  убралась  
Вдовицею
Україна  у  тузі...
Безсмертна...Жива!

03.04.22

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943931
дата надходження 03.04.2022
дата закладки 03.04.2022

Н-А-Д-І-Я

СПОЧИНЬ, ЗАМОРЕНА ДУША

Скінчився  день,  іде  на  спокій,
Спочинь, заморена  душа.
І  хай  присниться  ненароком,
Що  в  сні  твоїм  все  воскреша.

Поспи,  Солдат,  ти  маєш  право,
Полинь  на  хвильку  до  рідні.
Хай  буде  винятком  із  правил,
Пройдуть  у  сні  думки  сумні.

З  тобою  поряд  матір,  батько,
Тебе  чекає  вся  рідня.
А  ти  маленький  ще  хлопчисько,
Не  знав  ти  слова  ще  "війна".

Ти  -  безтурботний  і  щасливий,
Ось  ти  пішов  у  перший  клас.
З  тобою  друзі  галасливі,
Було  так  добре  повсякчас...

Всміхнувсь  у  сні,  чомусь  ти  радий,
Не  чув,  що  постріли  гудуть.
В  твоїм  бою  всі  поруч,  рядом,
Вони  натхнення  нададуть...

Вартує  сон  твій  вільний  вітер,
Поспи  хвилинку,  СЛАВНИЙ   ВОЇН.
Таких  не  знайдуть  в  цілім  світі,
Ми  вдячні  ВАМ, НЕПЕРЕМОЖНІ
                   ВИ  -  ГЕРОЇ!!!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943878
дата надходження 03.04.2022
дата закладки 03.04.2022

Світлая (Світлана Пирогова)

Ганьба та осуд

Від  монстра  зла  й  брехні  у  вас  оферта:
Козацький  рід  вкраїнський  стерти,  вбити.
Загарбницькі  думки  і  мародерство.
Ви  ж,  орки,  бра́ли  все  людьми  нажите.

Знущались  над  жінками  і  старими.
Невинних  вбили  -  плаче  місто  Буча,
І  Київщини  сльози  землю  вкрили.
Душа  ж  ворожа  -  темна,  злюча  туча.

Ірпінь,  Гостомель,  Маріуполь,  Харків
Розбомблені  в  столітті  двадцять  першім.
Вас,  варвари,  чекає  Божа  кара
За  все:  і  за  руїни,  і  за  жертви.

Яка  ж  ви  друга  армія  у  світі?
Де  ж  ваша  офіцерська  честь  і  совість?
Від  рук  лихих,  кривавих  вбиті  діти.
Усі  діяння  -  це  ганьба  та  осуд.  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943905
дата надходження 03.04.2022
дата закладки 03.04.2022

Анатолій Волинський

Зимовий ранок. (переклад)

                         Зимнее  утро.
                           А.  Пушкин

Мороз  и  солнце;  день  чудесный!
Ещё  ты  дремлешь,  друг  прелестный  –  
Пора,  красавица,  проснись:
Открой  сомкнуты  негой  взоры
Навстречу  северной  Авроры,
Звездою  севера  явись!

Вечор,  ты  помнишь,  вьюга  злилась,
На  мутном  небе  мгла  носилась;
Луна,  как  бледное  пятно,
Сквозь  тучи  мрачные  желтела,
И  ты  печальная  сидела  –  
А  нынче…  погляди  в  окно:

Под  голубыми  небесами
Великолепными  коврами,
Блестя  на  солнце,  снег  лежит;
Прозрачный  лес  один  чернеет,
И  ель  сквозь  иней  зеленеет,
И  речка  подо  льдом  блестит.  

Вся  комната  янтарным  блеском
Озарена.  Весёлым  треском
Трещит  затопленная  печь.
Приятно  думать  у  лежанки.
Но  знаєш:  не  велеть  ли  в  санки
Кобилку  бурую  запречь?

Скользя  по  утрешннему  снегу,
Друг  милый,  предадимся  бегу
Нетерпеливого  коня
И  навестим  поля  пустые,
Леса,  недавно  столь  густые,
И  берег,  милый  для  меня.


                           Переклад.
                   Зимовий  ранок.
                           
Мороз  і  сонце;  день  чудовий!
Ще  ти  дрімаєш,  друг  вродливий  –  
Пора,  чарівниця,  проснись:
Відкрий  очам  своїм  простори
На  зустріч  з  півночі  Аврорі,  
Зорею  півночі  явись!

Згадай,  як  в  вечір  хуга  злилась,
На  мутнім  небі  мла  носилась,
І  Місяць  повний  –  бліде  чоло,
Так  сумно,  із-за  хмар…  жовтіло,
І    ти  зажурена    сиділа…
А  зараз…  виглянь  у  вікно:

Під  голубими  небесами
Покритим  сяйвом    килимами,
Іскрить  на  сонці,  сніг  лежить;
Прозорий  ліс  один  чорніє,
Крізь  іній  хвоя  зеленіє,
Під  льодом  річечка  блищить.

Кімната  вся  янтарним  блиском
Озорена.  Веселим  тріском  
Тріщить  протоплена  вже  піч,
Приємно  думати  з  лежанки.
А  знаєш:    запрягти  б  у  санки
Кобилку    буру  –  і    навстріч…

Нестись  по  ранішньому  снігу,
Друг  милий,  піддамося  бігу
При  нетерплячому  коні,
Провідавши  поля    пусті,
Ліси,  недавно  ще  густі,
І  берег,    милий  так  мені.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769661
дата надходження 04.01.2018
дата закладки 03.04.2022

Світлая (Світлана Пирогова)

Воскресіння

Весна,  обпалена  страшенною  війною,
Пекельним  полум'ям,  ракетним  смерчем.
І  стільки  сліз  пролито  матір'ю,  вдовою.
Руїни  замість  міст,  насилля  й  жертви.

Антихрист  бункерний,  рашистський  недокурок.
Його  брехня  з  російського  ТБ  ще  ллється.
І  орків  бумеранг    чекатиме  й  тортури,
За  скоєне  відповідать  прийдеться.

А  в  Україну  вже  лелеки  прилетіли.
Весна  йде  повним  ходом.  Воскресіння.
Можливо,  щастя  принесуть  птахи  на  крилах
І  віру  в  Перемогу  і  спасіння.



(Лелека  -  вісник  весни  і  відродження.  Вірмо!)

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943490
дата надходження 29.03.2022
дата закладки 31.03.2022

Lana P.

В КИШЕНІ НЕБА…

В  кишені  неба  обрієві  крила
Зарожевіли  яро  в  надвечір'ї  -
То  березень,  у  лебединім  пір'ї,
На  землю  кинув  розкоші  вітрила.

Дерев  оголені  прикрасив  плечі,
Щоб  відчували  затишок  під  пухом.
Листкам  торішнім,  грабовим,  на  вухо
Чуттєвий  вітер  шепотів...    До  речі,

Свою  любов  передавав  уміло,
Перебирав  на  пальцях  струни  долі  -
Шарілися  хмарки  на  видноколі,
І  небо  втихомирено  хмеліло.                            29.03.22

*Моя  світлина  у  березні.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943597
дата надходження 31.03.2022
дата закладки 31.03.2022

Н-А-Д-І-Я

ВОЄННІ ЖУРАВЛІ

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=pRzsbR7wDOk[/youtube]

Час  пройде,  все  зміниться,  я  знаю,  
Прилетять  додому  журавлі.  
Я  й  тепер  у  небі  їх  шукаю,
Не    чекають  їх  лиш  москалі.

Впевнено  прийде  весна  у  край  мій,
І  все  буде  знову,  як  тоді.
Журавлі  знайдуть  притулок  свій,
Заживуть  спокіійно   у  гнізді.

Ну  а  поки  постріли  лунають,
Не  лякайтесь,  рідні,  це  -  війна.
Знайте,  що  її  всі  проклинають,
Та  не  наша  в  цьому  є  вина.

Почекайте  там,  десь  за  горами,
І  стрімкий  притиште  свій  політ.
Перемога  буде  все  ж  за  нами,
За  весною  швидко  прилетіть.

Народіть  журавликів  маленьких,
Подаріть  усмішки  на  вустах.
Ми  чекаєм  вас,  наші  рідненькі,
Мрії  ці  тримаємо  в  серцях...

З  сумом  задивляюся  у  небо,
І  шукаю  вас,  біленькі  журавлі.
Чую  десь  журливий  ваший  щебет,
Так  близькі  для  вас  наші  жалі...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943538
дата надходження 30.03.2022
дата закладки 31.03.2022

Елена Марс

Украина пылает в огне

Украина  пылает  в  огне:
Мариуполь,  Чернигов!..  Внутри
Разрастается  боль,  и  мой  гнев  -
Как  кровавое  пламя  зари!  

Не  пытаюсь  его  затушить.
В  одночасье  молюсь  и  кричу:
У  небес  умоляю  за  жизнь
И  проклятия  шлю  палачу!  

И  пока  будет  жив  тот  палач
Буду  смерти  ему  я  желать
И  народу,  который  незряч,
Чтоб  прозрела  вражиная  мать!  

Чтоб  почувствовать  ей,  как  и  той,
Этот  страх,  эту  боль  за  дитя
Что  навек  укрывает  землёй,
До  безумия,  в  боли,  дойдя!  

Я  умна,   но  понять  тяжело:
Почему  обесценился  мир?!
Почему  разрастается  зло
И  марается  ложью  эфир?!  

Чтобы  после  идти  убивать?
Что  за  цели  у  этих  вождей,
Чтобы  горем  убитая  мать
Хоронила  убитых  детей?!  

Украина  пылает  в  огне,  
Но  её  никому  не  сломить
И  я  верю,  что  будет  на  дне  -
Тот,  кто  мир  попытался  убить!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943563
дата надходження 30.03.2022
дата закладки 31.03.2022

Анатолій Волинський

Нічне…навіяне.

         Нічне...навіяне.

Серпастий  втомлений  імлою
Сріблить,  вбирає    небеса…              
Спокійно,  тихою  ходою
Мандрує,  творить  чудеса.  

Нирне  під  хмарку  і  воркує:
З  зірками  проповідь  веде,
Мов  пастор  чад  своїх  пильнує,
Допоки  сонечко  зійде.

І  де-не-де  засяє  зірка,                    
Привітним  променем  сяйне,
Неначе,  неймовірна  жінка
Моргне…  Приваблює  мене.                

Колись,  одна  в  душі  сіяла  –
Горіла  полум’ям  нічним,
Натхненно  крила  розправляла  –
Зорила  дивом  неземним.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935031
дата надходження 26.12.2021
дата закладки 31.03.2022

Олекса Удайко

ДОЛІ НЕ КОРИСЬ

       
[i][b][color="#7a0667"]Впав?..  Нічо̀го,  швидко  підіймайся  –
долі,  що  спіткала,  не  корись!
На  ногах  упевнено  тримайся,  
як  тримались  пращури  колись…

Ти  ж  відчув,  що  ти  не  наодинці?  
Віра  і  Надія  в  ногу  йдуть.
То  вони,  як  Господа  гостинці,
допоможуть  подолати  путь.

Там,  далеко,  десь  на  горизонті
блимає  іще  одна  зоря…
То  твоє  невгасне  й  щедре  сонце
путь  твою  освічує  здаля.

Зірка,  що  тобі  так  вірно  служить,  
зветься  не  інакше,  як  Любов.
Це  вона  єднає  нас  у  вузол
й  зміцнює  єднання  до  основ!

…Трійця  зір  –  супутні  наші  зорі,
що  освічують  життєву  путь:
скоряться  простори  неозорі
і  спіткнуться  в  полі  не  дадуть!  [/color][/b]

12.  03.  2022  р.
Duisburg,  BRD
[/i]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942889
дата надходження 20.03.2022
дата закладки 23.03.2022

Валентина Ланевич

В’юниться хміль

В’юниться  хміль,  що  при  дорозі,
Заєць  залишив  там  сліди.
Стоять  дерева  голомозі,
Їм  вітер  шарпає  гілки.

Шумить  у  кронах  безперервно,
Сніжинки  падають  навскіс.
В  природі  все  до  ладу,  кревно,
Старий  тому  вже  свідок  пліт.

Немало  весен  відшуміло,
На  зміну  знов  прийшла  зима.
Кому  тепер  до  нього  діло,
Коли  господаря  нема.

Під  плином  літ  він  похилився,
От-от  впаде  на  білий  сніг.
Бувало,  з  відчаю  і  злився,
Але  такий  бо  в  нього  вік.

Усякий  хоче  мати  вволю,
Добра,  турботи  і  щедрот.
Не  оминути  ж  власну  долю,
Котру  тобі  призначив  Бог.

31.01.22

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938821
дата надходження 31.01.2022
дата закладки 23.03.2022

Квітка Надії

Невже весна?

Невже  весна?  Годинник  змовк.  Гудок.  Сирена.
В  календарі  малюю  двадцять  другий  хрест.
Іще  жива  Земля  моя  благословенна,
У  ранах  і  в  огні  багряно-чорних  верств.

Немає  в  Україні  більш  чужого  болю  -
Бо  нам  усім  однаково  цей  біль  пече  -  кричить.
Ми  на  своїй  землі  колись  поляжем  в  бою,
Аби  шумів  Дніпро,  цвіли  лани,  лилась  блакить.

Це  місце  сили,  серце,  пращурів  перлина.
Гартована  й  намолена  крізь  віхолу  тисячоліть,
У  нас  ще  буде  з  вами  вільна  Україна.
І  синьо-жовтий  стяг  над  трупами  орди  замайорить.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942584
дата надходження 17.03.2022
дата закладки 23.03.2022

@NN@

Я нікуди не їду…

Я  нікуди  не  їду  з  Києва,
Вірю  й  знаю,  що  не  одна.
Саджаю  смереку,  а  привидом,
По  окраїнах  ходить  війна...

Сію  маки  в  землю  і  півники,
Прикрашаю  алеї  й  двори,
А  вона  усе  суне  з  півночі,
Монотонним  гулом  орди.

Не  боюся  я  її  гомону,  
-  Бо  краса  порятує  Світ  -
І  напише  білим  по  чорному:
*Йди  війна  кораблю  услід*.

Я  нікуди  не  їду  з  Києва...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942865
дата надходження 20.03.2022
дата закладки 23.03.2022

Анатолій Волинський

Рання весна

               Рання  весна.

Дзюрчить  в  проталинах  струмочок  –  
Блищить,    біжить  під  сніг  вода:
Провісник  літепла  –  дзвіночок…
Гряде  відродження  хода.

В  річках  потріскалась  крижина,
Торосить  лід,  несеться  вниз…
Водою  сповнилась  низина…
Моква.  Дивуйся  і  дивись.

Ще  сніг  лежить,  а  на  полянці,  
В  галяві  пролісок  тремтить…
Неначе,  виблиск  рано-вранці  –  
Неповторима  чуда  мить.

Вже  пробудилася  природа  –
Загомоніли  вістові:
Ворони,  галки!  От  порода!
Не  сплять  довічні  вартові.

Защебетали  у  садочках
Веселі  зграйки  горобців,
При  грілись  сонечком  в  куточках                                      
На  радість  селищних  жильців.

На  вербах  котики  пухнасті
Порозпускались  на  вітру…
Сльозить  борознами  берести:  
Земля…  вгощає  дітвору!

Повеселішали    дівчата,
Що  поскидали  драп-сукно
І  в  вишиваночках  на  свято  
Смакують  пристрасно  вино.  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907285
дата надходження 08.03.2021
дата закладки 23.03.2022

tatapoli

НЕ ПЛАЧ ПОДРУЖКО

Не  плач,  подружко!
І  сліз  не  лий.
Пишайся  сином!
Герой,  який
у  саме  пекло  
пішов  в  ту  мить,
коли  найбільше  
душа  горить
за  Україну,
за  Вільний  Край,
свою  родину
-  на  це  зважай!
Молись  за  нього,
його  життя!
Нехай  минає  
Всіх  небуття!
Ми  прагнем  Миру,
ми  хочем  жить!
Тому  Він  мусить
нас  боронить!
І  він  це  зробить,
настане  день!
Ми  будем  разом
співать  пісень
про  Україну,
наш  Вільний  Край!
Не  сумнівайся!
Так  буде,  знай!!!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941590
дата надходження 04.03.2022
дата закладки 23.03.2022

Кадет

Вдоль и поперёк

Куда  девалась  стать,
Куда  девалась  прыть?
Не  выйдет  наверстать
И  нечем  нынче  крыть...

Бывало,  прыгал  вдоль
И  даже  поперёк,
Превозмогая  боль,  
Хоть  было  невдомёк,

Что  трудно  без  нужды,
Что  впереди  тоска,  
Что  нам  кресты  чужды,
Как  пули  у  виска...

Не  за  горами  дно,
Отправимся  в  запас,
Не  каждому  дано
Устроить  мастер-класс...

Ржавеет  пистолет,
Давно  не  начеку...
Посёрфлю  интернет,
Посёрбаю  чайку...

август  21

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921506
дата надходження 06.08.2021
дата закладки 31.08.2021

Кадет

Благодать

Во  дворах  заневестились  вишни
И  шмели-женихи  тут  как  тут...
Абрикосы  наряжены  пышно
И  магнолии  буйно  цветут...

Христиане  готовятся  к  Пасхе,
Что  есть  мочи  пекут  куличи...
Но  не  видно  улыбки  под  маской
И  не  в  силах  помочь  главврачи...

Не  бывало,  чтоб  не  было  тяжко,
Но  водили  ж  невест  под  венец...
А  житуха,  она  как  тельняшка,  -
Всем  по  совести  выдаст  конец...

Чё-то  я  не  туда  забурился,
Передумал,  кого  забодать...
Чу,  рассвет  за  окном  заискрился
И  такая  вокруг  благодать!

апрель  21

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912094
дата надходження 26.04.2021
дата закладки 16.05.2021

Кадет

Апрель

Тысячи  лет  подряд
Вертится  мать-Земля...
И  копошится  взгляд
В  листьях  календаря...

Вновь  салютует  сад
Залпами  абрикос...
А  в  голове  джихад,
Или  апофеоз...

Скоро  пальнёт  в  ночи
Сиреневый  салют...
Печь  будет  калачи
Весь  православный  люд...

Слижет  рассвет  как  пёс
Звёздную  колыбель...
Вытрешь  остатки  слёз
И  улетишь  в  апрель...

апрель  21

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911061
дата надходження 15.04.2021
дата закладки 16.05.2021

Катерина Собова

Економiка

Почали    знання    давати
З    економіки    у    школі,
Легко    все    було    вивчати
П’ятикласнику    Миколі.

На    уроці    вчитель    каже:
-Двадцять    гривень    кожен    має,
Хто    задачку    цю    розв’яже  –
Бізнесменом    скоро    стане.

Тут    не    треба    задніх    пасти  ,
Всі    давайте    міркувати:
Куди    гроші    можна    вкласти,
Щоб    прибуток    з    цього    мати?

-На    цю    суму,-    каже    Жанна,-
Я    куплю    пучок    розсади,
А    як    вродять    баклажани  –
Їх    продам    і    буду    рада.

Тут    продовжила    Агата:
-Можна    виростити    качку,
В    неї    будуть    каченята,
Продамо    -    і    є    заначка!

Коля    руку    підіймає:
-Довго    думати    тут    нащо?
Варіанти    підбираю,  
Та    мені    такий    найкращий:

На    ці    гроші    до    бабусі
Я    автобусом    поїду,
Мій    приїзд,    тут    не    хвалюся  –
Така    радість    їй    і    діду!

На    квиток    -    я    так    міркую:
Двадцять    гривень    витрачаю,
День    у    них    я    погостюю  –
Двісті    гривень    уже    маю.

У    нас    родичі    хороші,
Вони    щедрі,    їх      багато,
На    поїздки    в    гості    гроші
Дуже    вигідно    вкладати!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908546
дата надходження 20.03.2021
дата закладки 20.03.2021

Любов Іванова

НАШ РОМАНТИЧЕСКИЙ УЖИН

[b][color="#cc0a0a"]Н[/color]а  город  сумерки  спускались,
[color="#cc0a0a"]А[/color]лел  закат  над  мостовой.
[color="#cc0a0a"]Ш[/color]ли  рядом,  за  руки  держались,

[color="#cc0a0a"]Р[/color]ай  на  земле  мне  -  быть  с  тобой.
[color="#cc0a0a"]О[/color]пять,  опять  в  плену  у  страсти,
[color="#cc0a0a"]М[/color]инуты    радости  кругом.
[color="#cc0a0a"]А[/color]нгел  любви  нас  от  ненастий
[color="#cc0a0a"]Н[/color]ежность  тая,    прикрыл  крылом...
[color="#cc0a0a"]Т[/color]аверна,  столик,  виски,  свечи
[color="#cc0a0a"]И[/color]  скрипка  плачет  в  тишине.
[color="#cc0a0a"]Ч[/color]арует  чувственностью  вечер,
[color="#cc0a0a"]Е[/color]два    тревожа  душу  мне.
[color="#cc0a0a"]С[/color]  небес  нам  звезды  улыбались,
[color="#cc0a0a"]К[/color]азался  близким  млечный  путь..
[color="#cc0a0a"]И[/color]  фонари    в  саду  качались,
[color="#cc0a0a"]Й[/color]  наполнялась    счастьем  грудь.

[color="#cc0a0a"]У[/color]зор  от  ламп  скользит  по  стенам,
[color="#cc0a0a"]Ж[/color]урчит  в  фонтанчике  вода.
[color="#cc0a0a"]И[/color]  чувств  поток  бежит  по  венам,
[color="#cc0a0a"]Н[/color]ас  захлестнула    благодать...[/b]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908594
дата надходження 20.03.2021
дата закладки 20.03.2021

Олекса Удайко

РІК МУРАХИ

[youtube]https://youtu.be/4RUcHTOuI8w
[/youtube]
[i][b][color="#880894"]Твердять,  що  рік  цей  роком  є  прориву,
бо  він  належить  білому  бику…
Мені  б  хотілось  думку  білогриву
сказати  вам.    Крамольну…  Ось  таку.
 
Вам  хто  сказав,  що  бик  є  найсильнішим?..
Сильніш  за  всіх  є  скелелаз-баран,
бо  він  бере  такі  висоти  й  ніші,
що  недосяжні  іншим  із  горян.
   
Удар  його  на  кілограми  маси  –
куди  тому  боксерові  Кличку!
А  як  летить,  то  сонце  в  небі  гасне,
усе  мізерне    дробиться  в  муку̀!..

Та  пальми  віть  я  віддаю  мурасі  –
тут  джоулі*,    не  лік  –  на  кілограм.
Комаха  в  нашому  краю  на  часі  –
координатор  планів  і  програм!

Впаде  донизу  лиск  судейських  лахів,  
знітиться  вмить  хабарник  і  крадій,
як  вчує  тіло  раз  укус  комахи…
І  рухне  хіть  до  окаянних  дій!

А  щодо  щастя  –  тут  немає  спору
(Беру  на  ум  чуттєвий  елемент!):
хто  не  відчув  мурах  в  осінню  пору,
В  любові  той  –  затятий  “дисидент”!

Уклін  малій,  жалюгідній  комасі,
подяка  їй  жіноцтва  і  мужчин…

Святкуючи  Новий  рік    на  Парнасі,
віншуємо  призвідниць  святовин!  [/color]
[/b]
10.01.2021
_________
*одиниця  виміру  енергії.
   Мурашки-анімашки  з  інтернету[/i]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900890
дата надходження 10.01.2021
дата закладки 20.03.2021

Амелин

«Пчеловод» (Дачная пародия)

[b]B  лазури  яблочного  Спаса...[/b]
Сергей  Шелковый
*  *  *
https://stihi.ru/2019/08/14/3545

Когда  всё  звонче  яблок  мясо,
всё  ближе  летних  дней  исход,
в  лазури  яблочного  Спаса
заметен  бликов  хоровод.
………………………………
Священнодействие  возможно
смиренномудрию  вослед.
………………………………
прозрачнокрылая  пчела,
искала  в  воздухе  кого-то,
не  дозвалась  и  не  нашла,
……


[b]«Пчеловод»[/b]  

Нашла  пчела!  Нашла,  ей  богу!    
Кто  ищет,  тот  всегда  найдёт,
на  «яблоспасие»  –  тревога!  
Рой  дружно  ринулся  вперёд.                                                  
 
Как  дрель  жужжащий,  с  небосвода
под  перевесом  сотен  жал
шёл  хоровод  на  «пчеловода»,  
никто  спасать  не  прибежжжал…

Затем,  выдёргивая  жала                    
и  выды-хая  след  вина,                    
смиренномудрие  настало,
что  с  пчёлами  –  моя  вина.  
 
Что  ж…  дёрнуло  на  подвиг  «ратный»  –  
нарвать  мне  яблочек  тайком.            
Красны́  на  мясе  «фэйса»  пятна,      
но  я  их  вылечу  потом…  

(Все  совпадения  случайны)

Фото  моё,  на  даче.  Яблоки  шершни  охраняют  )))

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884475
дата надходження 30.07.2020
дата закладки 20.03.2021

ТАИСИЯ

Дамоклов меч.

«Ничто    не  вечно    под    луною»!  *    
Сей    постулат    висит    над    нами,    как    дамоклов    меч.
Но    так    начертано    судьбою.
Никто    никак  не    может    избежать    со    смертью    встреч.

Об    этом    узнаём    мы    с    детства.
И    эта    неизбежность    отравляет    нашу    жизнь.
Весьма    обидно,  что    нет    средства.
Закон    небесный    человек    не  в  силах    изменить…

Пугает  быстротечность    жизни.
Никак    не    удаётся      повернуть    нам    время    вспять.
Надо    успеть    ещё    до    тризны
Достойный    труд    создать;    надежды    Бога    оправдать.

Азарт      с    годами    угасает.
Года    бегут    и    человек    -    на    финишной    прямой.
Молитва    к    Богу        вдохновляет.
В    этот    период    главное  –  суметь    владеть    собой.

С  годами    мудрость    обретаешь.
Твой    светлый    разум    пусть      тебя      ничем    не    огорчит.
Ты    неизбежность    осознаешь.
Тогда    твоя    Душа        спокойно    в    небеса    взлетит.
==========                                                  ==========
А    впрочем,    смерть    не    так    ужасна.
Когда    ты    осознаешь    о    бессмертии  души.
Твой    дух    избавится    от    страха…
А    потому    пока  живёшь  -  твори,  стихи    пиши.
И    в    мир    загробный    не    спеши.

*  В.    Шекспир.

15.  02.  2021.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904927
дата надходження 15.02.2021
дата закладки 19.02.2021

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 19.02.2021

Lana P.

КНИГА «СЕРЦЕ ТРОЯНДИ»

Творець-садівник  у  мені
Троянду  плекав  в  глибині
Душі,  що  творила  дива,
І  квітка  ураз  зацвіла.
Не  зміниш  її  колючки,
А  збільшити  можеш  квітки…    

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905174
дата надходження 18.02.2021
дата закладки 19.02.2021

Любов Іванова

ПРЕДРАССВЕТНАЯ ТИШИНА

[b][color="#084b9c"][color="#ed0e33"]П[/color]од  утро  убежал  куда-то  сон,
[color="#ed0e33"]Р[/color]астаяли  мечты  в  молочной  дымке.
[color="#ed0e33"]Е[/color]два  зажегся  светом  небосклон,
[color="#ed0e33"]Д[/color]ва  силуэта  вижу  вновь  на  снимке.
[color="#ed0e33"]Р[/color]азбилась  чаша  наших  прежних  чувств,
[color="#ed0e33"]А  [/color]я  еще  стремлюсь  собрать  осколки.
[color="#ed0e33"]С[/color]вязала  по  рукам  сплошная  грусть...
[color="#ed0e33"]С[/color]пасают  только  рифмы,  такты,  строки....
[color="#ed0e33"]В[/color]от  снова  утро,  снова  без  него,
[color="#ed0e33"]Е[/color]му  теперь  тепло  в  чужой  постели.
[color="#ed0e33"]Т[/color]епло  им  там...как  мне  среди  снегов?
[color="#ed0e33"]Н[/color]акрыли  сердце  вьюги  и  метели.
[color="#ed0e33"]А[/color]  вскоре  из-под  снега...  первоцвет,
[color="#ed0e33"]Я[/color],  может  быть,  с  весной  чуть-чуть  оттаю.

[color="#ed0e33"]Т[/color]огда  смогу    собрать  большой  букет
[color="#ed0e33"]И[/color]  с  чистым  сердцем  встретить  птичью  стаю...
[color="#ed0e33"]...Ш[/color]елка  гардин  касаются  груди,
[color="#ed0e33"]И[/color]скрится  снег  и  за  окном  ни  звука.  
[color="#ed0e33"]Н[/color]авеки  разошлись  у  нас  пути,
[color="#ed0e33"]А[/color]  может  замела  шальная  вьюга...[/color][/b]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905180
дата надходження 18.02.2021
дата закладки 19.02.2021

Світлая (Світлана Пирогова)

Спогади пахучі

Замислився  мій  сад  зимовий  у  снігах
І  згадує  квітневе  розмаїття.
Тоді  проміння  сонця  бігло  по  слідах.
Тепер  -  морозно-кришталеве  віття.

Сліди,  сліди...Й  кохання  нашого  зигзаг.
І  звідки  та  чортополоху  порість?
У  кожного  з*явився  свій  архіпелаг.
Разом  в  щасливу  не  злилися  пору.

Засніжений  мій  сад  притих,  чи  ,  може,  спить...
Які  ж  були  роки  весни  квітучі.
Все  ж  дякую  життю  за  ту  щасливу  мить.
Чомусь  узимку  спогади  пахучі.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905192
дата надходження 18.02.2021
дата закладки 19.02.2021

Іванюк Ірина

Не ки́дай слів! Лиш пелюстки троянд.

Не  ки́дай  слів!  Лиш  пелюстки  троянд.
Нехай  духмяним  днем  при  світлі  стануть...
І  тішать  хай,  і  ваблять,й  променять...
Щоб  вибухнуть  всесвітнім  океаном  -

небесних  див,  освячених  життям.
В  пориві  дій  -  лиш  відгомін  любові!
Й  нехай  на  вечір  знову  з"їм  пуд  солі,-
стелитиму  до  ніг  живі  слова!

17.02.2021р.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905191
дата надходження 18.02.2021
дата закладки 19.02.2021

Н-А-Д-І-Я

Котик спить у теплій хаті ( для дітей)

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=govgGB1SIW4[/youtube]
Тихо  й  затишно  в  кімнаті,
Рудий  котик  в  кріслі  спить.
Десь  сховалися  пернаті,
Сніг  тихенько  мерехтить.

Всі  ми  ходим  обережно,
Щоб  кота  не  розбудить.
Поглядаємо  люб"язно,
Треба  сон  його  щадить.

Вітерець  в  вікно  постукав,
Кличе  йти  пиріг  ліпить.
Нашорошив  котик  вуха,
Ліг  на  спинку  й  знову  спить.

Але  вітер  не  змовкає,
Кличе  знову  гу-гу-гу.
Так  він  котика  лякає,
Щоб  розвіяти  тугу.

У  димар  залізе  спритно,
Хоч  так    душу  відведе.
Бо  йому  чомусь  самотньо,
Може,  сон  в  кота  вкраде..

Котик  спить  у  теплій  хаті,
Вкрився  хвостиком  пухким.
Звідки  котику  це  знати,
Що  вітрець  в  житті  один...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905233
дата надходження 18.02.2021
дата закладки 19.02.2021

Макієвська Наталія Є.

ДАРЮ ТЕБЕ ВАЛЕНТИНКУ ( ЛЮБИМЫЙ, СПАСИБО ЗА СЫНА)

[i][/i]ОТ  ВСЕЙ  ДУШИ  ВАЛЕНТИНКУ  ТЕБЕ  ДАРЮ,
ПОТОМУ,  ЧТО  ОЧЕНЬ  Я  ТЕБЯ  ЛЮБЛЮ
И  В  СВОЕМ  СЕРДЦЕ  Я  ТВОЕ  ИМЯ    ХРАНЮ,
БОГА  ЗА  ЭТО  ЧУВСТВО  БЛАГОДАРЮ!

МЫ  С  ТОБОЮ  ВСЕ  ЖЕ  ПОБЫВАЛИ  В  РАЮ
И  У  БЕЗДНЫ  НА  САМОМ  ЕЁ  КРАЮ...
У  НАС  ЖИЗНЬ  БЫЛА,  СЛОВНО  СКАЗКА  ПРЕКРАСНА,
МЫ  ВЗЛЕТАЛИ  В  НЕБЕСА  ОТ  ОРГАЗМА.

ЛАСКИ,  ПОЦЕЛУИ,  МУРАШКИ  ПО  КОЖЕ...
БИЕНЬЕ  СЕРДЦА    В  ВИСКАХ,  ЭТО  ТОЖЕ...
СЧАСТЬЕ,  СБЕРЕЧЬ  ОТ  ЧУЖИХ  ГЛАЗ  НЕВОЗМОЖНО,
ХОТЯ  СТАРАЛИСЬ  ПРЯТАТЬ  ОСТОРОЖНО.

МЫ  ВПАДАЛИ  В  ЭКСТАЗ  И  В  НИРВАНУ  НЕ  РАЗ,
ВЕДЬ  ЛЮБОВЬ  И  СТРАСТЬ  ОХВАТЫВАЛИ  НАС...
МЫ  С  ТОБОЮ  ЖИВЕМ  В  РАЗНЫХ  МИРАХ  СЕЙЧАС,
НО  ВСЕ  ЖЕ  ХРАНИМ  ЧУВСТВА  В  СВОИХ  СЕРДЦАХ!
 
ПОКА  СВЕТ  НАШИХ  ДУШ  НА  ЗЕМЛЕ  НЕ  ПОГАС,
МЫ    БУДЕМ  БЕРЕЧЬ  НАШУ  ЛЮБОВЬ,  СВЕТЯСЬ,
ЧТОБЫ  БЫЛО,  ЧТО  ВСПОМНИТЬ  НА  КРАЮ  ОДРА,
КОГДА  МЫ    С  ТОБОЙ  ПРЕДСТАНЕМ    ПРЕД  БОГОМ!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904719
дата надходження 14.02.2021
дата закладки 19.02.2021

Циганова Наталія

***

Тот  человек  смотрел  на  волны  чаек,
давая  имена  им  и  считая.
Как  всё-таки  несложно  опоздать.
И  вечер  без  него  нырнёт  отчаянно
в  кровать
в  районе  непременно  Первой  речки.
Растроган,  нецензурен,  человечен
упрямо  будет  всматриваться  в  даль,
приколотую  к  берегу  на  память.

Открыв  сезон  на  лёгкие  сандалии,
читая  по  следам  "Владивосток"
тот  человек  находится  в  начале
...я  опоздала.
я  кормила  чаек,
сандалиями  чёркая  песок

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904965
дата надходження 16.02.2021
дата закладки 16.02.2021

Амелин

Осеннее…

(В  продолжение  темы)

[b]Капли  падают...[/b]
Александр  Степанов  
https://lit-salon.ru/stihi/kapli-padayut-72764.html#comment_202160
[i]
Капли  падают  и  падают  с  весла,
и  уже  дорога  пройдена  на  треть,
лопнул  лед,  и  календарная  весна
начала  по  подоконнику  звенеть.
……………………………………………..
Стал  прозрачным  и  поднялся  небосвод,
мир  очнулся,  многократен  и  велик.
На  плотине  зазевался  пешеход
и  его  обдал  весною  грузовик.
[/i]

[b]Весна!  Капли  падали...  [/b]
Сергей  Штурм  
https://lit-salon.ru/stihi/vesna-kapli-padali-72773.html#comment_232479

[i]Жызня  –  как  гитарная  струна,
Я  потаскан,  но  побрит  и  свеж!
Вот  и  календарная  весна
Мне  сосулькой  грохнулась  на  плешь!
 
В  голове  –  гормоны  и  бардак!
Позабыл  про  холод  и  пургу!
Я  ж  весну…    того  –  и  так,  и  сяк,
И  ещё  вот  эдак  я  могу!
 
Визг  детей  и  шорохи  колес,
Нету  дум,  и  мыслей  ни  хрена…
Вот,    обдал  меня  дворовый  пес,
Что  же  ты  наделала,  весна![/i]


[b]Осеннее…[/b]
(Пародийный  кспромт)

Хорошо,  что  в  городе  есть  свет,
А  в  деревне  –  так  совсем  кирдык,
Выйдет  вечером  на  двор  поэт,
Глядь  –  кого-то  вдохновляет  бык.

Вдохновляет,  в  смысле  обдаёт…
Но  кого  –  не  видно  ни  хрена…
А  к  поэту  вдохновенье  прёт,
Эх,  быстрей  проснулась  бы  весна!

И  давай  писать  он  о  тоске,
И  о  том,  как  где-то  лопнул  лёд.
И  стихи  родились  о  весне…
Даже  бык  подумал:  «Во  даёт!..»

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851603
дата надходження 16.10.2019
дата закладки 16.02.2021

Lana P.

ЯКЩО…

Якщо  Господь  лишив  мене
Ще  жити  на  грішній  землі,
Моє  завдання  тут  земне  —
Звершити  справи  чималі.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903649
дата надходження 04.02.2021
дата закладки 08.02.2021

Світлая (Світлана Пирогова)

Розваги заметілі (акровірш)

Р-анок  вистрибнув  у  лісі,
О-глянувся  хитрим  лисом.
З-аметіль  спішить  назустріч,
В-овком  виє,  скалить  зуби.
А-личу  запорошила,
Г-раб  зігнула  справжня  сила.
И  (Й)-ой,  яка  ж  вона  завзята,

З-  амітає  -  в  неї  свято.
А-рку  неба  підпирає,
М-анну  сніжну  розсипає.
Е-х,  хурделить  на  ялини,
Т-ерну  кущ  вже  білий-білий.
І  полки  дубів  в  жупанах,
Л-ипи  кутає  старанно.
І  стрибає  -  досі  ланню.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904088
дата надходження 08.02.2021
дата закладки 08.02.2021

Н-А-Д-І-Я

А за вікном цвіте весна

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=983_3sbKjSY
[/youtube]
А  за  вікном  цвіте  весна,
Он  білий  цвіт  скидає  вишня.
Навколо  біла  пелена,
Така  красива,  дивовижна.

Підхопить  вітер  пелюстки,
І,  ніби  білий  сніг  навколо,
В  моє  вікно  кида  жмутки,
І  ось  дерева  зовсім  голі.

Це  не  весна  цвіте  -  зима,
Що  на  весну  в  цей  час   так  схожа.
Так  вторить  вЕсну  крадькома,
Робити,  знає,  так  негоже.

Притихне,  сяде  відпочить,
І  задоволена  собою.
Та  це  буває  тільки  мить,
І  знову  сніг  летить  стіною..

А  ми  повірили  в  цю  казку,
Рука  в  руці,  весна  в  душі.
І  хай  зима  цю  скине  маску,
Так  тепло  нам  у  цій  тиші.

Серця  від  радості  стукочуть,
Душа  слідкує  назирці,
А  очі  дивляться  у  очі....
Не  заморозьте  щастя  пагінці...